83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні комп’ютерних злочинів.

При огляді місця події, пов'язаного з вилученням комп'ютерної техніки і носіїв інформації, виникає ряд загальних проблем щодо специфіки технічних засобів, які вилучаються. Розглянемо їх докладніше.Оскільки знаряддями вчинення вказаних злочинів є засоби комп'ютерної техніки, в тому числі й спеціальне програмне забезпечення, огляду в першу чергу підлягають саме вони. Слідчий, який виїжджає на огляд місця по-і дії, повинен мати при собі наступні речі:

— відформатовані дискети різних форматів, які будуть використовуватись для накопичення вилученої з обшукуваного комп'ютера інформації;

— велику кількість липкої стрічки чи інших засобів захисту дисків від запису;

— пакет універсальних програм-утиліт для забезпечення безперешкодного і ефективного вилучення з комп'ютера доказової інформації. В тому випадку, коли слідчий знає, з якими труднощами йому доведеться зіткнутися, він має заздалегідь подбати про необхідний пакет утиліт;

— набори кольорових наклейок для маркування вилучених речей. При маркуванні таких предметів слідчий має простежити, щоб принесені ним чи іншими учасниками слідчої дії предмети маркувалися наклейками іншого кольору, ніж ті, що виявлені та вилучені з місця події;

— папір для принтера;

— системні дискети, тобто ті, з яких можливо ініціювати роботу операційної системи. Це пояснюється тим, що комп'ютерні порушники нерідко програмують свої комп'ютери так, що запуск системи іншою особою звичайним шляхом тягне знищення усіх файлів;

— програми виявлення комп'ютерних вірусів для захисту комп'ютерної системи від можливих ушкоджень через обладнання, яке використовує слідчий (це можуть бути як дискети, виявлені на місці події, так і програми, отримані через канали зв'язку);

— фото- чи відеообладнання. Першочерговими діями слідчого на місці події мають бути:

— вжиття заходів щодо збереження ситуації такою, якою вона була до моменту прибуття з метою запобігання знищенню інформації: вивести всіх осіб із зони доступу до обладнання, запобігти втручанню у систему через лінії зв'язку (зокрема, через модеми), а також внесення змін у роботу системи. Якщо в приміщенні знаходяться декілька комп'ютерів, об'єднаних між собою в мережу, слідчий повинен попросити осіб, які за ними працюють, залишити місця роботи і відійти від цих комп'ютерів.

— проведення відеозапису місця події для фіксації поточного стану операційної системи комп'ютера та порядку розташування його обладнання,

— проведення фотозйомки серійних номерів та номерів моделей комп'ютерного обладнання;

— нумерація комп'ютерного обладнання відповідно до його розташування на місці події. При проведенні названих дій заборонено:

— відразу торкатися клавіатури (оскільки на ній можуть бути відбитки пальців рук злочинця. Крім того, комп'ютер може бути запрограмований на автоматичне знищення інформації через натискання на будь-яку клавішу);

— від'єднувати комп'ютер від джерела живлення;

— у будь-який спосіб змінювати поточний стан операційної системи комп'ютера.

По прибуттю на місце події і після виконання зазначених вище дій слідчий у такій послідовності має обстежити і описати у протоколі:

— комп'ютерне обладнання за правилами, наведеними вище;

— програмне забезпечення. Особливу увагу варто звертати на так називані лог-файли (журнали роботи програм), де може зберігатися важлива інформація. Більшість систем створюють лог-файли як частину їх звичайної діяльності. Щоразу, коли система виконує певні операції,

- інформація про те, що відбувається (час і дата проведення даних операцій, суб'єкти виконання та перелік файлів, з якими дані операції проведені), фіксується у лог-файлі. Зокрема, у них фіксується інформація: про входження або спробу входження в систему; про спробу відкриття файлів, до яких у користувача немає дозволу; коли він запускає програму.

— дискети та інші носії інформації;

- вся документація, знайдена на місці події;

— все периферійне обладнання (принтери, модеми, сканери, мережені кабелі);

— роздруковані матеріали. .

Після того, як все назване оглянуто і зафіксовано у протоколі, його необхідно упакувати і опечатати. При розбиранні обладнання треба відмічати (маркувати) обидва кінці кабелів. Крім цього, проводиться фотографування загального виду кімнати та складається план приміщення, де відображається місце знаходження апаратури, її підключення та взаємне з'єднання. Якщо комп'ютер приєднано до телефонної мережі, з'ясовується: чи підключений комп'ютер до неї за допомогою модему. Якщо це телефонний роз'єм, необхідно відключити його. Якщо він підключений через модем, то вимикається напруга даного пристрою (не комп'ютера), в протокол записується номер використаного при з'єднанні телефону. Потім вимикається монітор, процесор та відключається напруга. При цьому в протоколі слідчої дії та додатку-схемі до нього ретельно фіксується місцезнаходження ПК і його периферійних приладів, описується порядок з'єднання між собою вказаних приладів, із зазначенням особливостей (колір, кількість з'єднувальних роз'ємів, їх специфікація) з'єднувальних проводів і кабелів; перед роз'єднанням корисно здійснити відеозапис чи фотографування місць з'єднань. Носії інформації окремо упаковуються і помішуються в оболонки, які не несуть заряду статичної електрики.Процесор упаковується в опечатані спеціальні оболонки (які забезпечують надійність його транспортування). Портативні комп'ютери, дискети, окремо змонтовані жорсткі диски, носії інформації, що можуть використовуватися разом з комп'ютерами (касети, дискети, лазерні диски), також упаковуються в окремі опечатані пакети чи коробки, В протоколі зазначаються номери печаток. При упакуванні обладнання необхідно, щоб воно мало температуру оточуючого середовища. Всі речі та документи повинні бути вилучені та описані у відповідності з нормами чинного кримінально-процесуального законодавства. Комп'ютери та їх комплектуючі опечатуються шляхом наклеювання на місця з'єднань аркушів паперу, із закріпленням їх країв на бокових стінках комп'ютера густим клеєм або клейкою стрічкою, щоб виключити роботу з ними у відсутності власника або експерта. Магнітні носії упаковуються та транспортуються у спеціальних екранованих контейнерах або у стандартних дискетних чи інших алюмінієвих футлярах заводського виготовлення, які виключають руйнівний вплив електромагнітних і магнітних полів, направлених випромінювань. Опечатуються тільки контейнери або футляри. Пояснювальні записи можуть наноситись лише на самонаклеювальні етикетки для дискет, причому спочатку робиться запис, а потім етикетка наклеюється на призначене для неї місце на дискеті. На етикетці має бути зафіксована наступна інформація:

— перелік файлів, записаних на цю дискету;

— паролі, необхідні для відкриття даних файлів;

— назва операційної системи, якій належать записані файли;

— інформація про можливий чи наявний зміст файлу.

Якщо на дискеті вже є етикетка з яким-не-будь написом, проставляється тільки порядковий номер, а пояснювальні написи під ним робляться на окремому аркуші, який вкладається до коробки. Неприпустимо приклеювати будь-що безпосередньо на магнітний носій, пропускати через нього нитку, пробивати отвори, робити надписи, помітки, ставити печатки тощо. Усе вилучене необхідно якомога швидше передати у розпорядження експерта або фахівця для подальшого вивчення.

84. Тактичні особливості проведення слідчого експерименту.

Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, яка полягає у здійсненні дослідів з метою перевірки, чи мог¬ли відбутися за певних умов ті або інші події та яким саме чином.

Проведення цієї слідчої дії пов'язано зі здійсненням дослідів, результати яких і є тими фактичними даними, що дозволяють дійти висновку про обставини, що мають значення для розкриття злочину.

Стаття 240 КПК: Слідчий експеримент

1. З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

2. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

3. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

4. Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.

5. Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

6. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Підготовка до слідчого експерименту

Перш ніж проводити слідчий експеримент, до нього необхідно старанно підготуватися, а саме:

1) визначити мету експерименту)

2) визначити умови, у яких повинен бути проведений слідчий експеримент (як, де, коли, у якій по­слідовності слід проводити досліди; скільки їх необхідно провести,як забезпечити освітлення)

3) визначити учасників експерименту (свідків, обвину­вачених, кількість понятих та ін.). Якщо досліди проводя­ться у різних приміщеннях, а учасники експерименту по­діляються на групи, то рекомендується запрошувати біль­ше двох понятих. Понятих слід підбирати завчасно, треба враховувати їх суб'єктивні якості — зір, слух;

4) передбачити, які матеріали, засоби, знаряддя бу­дуть при цьому використані. Речові докази, які згодом будуть об'єктами експертного дослідження, при експерименті використовувати не можна;

5) слідчий повинен підготувати слідчу валізу;

6) перед проведенням слідчого експерименту, як і пе­ред проведенням інших слідчих дій, рекомендується скла­дати його план. У разі, якщо експеримент є складним, до­цільно складати письмовий план його проведення ( доцільно внести такі обставини: а) місце і час проведення експерименту; б) кількість учасників та розташування їх; в) сутність дослідів, їх послідовність і роль учасників експерименту при проведенні кожного досліду.

У разі необхідності при складанні плану, особливо що­до проведення дослідів, слід проконсультуватися з фахів­цями — судово-медичним експертом, криміналістом. Під час підго­товки до експерименту слідчому доцільно побувати на міс­ці майбутнього експерименту, щоб краще орієнтуватися у навколишній обстановці при його проведенні.

У процесі підготовки до слідчого експерименту слідчо­му необхідно вирішити, чи роз'яснювати завдання експе­рименту та обставини справи учасникам експерименту або ж робити цього не слід. Як правило, мета експерименту і обставини справи повідомляються учасникам слідчого екс­перименту, однак у деяких випадках такі роз'яснення є недоцільними.

Методика слідчого експерименту передбачає виконан­ня та дотримання правил його проведення — процесуаль­них (ст.240КПК та тактичних).

Тактичні правила проведення слідчого експерименту такі:

1) слідчий експеримент слід проводити в умовах і об­становці, максимально наближених до тих, в яких відбула­ся подія. З цією метою при відтворенні обстановки викори­стовуються протокол місця події, фотознімки, креслення, показання свідків і обвинувачених;

2) слідчий експеримент бажано проводити на тому са­мому місці, де відбулась подія, яку перевіряють. Тут важ­ливо відзначити, що коли факт, який перевіряють, тісно пов'язаний з місцем дійсної події або з умовами цього міс­ця, то слідчий експеримент, як правило, проводиться на цьому ж місці;

3) слідчий експеримент має проводитися у такий час, коли відбулась подія, яку перевіряють, з метою створення аналогічних умов чутності (особливо у місті), видимості, що забезпечує об'єктивність результатів експерименту;

4) для проведення слідчого експерименту слід викори­стовувати ті самі знаряддя й засоби, які застосовувалися при події злочину, або однорідні предмети і знаряддя;

5) після відтворення обстановки учасників треба розта­шувати саме так, як вони про це повідомили, а понятих поста­вити в місце проведення дослідів та на точки спостереження;

6) досліди необхідно повторювати декілька разів, зміню­ючи умови експерименту. Повторення дослідів дозволить виключити випадкові результати та достовірно з'ясувати певний факт. Не рекомендується здійснювати досліди слід­чому або понятим. Для цього повинні бути запрошені спе­ціальні особи (статисти), а слідчий та поняті мають спосте­рігати за проведенням дослідів. Слідчий регулює черго­вість проведення дослідів та визначає специфіку кожного з них.

Якщо обвинувачений, який бере участь у слідчому експерименті, заявляє клопотання про проведення того чи іншого досліду, як правило, таке клопотання задовольня­ється. Під час дослідів слідчому доцільно робити помітки про їх результати, а у разі необхідності фотографувати окремі моменти досліду або проведення його в цілому.