Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminalistika.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
249.8 Кб
Скачать

36. Особливості розслідування розбоїв та грабежів.

Криміналістична характеристика грабежів i розбоїв. Джерела первісної інформації, їх оцінка i прийняття рішення про порушення кримінальної справи. 

Початковий етап розслідування  Вихідними даними для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій є такі джерела:  а) заява потерпілого;  б) повідомлення службових осіб про вчинення злочину;  в) заява очевидців про розбійницький напад;  г) затримання з речовим доказом у момент вчинення злочину;  ґ) інші джерела.  Для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій необхідна наявність у первісних матеріалах даних про характер та обставини події. Грабіж чи розбійницький напад характеризується певною слідчою ситуацією, а також особливостями, що дозволяє сформулювати типові основні напрями розслідування, тобто визначити комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, характерних для типової ситуації порушення кримінальної справи по заяві потерпілого. Комплекс слідчих дій та оперативно-розшукові заходи, характерних для типової ситуації порушення кримінальної справи в зв’язку з затриманням підозрюваного під час скоєння злочину чи зразу після нього.

До слідчих дій у справах про грабежі та розбійницькі напади належать: допит потерпілих і свідків, огляд місця події, освідування потерпілих, заходи по встановленню, розшуку і затриманню підозрюваного, використання криміналістичних та інших обліків. Допит підозрюваного. Обшук. Пред’явлення підозрюваного та предметів речових доказів для впізнання та призначення судових експертиз. Послідовність проведення названих слідчих дій визначається в кожному окремому випадку слідчими ситуаціями.

37 .Особливості тактики допиту свідків і потерпілого

Деякі особливості тактики допиту потерпілого пов'язані з процесуальним положенням даної особи, Оскільки потерпілий несе кримінальну відповідальність за свідомо помилковий донос і відхилення від дачі правдивих показань, допит починається з оголошення йому об атом і роз'яснення положень закону. Потім надається можливість у формі вільної розповіді викласти, ким, коли і які дії у відношенні його були зроблені. Далі слідчий шляхом постановки питань уточнює показання, звертаючи особливу увагу на одержання відомостей, з обліком яких будуть здійснюватися подальші слідчі дії, а можливо, і оперативно-розшукові заходи. Потерпілому не забороняється висловлювати свої судження щодо особистості злочинців, мотивів і цілей їх дій. Ця інформація враховується при висуванні слідчих версій. Важливою обставиною, що може впливати на обсяг і вірогідність інформації, одержуваної при допиті потерпілого, є його емоційне стан, пов'язане зі зробленим зазіханням. Людина може бути занадто збуджений або пригноблений, а тому, якщо не вдається зняти напруга, допит доцільно перенести, обмежившись одержанням самих необхідних даних. Потрібно, однак, ураховувати, що відстрочка допиту іноді може привести і до негативних наслідків. Потерпілий часом піддається угодам або погрозам з боку злочинців або пов'язаних з ним осіб. Це може істотно утруднити одержання в нього правдивих показань. У якості свідка допитуються будь-які особи, яким відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню в справі. Вони несуть карну відповідальність за відхилення від дачі показань і повідомлення свідомо помилкових відомостей. Тому на початку допиту їм роз'ясняються положення закону й обов'язок говорити правду.На вірогідність показань свідків впливає ряд факторів, наприклад, особисті відносини з підозрюваним (обвинувачуваним), наявність обставин, у тої або іншій мері компрометуючих самих свідків. Слідчому слід з'ясувати характер взаємин свідка з обвинувачуваним, його можливу причетність до діянь останнього й вжити заходів до попередження й викриттю лжесвідчення. На формування показань свідків впливають і об'єктивні фактори, що утрудняють сприйняття фактів і подій (це можуть бути несприятливі погодні умови, недостатня освітленість на місці події, обмеженість часу сприйняття й інше). Слідчий, щоб кваліфіковано одержати й оцінити показання, повинен з'ясувати, у яких умовах вони формувалися, немає чи у свідка фізичних недоліків, що заважають правильному сприйняттю й відтворенню подій. Виявлені обставини повинні прийматися в увагу при визначенні тактики допиту. При допиті неповнолітніх (особливо малолітніх) свідків обов'язково враховуються вікові особливості їхньої психіки. Для їх, наприклад, характерна підвищена сугестивність, а іноді й схильність до фантазуванню. При постановці навідного запитання допитуваний часто сприймає підказаний йому відповідь, домысливает якісь деталі події, а після цього буває важко відрізнити дійсність від вимислу. Допит малолітнього свідка (як і потерпілого) доцільно фіксувати з допомогою звукозапису. Це дозволить суду більш точно оцінити отримані показання, оскільки протоколювання допиту з урахуванням особливостей дитячій мови представляє певну складність.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]