25. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.

Версія — це обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу певного злочину.

Методами побудови версій є їхні логічні основи — індуктивний чи дедуктивний метод, аналогії. Побудова слідчих версій проходить такі етапи:

1) аналіз фактичного матеріалу;

2) висловлення припущення (саме версії);

3) виведення наслідків версії;

4) перевірка виведених наслідків (у цьому разі підтверджується або спростовується слідча версія).

Слідча версія у її закінченому вигляді завжди є наслідком індукції або дедукції. Індуктивні висновки — умовивід від окремого до загального — найчастіше застосовуються у випадках, коли слідча версія випливає з аналізу доказів, виявлених при провадженні окремих слідчих дій. Тоді від встановлення окремих причин походження доказів шляхом індуктивного мислення слідчий доходить до загального припущення про характер і причини події злочину.

При використанні методу індукції у процесі побудови версій слідчий повинен передбачати помилки, які можуть виникнути у процесі індуктивного умовиводу. До них належать помилки невірного висновку як результат помилкових посилань і висновків. Подібні помилки можуть призвести не тільки до неправильної побудови версій, а й до невірного визначення шляхів розслідування злочину.

Побудова версій дедуктивним шляхом передбачає як початковий момент загальні положення, встановлені у процесі розслідування злочину. Дедуктивний метод може мати місце при явно недостатній кількості виявлених у справі доказів. У цьому випадку при побудові версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення.

При схожій ситуації події злочину або окремих його обставин зі злочинами, які раніше розслідувалися, слідчі версії можуть виникати за аналогією.

Джерелами аналогії при конструюванні версій можуть бути:

1) оперативні та слідчі дані щодо складу та методів вчинення розкритих злочинів;

2) оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних нерозкритих злочинів;

3) загальні теоретичні положення, які ґрунтуються на узагальненні слідчої практики і дозволяють намітити певну кількість версій щодо конкретної категорії злочинів;

4) теоретичні узагальнення та власний досвід слідчого у розкритті злочинів.

Слідчі версії перевіряються у процесі розслідування по можливості одночасно (кожна версія має свої специфічні та спільні з іншими версіями питання). При вирішенні питань про послідовність слідчих дій важливо насамперед планувати першочергові та невідкладні слідчі дії, а потім — дії, якими одночасно перевіряються кілька версій.

26. Особливості початкового етапу розслідуванні крадіжок.

Найбільш типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування крадіжок є такі:

1. Характеризується наявністю достатніх даних, які свідчать про особу (затримана на місці події чи в під час проведення оперативно-розшукових заходів).

Висуваються такі версії: злочин скоїла затримана особа; інші окремі версії про обставини злочину (інші співучасники, щодо ролі кожного із них тощо).

Алгоритм слідчих дій: затримання підозрюваного; обшук затриманої особи; огляд місця події; допит підозрюваного; допит потерпілого та осіб, які затримали злочинця чи є очевидцями; обшук за місцем мешкання; за необхідності очна ставка і пред'явлення для впізнання; далі проведення експертиз. Органам дізнання дається доручення (ст. 114 КПК України) про проведення оперативно-розшукових заходів.

2. Є достатньо інформація про подію крадіжки, є дані про підозрювану особу, але місце її заходження не відоме.

Висуваються наступні версії: версія, що злочин скоїла саме ця особа; версії про її місце знаходження; окремі версії про скоєння злочину декількома злочинцями тощо.

Алгоритм першочергових слідчих, процесуальних та оперативно-розшукових дій: огляд місця події; допит потерпілої особи чи осіб, які відповідали за майно; допит інших осіб, які мають відомості про злочинців; доручення органам дізнання (про встановлення місця знаходження свідків, викраденого майна); перевірка за даними криміналістичного обліку (АБД, фотоальбоми, відеотеки, виготовлення суб'єктивного портрету тощо).

3. Характеризується наявністю інформації про злочин, подію злочину і повною відсутністю даних про особу злочинця.

Висуваються такі версії: злочин скоєно особою, раніше судимою за корисливі злочини; особою, яка не має постійного місця проживання; особою, яка раніше скоювала злочин саме таким способом ("почерк" злочинця); злочин скоєно близькими чи незнайомими особами. Алгоритм першочергових слідчих, процесуальних та оперативно-розшукових дій: огляд місця події поєднується з оперативно-розшуковими заходами; допит потерпілого; виготовлення суб'єктивного портрета; перевірка за криміналістичним обліком.

4. Є неоднозначна інформація про подію злочину і відсутні дані про особу, яка скоїла злочин.

Висувається версія: мала місце крадіжка; було інсценування крадіжки.Підставою для висунення другої версії є виявлення під час огляду місця події ознак, які свідчать про інсценування (негативні обставини: відсутність слідів, які мали б бути; занадто явний безпорядок тощо).

Алгоритм першочергових слідчих, процесуальних та оперативно-розшукових дій: огляд місця події поєднується з оперативно-розшуковими заходами; допит потерпілого; виготовлення суб'єктивного портрета; перевірка за криміналістичним обліком.