2. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.

Сліди знарядь злому — це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому та інструментів виявляють на зламаних вікнах, дверях, проламаних підлогах або стелях, на замикаючих пристроях.

Фіксація слідів здійснюється за загальними правилами в протоколі слідчого огляду, де відображається, що зламано, з якого матеріалу виготовлено цей об’єкт, де він розташований, які на ньому пошкодження, їх розміри, контур, форма, механізм утворення, вид слідів, наявність в них сторонніх речовин тощо. Виявлені на місці події знаряддя злому підлягають ретельному огляду і опису в протоколі. Сліди знарядь злому та інструментів необхідно сфотографувати за правилами масштабної зйомки. Дрібні сліди-відображення доцільно фотографувати методом макрозйомки.

Способи фіксації слідів знарядь злому: 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем; 4) копіювання; 5) виготовлення зліпків.

Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дає змогу з’ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його.

Сліди знарядь злому поділяють на такі види: сліди натискання, сліди ковзання (тертя), сліди різання, розпилу, розрубу і свердління. Залежно від умов слідоутворення вони можуть бути об’ємними та поверхневими, статичними і динамічними.

Сліди тиску (удару) залишаються при зломі перешкод різними тупими предметами. Вони утворяться при таких способах злому, як вибивання дверної фільонки, розбивання цегельної стіни. У результаті удару або тиску знаряддям утвориться об'ємний слід у вигляді вм'ятини, а якщо прикладена сила настільки велика, що знаряддя проходить крізь товщу перешкоди, виникає пробоїна, що відображає контури інструмента. Сліди тиску (удару) - вм'ятини, пробоїни, відбитки й відшарування - дзеркально відбивають зовнішню будову контактної поверхні знаряддя злому: форму, величину, характер рельєфу і їхні приватні особливості. Тому по них можливо встановити групову приналежність інструмента, а після його виявлення ідентифікувати знаряддя злому.

Сліди тертя (ковзання) утворяться, коли знаряддя злому сковзає по поверхні перешкоди, не заглиблюючись у її товщу. Сліди тертя найчастіше з у комбінації зі слідами тиску при зломі дверей, зломі навісних замків за допомогою підроблених ключів і відмичок. Сліди тертя утворяться гострими гранями застосовуваних для злому ломиків, викруток, стамесок, монтувальних лопаток і інших подібних їм інструментів, а також ключами, відмичками й загостреними металевими стрижнями. При трасологічному дослідженні замків розташування слідів ковзання на деталях дозволяє визначити спосіб відмикання замка, установити групову приналежність ключа або відмички.

Сліди різання залишаються при таких способах злому, коли як знаряддя злому використаються різальні інструменти. Для злому підлог і дощатих стін використаються сокири, злом дверей нерідко виробляються висвердлюванням і випилюванням урізного замка, навісні замки часто зламуються шляхом перерізання дужки саперними ножицями або перепилюванням її пилкою-ножівкою.

Сліди стругання утворяться, коли для розширення в дощатих перешкодах отвору діють ножем або іншим простим ріжучим предметом. Виникаючі при цьому сліди стругання відрізняються від слідів простого розрізу лише величиною відокремлюваних часток (стружки).

Вилучення слідів злому для їхнього лабораторного дослідження найкраще робити із предметом або частиною предмета, на якому вони перебувають. При випилюванні або вирізанні частини предмета необхідно прагнути до того, щоб на ньому були вилучені всі наявні сліди. Якщо це зробити неможливо, то на схемі показують вилучені ділянки перешкоди зі слідами. Перед вилученням сліди злому фотографуються за правилами вузлової й детальної фотозйомки. У випадку неможливості вилучення слідів злому із предметом або його частиною сліди копіюються за допомогою пластичної маси (силіконової пасти, пластиліну, парафіну, воску й ін.).