
- •Види криміналістичної ідентифікації.
- •Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації.
- •Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •6. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.
- •7. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
- •8. Загальна структура методики розслідування злочинів.
- •9. Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів.
- •10. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення.
- •11. Засоби криміналістичної тактики.
- •12. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування.
- •13. Криміналістика в системі юридичних наук.
- •14. Криміналістична характеристика посадових злочинів
- •15. Криміналістична характеристика злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.
- •16. Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •18. Криміналістична характеристика статевих злочинів.
- •19. Методи криміналістики.
- •20. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •21. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •22. Організація і тактика призначення судових експертиз.
- •23. Організація і тактика проведення огляду місця події.
- •24. Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •25. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.
- •26. Особливості початкового етапу розслідуванні крадіжок.
- •27. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв.
- •28. Особливості початкового етапу розслідування хабарництва.
- •29. Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні екологічних злочині
- •30. Особливості призначення експертиз при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •31. Особливості розслідування злочинів вчинених неповнолітніми
- •32. Особливості розслідування злочинів проти громадської безпеки
- •33. Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
- •34. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •35. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •36. Особливості розслідування розбоїв та грабежів.
- •37 .Особливості тактики допиту свідків і потерпілого
- •38. Особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •39. Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
- •40. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •41. Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні вбивств
- •42. Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •43. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •44. Позавидові методики розслідування злочинів.
- •45. Поняття та загальна характеристика авторознавчого дослідження.
- •46. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •47. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •48. Поняття і види підробки документів.
- •49. Поняття і елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •50. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •55. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування злочинів.
- •56. Поняття та види слідів у криміналістиці.
- •59. Поняття та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •60. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •61. Поняття та структура криміналістичних обліків.
- •62. Поняття та структура криміналістичної техніки
- •63. Поняття та сутність криміналістичної тактики. Її структура
- •64. Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •65. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •66. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •67. Призначення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері наркотизму
- •68. Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •69. Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту
- •70. Психологічні основи тактики допиту неповнолітніх
- •71. Психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання
- •74. Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація
- •75. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події
- •76. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •77. Структура методики розслідування злочинів.
- •78. Судове почеркознавство та його наукові основи
- •79. Тактика допиту в конфліктній ситуації.
- •80. Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі.
- •81. Тактика огляду трупа на місці його виявлення.
- •82. Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •85. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктній ситуації.
- •86. Тактичні прийоми проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •87. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.
- •88. Технічні засоби фіксації доказів при розслідуванні злочинів.
- •89. Типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування зґвалтувань.
Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
Сліди знарядь злому — це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому та інструментів виявляють на зламаних вікнах, дверях, проламаних підлогах або стелях, на замикаючих пристроях.
Фіксація слідів здійснюється за загальними правилами в протоколі слідчого огляду, де відображається, що зламано, з якого матеріалу виготовлено цей об’єкт, де він розташований, які на ньому пошкодження, їх розміри, контур, форма, механізм утворення, вид слідів, наявність в них сторонніх речовин тощо. Виявлені на місці події знаряддя злому підлягають ретельному огляду і опису в протоколі. Сліди знарядь злому та інструментів необхідно сфотографувати за правилами масштабної зйомки. Дрібні сліди-відображення доцільно фотографувати методом макрозйомки.
Способи фіксації слідів знарядь злому: 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем; 4) копіювання; 5) виготовлення зліпків.
Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дає змогу з’ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його.
Сліди знарядь злому поділяють на такі види: сліди натискання, сліди ковзання (тертя), сліди різання, розпилу, розрубу і свердління. Залежно від умов слідоутворення вони можуть бути об’ємними та поверхневими, статичними і динамічними.
Сліди тиску (удару) залишаються при зломі перешкод різними тупими предметами. Вони утворяться при таких способах злому, як вибивання дверної фільонки, розбивання цегельної стіни. У результаті удару або тиску знаряддям утвориться об'ємний слід у вигляді вм'ятини, а якщо прикладена сила настільки велика, що знаряддя проходить крізь товщу перешкоди, виникає пробоїна, що відображає контури інструмента. Сліди тиску (удару) - вм'ятини, пробоїни, відбитки й відшарування - дзеркально відбивають зовнішню будову контактної поверхні знаряддя злому: форму, величину, характер рельєфу і їхні приватні особливості. Тому по них можливо встановити групову приналежність інструмента, а після його виявлення ідентифікувати знаряддя злому.
Сліди тертя (ковзання) утворяться, коли знаряддя злому сковзає по поверхні перешкоди, не заглиблюючись у її товщу. Сліди тертя найчастіше з у комбінації зі слідами тиску при зломі дверей, зломі навісних замків за допомогою підроблених ключів і відмичок. Сліди тертя утворяться гострими гранями застосовуваних для злому ломиків, викруток, стамесок, монтувальних лопаток і інших подібних їм інструментів, а також ключами, відмичками й загостреними металевими стрижнями. При трасологічному дослідженні замків розташування слідів ковзання на деталях дозволяє визначити спосіб відмикання замка, установити групову приналежність ключа або відмички.
Сліди різання залишаються при таких способах злому, коли як знаряддя злому використаються різальні інструменти. Для злому підлог і дощатих стін використаються сокири, злом дверей нерідко виробляються висвердлюванням і випилюванням урізного замка, навісні замки часто зламуються шляхом перерізання дужки саперними ножицями або перепилюванням її пилкою-ножівкою.
Сліди стругання утворяться, коли для розширення в дощатих перешкодах отвору діють ножем або іншим простим ріжучим предметом. Виникаючі при цьому сліди стругання відрізняються від слідів простого розрізу лише величиною відокремлюваних часток (стружки).
Вилучення слідів злому для їхнього лабораторного дослідження найкраще робити із предметом або частиною предмета, на якому вони перебувають. При випилюванні або вирізанні частини предмета необхідно прагнути до того, щоб на ньому були вилучені всі наявні сліди. Якщо це зробити неможливо, то на схемі показують вилучені ділянки перешкоди зі слідами. Перед вилученням сліди злому фотографуються за правилами вузлової й детальної фотозйомки. У випадку неможливості вилучення слідів злому із предметом або його частиною сліди копіюються за допомогою пластичної маси (силіконової пасти, пластиліну, парафіну, воску й ін.).