
- •Види криміналістичної ідентифікації.
- •Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації.
- •Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •6. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.
- •7. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
- •8. Загальна структура методики розслідування злочинів.
- •9. Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів.
- •10. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення.
- •11. Засоби криміналістичної тактики.
- •12. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування.
- •13. Криміналістика в системі юридичних наук.
- •14. Криміналістична характеристика посадових злочинів
- •15. Криміналістична характеристика злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.
- •16. Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •18. Криміналістична характеристика статевих злочинів.
- •19. Методи криміналістики.
- •20. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •21. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •22. Організація і тактика призначення судових експертиз.
- •23. Організація і тактика проведення огляду місця події.
- •24. Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •25. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.
- •26. Особливості початкового етапу розслідуванні крадіжок.
- •27. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв.
- •28. Особливості початкового етапу розслідування хабарництва.
- •29. Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні екологічних злочині
- •30. Особливості призначення експертиз при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •31. Особливості розслідування злочинів вчинених неповнолітніми
- •32. Особливості розслідування злочинів проти громадської безпеки
- •33. Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
- •34. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •35. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •36. Особливості розслідування розбоїв та грабежів.
- •37 .Особливості тактики допиту свідків і потерпілого
- •38. Особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •39. Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
- •40. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •41. Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні вбивств
- •42. Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •43. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •44. Позавидові методики розслідування злочинів.
- •45. Поняття та загальна характеристика авторознавчого дослідження.
- •46. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •47. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •48. Поняття і види підробки документів.
- •49. Поняття і елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •50. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •55. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування злочинів.
- •56. Поняття та види слідів у криміналістиці.
- •59. Поняття та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •60. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •61. Поняття та структура криміналістичних обліків.
- •62. Поняття та структура криміналістичної техніки
- •63. Поняття та сутність криміналістичної тактики. Її структура
- •64. Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •65. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •66. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •67. Призначення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері наркотизму
- •68. Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •69. Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту
- •70. Психологічні основи тактики допиту неповнолітніх
- •71. Психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання
- •74. Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація
- •75. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події
- •76. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •77. Структура методики розслідування злочинів.
- •78. Судове почеркознавство та його наукові основи
- •79. Тактика допиту в конфліктній ситуації.
- •80. Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі.
- •81. Тактика огляду трупа на місці його виявлення.
- •82. Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •85. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктній ситуації.
- •86. Тактичні прийоми проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •87. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.
- •88. Технічні засоби фіксації доказів при розслідуванні злочинів.
- •89. Типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування зґвалтувань.
Види криміналістичної ідентифікації.
Для класифікації видів ідентифікації в спеціальній літературі використовують різні підстави.
За об'єктом дослідження виділяють ідентифікацію людини, предметів, речей, речовин, тварин, процесів, станів, явищ.
За сферою криміналістичної техніки криміналістичну ідентифікацію поділяють на дактилоскопічну, судово-балістичну, трасологічну, почеркознавчу, техніко-криміналістичну, за ознаками зовнішності тощо.
За процесуальною формою ідентифікація поділяється на процесуальну та непроцесуальну. Процесуальна здійснюється під час слідчих і судових дій, а непроцесуальна - під час оперативно-розшукової діяльності.
За рівнем індивідуалізації ідентифікацію поділяють на родову (групову) та індивідуальну, тобто криміналістичну.
За природою ідентифікуючих об'єктів - на сигнальну та знакову. За способом відображення ідентифікуючої інформації – на ідентифікацію цілих структур, розділення цілого та ідентифікацію джерела походження.
Зустрічаються змішані класифікації: за матеріально фіксованим відображенням; за ознаками загального походження; за уявним образом; за описом ознак.
Суть будь-якого виду ідентифікаційного процесу полягає у порівнянні ідентифікаційних ознак та властивостей ідентифікованого об'єкта з їх відображеннями в ідентифікуючому об'єкті. Порівнянню можуть піддаватися: безпосередньо ідентифікований предмет з відображеннями його ознак, як, наприклад, взуття з його слідом, знаряддя злому з об'ємним вдавленим слідом; безпосередньо ідентифікований об'єкт з його уявним образом - слідом пам'яті людини, допускається під час впізнання людей та речей; порівнюватися можуть тільки відображення ознак ідентифікованого об'єкта.
Ідентифікація за уявним образом передбачає врахування закономірностей і умов сприйняття об'єкта, властивостей пам'яті особи, яка впізнає, створення найсприятливіших умов пред'явлення об'єкта для впізнання, особливостей відтворення уявного образу та інших психологічних закономірностей.
В усіх випадках ідентифікації фігурують тільки матеріальні або ідеальні відображення. Ідентифікація за матеріальним слідом-відображенням, як правило, виконується спеціалістом з використанням різних технічних засобів та методів у формі судової експертизи, яку призначає слідчий.
Ідентифікація за ідеальним відображенням - слідом пам'яті, здійснюється суб'єктом, який сприймав ідентифікуючий об'єкт, при цьому ідентифікація здійснюється під час слідчої дії - пред'явлення для впізнання. Виконуючи різні види ідентифікаційного процесу встановлюють тотожність об'єкта або його класифікаційну приналежність.
Ідентифікація цілого за частинами передбачає не тільки вивчення слідів поділу цілого (слідів розриву, розпилювання, розрізу), а й аналіз структури та складу речовини (матеріалу) досліджуваних частин цілого.
Ідентифікацію за суб'єктом ототожнення поділяють на слідчу та експертну. Якщо для розв'язання ідентифікаційного завдання немає потреби застосовувати спеціальні знання, слідчий здійснює ідентифікацію самостійно за допомогою надання для впізнання особи чи предмета або безпосередньо аналізуючи та порівнюючи об'єкти під час слідчого огляду, обшуку, виїмки, а також допиту та очної ставки, коли слідчий впевнюється в особі допитуваного за паспортом чи іншим документом або порівнює об'єкт за описом допитуваного. До цього виду ідентифікації належить також ототожнення об'єктів оперативними працівниками у процесі оперативно-розшукової діяльності, а також судом у процесі судового розгляду. Експертну криміналістичну ідентифікацію здійснюють за постановою слідчого чи ухвалою суду відповідні спеціалісти-криміналісти.