2 Організаційно-економічна характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Петродолинське» Овідіопольського району Одеської області засновано у 2000 році на базі колишнього КСП «Петродолинське»

Господарський центр товариства – с Петродолинське знаходиться на відстані 28 км від районного центру Овідіополь та 32 км від міста Одеси.

Підприємство розташоване в зоні з не зовсім сприятливими для сільськогосподарського виробництва природно-кліматичними умовами так, як входить до складу жаркого агрокліматичного району з недостатньою кількістю вологи.

Середньорічна температура повітря в районі 8,8 – 9,2 С. Максимально високими температурами характеризуються червень, липень, серпень місяці. В окремі роки спека починається вже і в травні. В ці місяці температура повітря досягає 39 – 42 С., а на ґрунті нерідко і до 58 - 60 С. Мінімальна температура знижується до мінус 25 С в січні, лютому місяцях. Зима більшою частиною м’яка, сприятлива для зимування озимої пшениці. Середньорічна температура січня - лютого 2,5 С, сніжний покрив не стійкий і рівняється в ці місяці 3 – 5 см. Мають місце зимові відлиги, що негативно помічається на зимівлі озимих посівів.

Опадів випадає мало, близько половини їх припадає на літній період в вигляді короткочасних і дуже сильних злив іноді з градом в період збирання врожаю, завдяки цьому зменшуються темпи збирання врожаю і значна кількість води сходе з полів. Середня багаторічна норма опадів коливається в окремі роки від 200 до 750 мм.

Зі всієї суми опадів на теплий період з температурою вище 10° приходиться біля 250 мм. При недоліку опадів у вегетативний період і притоці посушливих повітряних мас з південного-заходу, тут розвиваються засухи.

На розміри сільськогосподарського підприємства та його виробничих підрозділів впливає багато факторів (природні, економічні, організаційні, технічні). Одні з них сприяють збільшенню розмірів підприємств, інші, навпаки, обмежують їх.

Місце розташування господарства відносно ринків збуту та природо-кліматичні умови мають великий вплив на виробничу спрямованість та економічну ефективність. Розглянемо основні економічні та виробничі показники за приведеними нижче даними.

Розміри СТОВ «Агрофірма Петродолинське» представлені в таблиці 2.1.

Дані таблиці свідчать, що досліджуване господарство є досить великим за розмірами виробничих ресурсів для даного регіону. Площа сільськогосподарських угідь за досліджуваний період зросла на 1,63 га і за звітний рік становила 3253 га. Аналізуючи такий показник, як вартість валової продукції слід відмітити, що низькі показники за 2012 рік пояснюються невдалими природними умовами для виробництва рослинницької продукції, зокрема зернових та овочів. Кращим роком з точки зору об’ємів виробленої продукції є базисний 2010 рік. Вартість основних виробничих фондів в середньому за період становить – 20010,5 тис. грн. При порівняні 2012 року з 2010 роком по даному показнику відмічаємо скорочення на 1435 тис.грн, або 6,9 %. Позитивним є стале зростання вартості оборотних фондів, що дає можливість проводити безперебійний виробничий процес. Середньорічна чисельність працівників у господарстві скоротилась за досліджуваний період на 14 чоловіка, або 8,6 % і за звітний рік становила 148 чоловік. В галузі тваринництва спостерігаємо скорочення поголів’я великої рогатої худоби на відгодівлі на 39 голів або 4,4 %. Кількість корів в господарстві на протязі досліджуваного періоду є сталою і становить 600 голів. В той же час кількість свиней в господарстві скоротилась на 18,1 %.

Таблиця 2.1.

Розміри сільськогосподарського виробництва

в СТОВ «Агрофірма Петродолинське»

Показники	Роки			В середньому за 2010-2012 рр.	2012 рік до 2010 року
	2010	2011	2012		(+.-)	%
Загальна земельна площа сільськогосподарських угідь, га.	3251,37	3258,14	3253	3254,2	1,63	100,1
з них: рілля	3251,37	3258,14	3253	3254,2	1,63	100,1
Вартість валової продукції (в цінах 2010р.) тис.грн.	33157,3	29023,5	23786,9	28655,9	-9370,4	71,7
Чистий дохід від реалізації продукції тис.грн	16053	19005	17463	17507,0	1410	108,8
Вартість основних вироб-ничих фондів ,тис. грн.	20733	20000,5	19298	20010,5	-1435	93,1
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн.	21532	26246	29284	25687,3	7752	136,0
Енергетична потужність, тис. к.с.	17515	17515	17730	17586,7	215	101,2
Середньорічна кількість працівників, чол..	162	164	148	158,0	-14	91,4
Середньорічне поголів’я тварин, гол.
- великої рогатої худоби на відгодівлі	884	796	845	842	-39	95,6
- корів	600	600	600	600,0	0	100,0
- свиней	72	32	59	54,0	-13	81,9

Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції.

В умовах спеціалізації сільськогосподарського виробництва відкриваються широкі можливості для впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, переведення галузей на індивідуальну індустріальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонально і ритмічного використання засобів і предметів праці. У процесі поглиблення спеціалізації значно вдосконалюється сільськогосподарське виробництво, і ці позитивні зміни сприяють підвищенню економічної ефективності як окремих галузей, так і сільського господарства в цілому.

Спеціалізація господарства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації товарної продукції, в якій відображуються характер його економічних зв’язків з народногосподарським комплексом та його роль у суспільному поділі праці. Її ефективність проявляється у збільшені виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі, підвищення його товарності, зниженні собівартості, підвищенні рентабельності.

Виробничий напрямок СТОВ «Агрофірма Петродолинське» та спеціалізацію приведено в таблиці 2.2.

На даний час, як ми бачимо, господарство спеціалізується на виробництві молока, питома вага виручки за яке, в структурі реалізованої продукції в середньому за період становить 39,6 %. Значну частку в структурі виручки займає реалізація соняшнику – 11,2 %, ріпаку – 9,2 %, озимої пшениці – 7,8 %, овочів відкритого грунту – 6,6 %, ячменю озимого – 6,8 %. Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції за досліджуваний період зростає і за 2012 рік становить 14408,5 тис. грн. Дане зростання та зміни в структурі реалізації, що ми можемо спостерігати по різним рокам, пояснюються частково, як змінами в об’ємах виробленої, а отже реалізованої продукції та цінами реалізації.

Таблиця 2.2.

Склад та структура реалізованої продукції в СТОВ «Агрофірма Петродолинське»

Види продукції	Роки						В середньому за 2010 - 2012 роки
	2010		2011		2012
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Рослинництво – всього	6151,1	47,6	7274,7	47,0	5311,8	36,9	6245,9	43,8
в т.ч. зернові та зернобобові - всього	2038,4	15,8	2893,1	18,7	1919,9	13,3	2283,8	16,0
з них: пшениця	989,9	7,7	1045,6	6,8	1321	9,2	1118,8	7,8
жито	18,8	0,1	12,5	0,1	-	-	10,4	0,1
кукурудза	5,7	0,04	2,4	0,02	83,1	0,6	30,4	0,2
ячмінь озимий	903,1	7,0	1762,8	11,4	236,9	1,6	967,6	6,8
ячмінь ярий	75,6	0,6	-	-	254,4	1,8	110,0	0,8
овес	32	0,2	64,8	0,4	25,5	0,2	40,8	0,3
інші зернові	13,3	0,1	5	0,03	-	-	6,1	0,04
соняшник	1133,1	8,77	1093,8	7,1	2562,6	17,8	1596,5	11,2
ріпак	1907,2	14,8	2041	13,2	-	-	1316,1	9,2
овочі відкритого грунту	962,3	7,4	1158,1	7,5	702	4,9	940,8	6,6
інша продукція рослинництва	110,1	0,9	88,7	0,6	127,3	0,9	108,7	0,8
Тваринництво - всього	5612,2	43,4	7542,9	48,7	8327,7	57,8	7160,9	50,2
в т.ч. молоко	4667	36,1	5575,4	36,0	6703,3	46,5	5648,6	39,6
м’ясо великої рогатої худоби	886,5	6,9	1648,9	10,6	1394,5	9,7	1310,0	9,2
м’ясо свиней	54,7	0,4	40,6	0,3	49,9	0,3	48,4	0,3
інша продукція тваринництва	4	0,0	278	1,8	180	1,2	154,0	1,1
Реалізація іншої продукції робіт та послуг	1162,6	9,0	671,6	4,3	769	5,3	867,7	6,1
Всього по господарству	12925,9	100,0	15489,2	100,0	14408,5	100,0	14274,5	100,0

Загалом дана спеціалізація виробництва в господарстві обумовлена наявністю та близькістю такого ринку збуту, як м. Одеса.

Важливою проблемою при здійсненні господарської діяльності є пошук  напрямків ефективнішого використання наявних виробничих ресурсів сільського господарства та формування потенціалу, необхідного для виробництва заданої кількості аграрної продукції. Виробництво в сільському господарстві ефективне лише за умов найбільш повного використання наявного ресурсного потенціалу – землі, основного і оборотного капіталу, робочої сили, з метою отримання максимуму конкурентоспроможної продукції, тобто продукції високої якості, відповідно до потреб ринку, асортименту і терміну реалізації при найменших трудових, матеріальних та фінансових витратах на її одиницю.

Аналізуючи наявність та ефективність використання земельних ресурсів у господарстві, за даними таблиці 2.3. відмічаємо, що площа використання угідь у господарстві є відносно сталою, що є позитивним показником з точки зору можливості ефективно планувати виробничий цикл.. Розглядаючи ефективність використання земельних угідь по виробництву валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, спостерігаємо скорочення на 28,3 %. Відмічаємо також, що в звітному році господарство спрацювало з прибутком, який на 100 га сільськогосподарських угідь за 2012 рік складає 87,7 тис грн.. що на 57,2 % менше ніж у 2010 році. Аналізуючи виробництво основних видів продукції в розрахунку на 100 га відповідних угідь, відмічаємо, що по рослинництву воно значно зросло по виробництву соняшнику на 80,8 %. В той же час слід відмітити значне скорочення по виробництву овочів та зернових культур відповідно на 47,6 % та 37 %. По виробництву продукції тваринництва відмічаємо скорочення об’ємів виробництва м’яса свиней – 17,7 %, при зростанні м’яса великої рогатої худоби на 8,5 % та молока на 32,2 %.

Ступінь розорюваності земель у господарстві за 2012 рік становить 100 %, що є негативним показником з точки зору піддання угідь повітряній та водній ерозії.

Таблиця 2.3.

Забезпеченість земельними ресурсами та ефективність їх використання в СТОВ «Агрофірма Петродолинське»

Показники	Роки			2012 рік в % до 2010 року
	2010	2011	2012
Землезабезпеченість, га:
сільськогосподарських угідь	3251,37	3258,1	3253	100,1
рілля	3251,37	3258,1	3253	100,1
Ступінь розорюваності сільськогосподарських угідь	1,0	1,0	1,0	100,0
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн.
валової продукції	1019,8	890,8	731,2	71,7
чистого прибутку	204,8	153,9	87,7	42,8
Вироблено продукції на 100 га відповідних угідь, ц:
зернових	1485,7	1558,6	935,8	63,0
соняшнику	135,8	134,6	245,6	180,8
ріпаку	309,7	174,6	-	-
овочів відкритого грунту	1566,2	1234,3	820,1	52,4
молока	719,6	740,0	951,2	132,2
м’яса великої рогатої худоби	32,1	38,4	34,9	108,5
м’яса свиней	1,6	1,0	1,3	82,3

Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально – технічної бази, головною ланкою якої є основні засоби, їх якісний склад і раціональне співвідношення. Стан та використання основних засобів є важливим фактором забезпечення нормальних умов процесу виробництва та підвищення його ефективності.

Розглядаючи забезпеченість господарства основними виробничими фондами згідно даних таблиці 2.4., ми відмічаємо, що середньорічна вартість їх зменшилась при порівняні 2012 та 2010 років на 6,9 %. Що є негативним показником, так як свідчить про вибуття основних засобів. Як наслідок, з врахуванням скорочення числа працівників та сталої площі сільськогосподарських угідь, капіталооозброєність в господарстві зростає за досліджуваний період на 1,9 %, капіталозабезпеченість зменшується на 7 %. Коефіцієнти використання автопарку та пробігу при порівняні звітного року з базисним є рівними. В той же час розглядаючи показники ефективності використання основних фондів відмічаємо такі зміни.

Таблиця 2.4.

Забезпеченість СТОВ «Агрофірма Петродолинське» виробничими фондами та економічна ефективність їх використання

Показники	Роки			2012 рік до 2010 року
	2010	2011	2012
				(+.-)	%
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	20733	20001	19298	-1435,0	93,1
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн.	21532	26246	29284	7752,0	136,0
Коефіцієнт використання автопарку	0,82	0,83	0,82	0,00	100,0
Коефіцієнт використання пробігу	0,33	0,35	0,33	0,00	100,0
Норма прибутку, %	15,8	10,8	5,9	-9,89	Х
Капіталозабезпеченність, тис грн.	6,4	6,1	5,9	-0,4	93,0
Капіталоозброеність, тис грн.	128,0	122,0	130,4	2,4	101,9
Капіталомісткість, грн.	0,6	0,7	0,8	0,2	129,7
Капіталовіддача, грн.	1,6	1,5	1,2	-0,4	77,1

Капіталовіддача господарства зменшилась на 22,9 %, капіталомісткість зросла на 29,7 %. Що пояснюється значним зменшенням вартості валової продукції. Середньорічна вартість оборотних фондів, в порівняні даних за 2012 та 2010 роки, зросла на 36 %, що є позитивним фактом з точки зору забезпечення виробничого процесу.

В системі виробництва та економічних відносин центральне місце посідає людина. Вона визначає цілі та напрями розвитку виробництва, організовує його, виробляє товари й надає послуги для свого життя та розвитку. Тому ефективність економіки будь-якого суспільства насамперед визначається якістю наявних трудових ресурсів та способом їх використання у виробництві, адже основною продуктивною силою є люди з їхніми здібностями та можливостями.

Аналіз наявності та ефективності використання трудових ресурсів розглянемо на основі даних таблиці 2.5.

Як ми бачимо загальна кількість працівників в господарстві скоротилась в порівняні звітного року з базисним на 8,6 %, або на 14 чоловік. Розглядаючи зміни у складі працюючих в розрізі галузей, то відмічаємо скорочення в рослинництві на 2,7 % та в тваринництві на 22 %. Аналізуючи ефективність використання трудових ресурсів, відмічаємо зменшення виробництва валової продукції на одного працівника на 21,5 % та прибутку на 53,1 %. Що в певній мірі свідчить про зниження рівня продуктивності та ефективності використання трудових ресурсів в досліджуваному господарстві. Такий результат пояснюється поганими погодними умовами для виробництва рослинницької продукції, а отже низькими виробничими та економічними показниками за звітний рік

Таблиця 2.5.

Ефективність використання трудових ресурсів в

СТОВ «Агрофірма Петродолинське»

Показники	Роки			2012 рік в % до 2010 року
	2010	2011	2012
Всього працюючих зайнятих у сільськогосподарському виробництві, чол	162	164	148	91,4
з них в рослинництві	112	114	109	97,3
в тваринництві	50	50	39	78,0
Коефіцієнт використання трудових ресурсів	0,91	0,90	0,91	100,2
Річний фонд оплати праці, тис.грн	2510	2784	2866	114,2
Середньорічна оплата 1 працівника, грн	15493,8	16975,6	19364,9	125,0
Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис грн.	204,7	177,0	160,7	78,5
Прибуток (збиток) на 1 середньорічного робітника, тис грн.	41,1	30,6	19,3	46,9

Слід відмітити зростання середньорічної оплати праці 1 працівника на 25 %, що стимулює до підвищення продуктивності праці на підприємстві.

Процес виробництва сільськогосподарської продукції потребує систематичного поповнення виробничих запасів. Джерелами їх надходження можуть бути промислові підприємства або установи та організації, які спеціалізуються на постачанні цінностей для сільськогосподарських підприємств (мінеральні добрива, паливо, мастила, запасні частини й матеріали для ремонту, пестициди, тара і тарні та будівельні матеріали, обладнання тощо).

Особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що як виробничі запаси воно також використовує значну частину виробничої продукції у вигляді кормів, насіння ,а також продукти і відходи одержані від переробки продукції у власному господарстві чи на стороні. Вироблена сільськогосподарська продукція може становити товарний запас при її продажу і майбутньому або зразу ж відправлятися на заготівельні пункти чи в торговельну мережу для реалізації. Розглянемо склад і структуру виробничих запасів СТОВ «Агрофірма Петродолинське» за даними таблиці 2.6.

Як ми бачимо, вартість запасів на підприємстві стабільно зростає на протязі досліджуваного періоду і за звітний 2012 рік становить 26312 тис. грн.. Дане зростання є позитивним фактом так як це дає можливість провадити безперебійний виробничий процес і свідчить про покращення економічного стану підприємства.

Аналізуючи структуру запасів, відмічаємо, що в середньому за 2010 – 2012 роки, найбільшу частку займає готова продукція – 52,7 %, що свідчить про зберігання підприємством значних обсягів виробленої продукції для реалізації за кращими цінами. Значну частину займають поточні біологічні активи – 14,7 % та матеріали сільськогосподарського призначення – 12 %.

Таблиця 2.6.

Склад та структура запасів СТОВ «Агрофірма Петродолинське»

Показник	2010		2011		2012		В середньому за 2010-2012 рр.
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Сировина і матеріали	12	0,1	12	0,05	11	0,04	12	0,05
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби	1120	5,7	1152	4,7	1322	5,0	1198	5,1
Паливо	306	1,5	229	0,9	223	0,8	253	1,1
Тара і тарні матеріали	396	2,0	673	2,7	859	3,3	643	2,7
Будівельні матеріали	204	1,0	456	1,9	539	2,0	400	1,7
Запасні частини	106	0,5	103	0,4	58	0,2	89	0,4
Матеріали сільськогосподарського призначення	2724	13,8	2969	12,1	2802	10,6	2832	12,0
Поточні біологічні активи	3072	15,5	3236	13,1	4117	15,6	3475	14,7
Малоцінні та швидкозношувані предмети	104	0,5	133	0,5	137	0,5	125	0,5
Незавершене виробництво	1499	7,6	2511	10,2	2289	8,7	2100	8,9
Готова продукція	10220	51,7	13134	53,3	13945	53,0	12433	52,7
Товари	14	0,1	16	0,1	10	0,04	13	0,1
Разом	19777	100,0	24624	100,0	26312	100,0	23571	100,0

Показники економічної ефективності виробництва та їх динаміку приведено в таблиці 2.7.

Аналізуючи дані таблиці відмічаємо, що підприємство на протязі досліджуваного періоду отримувало значні прибутки. По результатам діяльності чистий прибуток в середньому за 2010 – 2012 роки становить 4842,7 тис. грн.. Висока прибутковість дає можливість підприємству вести стабільну виробничу діяльність і впроваджувати нову техніку та технології. Рівень рентабельності по економічним показникам за досліджуваний період становить в середньому 40,6 %.

Таблиця 2.7

Динаміка показників економічної ефективності виробництва в СТОВ «Агрофірма Петродолинське»

Показники	Роки			В середньому за період 2010-2012 рр.	2012рік в % до 2010 року
	2010	2011	2012
Вартість валової продукції (в постійних цінах 2010р.), тис.грн.	33157,3	29023,5	23786,9	28655,9	71,7
в т. ч. рослинництво	26058,1	21530,3	14718,7	20769,0	56,5
тваринництво	7099,1	7493,2	9068,2	7886,8	127,7
Вартість реалізованої продукції, тис.грн.	16053	19005	17463	17507,0	108,8
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	10127	13610	14836	12857,7	146,5
Валовий прибуток /+/, збиток /-/, тис.грн.	5926	5395	2627	4649,3	44,3
Чистий прибуток /+/, збиток /-/, тис.грн.	6660	5015	2853	4842,7	42,8
Вироблено валової продукції, в розрахунку на:
100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн..	1019,8	890,8	731,2	880,6	71,7
100 грн. основних фондів сільськогосподарського призначення, грн	159,9	145,1	123,3	142,8	77,1
1-го працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис. грн..	204,7	177,0	160,7	180,8	78,5
Припадає чистого прибутку, в розрахунку на:
100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн..	204,8	153,9	87,7	148,8	42,8
100 грн. основних фондів сільськогосподарського призначення, грн..	32,1	25,1	14,8	24,0	46,0
1-го працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис.грн	41,1	30,6	19,3	30,3	46,9
Рівень рентабельності, %	65,8	36,8	19,2	40,6	Х

При порівняні відносних показників по виробництву валової продукції та отриманню чистого прибутку 2012 року з 2010 роком, відмічаємо значне зменшення, що як вже відмічалось пояснюється несприятливими умовами виробництва у звітному році.

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв’язків вітчизняних підприємців є основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики.

Одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є послідовність, тобто постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

Облікова політика підприємства – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної, повної та своєчасної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідної всім користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних управлінських та інвестиційних рішень, а також забезпечення зіставності з данними звітності за інші періоди ( інших підприємств).

Облікова політика може змінюватися тільки тоді, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, яким затверджується положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства.

Формуваня облікової політики – важливий етап у діяльності підприємтсва, оскільки від прийнятих облікових оцінок залежить фінансовий результат підприємства. Нажаль, на сьогодні формуванню облікової політики власники (керівники ) не приділяють достатньої уваги.

Відповідно до статті 8 Закону про бухгалтерський облік питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції власників або уповноваженої посадової особи (керівника).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереженя оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше від трьох років, несе власник або посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додерженням єдиних засад, встановлених Законом про бухгалтерський облік, та з урахуванням особливостей діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внуррішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Крім того, воно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік з подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного веденя бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог щодо додержання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

В обліковій політиці підприємтсва мають бути відображенні всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування неохідно підходити дуже відповідально, адже від того, які облікові оцінки обрані підприємством, залежить об’єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності.

Облікова політика підприємства формується на основі введення у дію положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Облікова політика підприємства згідно з П(с)БО 1 розкривається у Примітках до фінансової звітності, в яких підприємство відображає принципи оцінки статей звітності та методи обліку за окремими статтями звітності. Її зміст оформлюється спеціальним Наказом про облікову політику (див. додаток Б ), який розробляється головним бухгалтером підприємства, що несе відповідальність за його формування, і затверджується Наказом керівника, який несе відповідальність за його зміст. Саме підпис керівника надає Наказу про облікову політику юридичної сили.

В бухгалтерському обліку є багато положень, які допускають багатоваріантність їх виконання: оцінка запасів, методи нарахування амортизації необоротних активів тощо. Тому кожне підприємство обирає той варіант, який враховує особливості його діяльності.

Згідно з наказом про облікову політику в СТОВ „Агрофірма Петродолинське” облік ведеться із застосуванням журнально-ордерної форми обліку та частково використання комп’ютерних технологій. Організацією бухгалтерського обліку займається головний бухгалтер, який здійснює свої функції відповідно до Положення про головних бухгалтерів.

Організаційна форма обліку в господарстві централізована, вона дає змогу отримати узагальнюючі облікові показники в найкоротші строки з найменшими затратами праці й коштів.

Внутрішньогосподарський контроль в господарстві здійснює керівництво, окремі посадові особи, відділи, служби та інші.

Головний бухгалтер в господарстві контролює дотримання фінансової і касової дисципліни, своєчасність і правильність розрахунків з фінансовою системою, підприємствами і організаціями, забезпечує організацію інвентаризацій матеріальних цінностей, витрачання сировини і матеріалів згідно з нормами і лімітами, своєчасність та повноту оприбуткування продукції й інших матеріальних цінностей.

Бухгалтерія господарства здійснює контроль за станом взаєморозрахунків, своєчасністю і правильністю складання первинних документів та звітності в бригадах, на фермах, законністю господарських і фінансових операцій по відповідних напрямах. На основі оцінки інформації та її аналізу планово-економічна служба і бухгалтерія розробляють рекомендації і вносять пропозиції про шляхи підвищення ефективності виробництва.