
- •Історія розвитку екології людини та зв’язок з іншими науками.
- •3) Екологія людини – новий напрямок в екології.
- •4) Екологія людини у системі наук.
- •5) Гомеостаз організму та адаптація до впливу екологічних чинників.
- •6) Вплив урбанізації на здоров’я людини.
- •7) Основні поняття і терміни дисципліни «екологія людини»
- •8) Структура антропоекосистеми.
- •9)Рівні дослідження антропоекосистем.
- •10) Динаміка і функціонування антропоекосистем.
- •11) Здоров’я людини. Фактори, що впливають на здоров’я.
- •12) Зв'язок внутрішнього середовища людини з навколишнім середовищем, поняття про гомеостаз організму.
- •13) Визначення поняття «здоров’я» , його характеристики.
- •14) Основні складові здоров’я людини.
- •15) Чинники, що впливають на здоров’я людини.
- •16) Показники здоров’я та критерії оцінки здоров’я населення. Ступені здоров’я
- •17) Адаптаційні і компенсаторні реакції організму на дію екологічних чинників.
- •18. Людина і природа. Людство і людина як велика система.
- •19. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери.
- •20. Адаптаційні реакції організму людини.
- •22. Адаптації організму людини до дії фізичних чинників.
- •23. Вплив іонізуючої радіації на організм людини. Коефіцієнти радіаційного ризику
- •24. Основні забруднювачі атмосферного повітря та їх вплив на організм людини.
- •25. Основні забруднювачі питної води та їх вплив на організм людини.
- •26. Шляхи забруднення харчової сировини продуктів.
- •29. Екологічно безпечні способи поліпшення якості харчових продуктів. (точніша в-дь на ст.187)
- •30. Особливості розповсюдження природних токсинів.
- •31. Вміст білків, вуглеводів і ліпідів у продуктах харчування людини.
- •32. Загальна характеристика токсинів мікроорганізмів. (хз)
- •33. Контроль за якістю харчових продуктів
- •34. Фактори, що впливають на тривалість життя людини. Сутність довголіття.
- •35. Поділ токсинів на групи за мішенями дії в організмі людини
- •36.Основні групи поживних речовин та їх значення у харчовій промисловості
- •37.Білки та їх значення у харчуванні людини. Вміст білків у харчових продуктах
- •38.Вуглеводи та їх значення у харчуванні людини
- •39. Забруднення довкілля та проблема довголіття
- •40. Вплив токсинів бактерій на організм людини.
- •41.Основні види забруднень атмосферного повітря та їх вплив на організм
- •42. Загальна характеристик екзотоксинів та ендотоксинів
- •43. Умови проживання та здоров’я людей
- •44. Поняття про здоровий спосіб життя
- •45. Особливості мікробної інтоксикації та мікробних токсикоінфекцій
- •47. Фактори, що зумовлюють передчасне старіння організму людини
- •48.Методи виведення радіонуклідів із організму людини
- •49. Основні групи поживних речовин у продуктах харчування
- •50. Фізичні чинники середовища та їх вплив на організм людини
- •51. Основні групи бактерійних токсикофікацій
- •52. Ознаки екологічно-безпечної продукції і харчових продуктів
- •53. Сальмонельоз та особливості розвитку захворювання.
- •54. Якість повітря житлових приміщень і його вплив на здоровя людини.
- •55. Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •56. Оцінка безпечності компонентів продуктів харчування
- •57. Алергічні реакції організму людини на дію полютантів
- •58. Харчові інтоксикації та харчові отруєння
- •59. Основні ефекти нейротоксинів в організмі людини
- •60. Характер впливу ксенобіотиків на організм людини
- •61. Основні групи вітамінів та їх роль в організмі людини
- •62. Джерела надходження вітамінів в організм людини
- •63. Екологічні вимоги до житла
- •64. Гармонійний розвиток організму – шлях до забезпечення активного довголіття людини.
- •65. Особливості розвитку бактерійних інтоксикацій
- •66. Норми і режими харчування
- •68. Норми харчування залежно від характеру праці людини.
- •69. Основні групи клостридіозів.
- •70. Роль мікроелементів і мікроелементів в організмі людини.
- •71. Забезпечення організму людини мікроелементами. Ендемічні захворювання.
- •72. Збудник правця та особливості розвитку захворювання.
- •73. Харчування працівників фізичної і розумової праці.
- •74. Збудник ботулізму та особливості розвитку захворювання.
- •75. Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини.
- •76. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
- •78. Функції органічних речовин в організмі людини.
- •79. Радіозахисні властивості продуктів харчування
- •80. Вимоги до енергетичної цінності раціону
- •81. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
74. Збудник ботулізму та особливості розвитку захворювання.
Ботулі́зм (з лат. botulus — ковбаса) — це гостре токсико-інфекційне захворювання, що спричиняється переважно дією токсину Clostridium botulinum, і характеризується міоплегією та офтальмоплегією, парезом кишечника, розладами вегетативної інервації, при тяжкому перебігу — бульбарним синдромом і гострою дихальною недостатністю. Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила токсин внаслідок забруднення її та розмноження вегетативних форм збудника, тобто — якщо в харчовому продукті створені були анаеробні умови. Найчастіше це в'ялена або слабо просолена риба, ковбаса, шинка, м'ясні, рибні, овочеві, грибні консерви.
Інкубаційний період при харчовому ботулізмі — від 8 годин до 10 діб, при рановому — 5 —14 днів. Навіть якщо виникає груповий спалах, клінічні прояви можуть відрізнятися дуже суттєво, що в значній мірі обумовлено дозою і типом ботулотоксину. У більшості випадків існує пряма залежність між тривалістю інкубаційного періоду та тяжкістю перебігу: чим коротший інкубаційний період, тим тяжче перебігає ботулізм. Однак, така закономірність спостерігається не завжди, особливо при зараженні ботулотоксином серотипу Е, протоксин якого ще має пройти стадію активації травними ферментами в самому шлунку. Початок зазвичай більш-менш поступовий. Особливістю ботулізму є відсутність гарячки протягом всієї хвороби та нечіткість, поліморфізм клінічних проявів у перші дні хвороби, що пояснює велику кількість діагностичних помилок при ботулізмі. Найбільш тяжкими ускладненнями, що приводять до смерті хворого, є зупинка дихання і серця.
75. Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини.
Мікроелеме́нти — хімічні елементи, присутні в організмах живих істот в низьких концентраціях (тисячні долі відсотка та нижче). Головне джерело мікроелементів для людини — їжа рослинного та тваринного походження. Питна вода забезпечує тільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Sr є головним джерелом. Вміст різних мікроелементів у харчовому раціоні залежить від геохімічних умов місцевості, в якій були отримані продукти, а також від набору продуктів, що входять до раціону.
Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини:
-Fe — Бере участь в кровотворенні, диханні, імунобіологічних і окисно-відновних реакціях. При нестачі розвивається анемія. Міститься в таких рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача, грицики звичайні.
-К — Бере участь в сечовиділенні, виникненні потенціалу дії, підтримання осмотичного тиску, синтез білків. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне.
-Mn — Впливає на розвиток скелета, бере участь в реакціях імунітета, в кровотворенні і тканинному диханні. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача , алое деревовидне.
-Ca — Бере участь у виникненні нервового збудження, у згортальній функціх крові, забезпечує осмотичний тиск крові. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне
-Co — Тканини в яких зазвичай накопичується мікроелемент: кров, селезінка, кістка, яєчники, печінка, гіпофіз. Стимулює кровотворення, бере участь у синтезі білків і вуглеводному обміні. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача, лушпиння квасолі.
-Zn — Бере участь у кровотворенні, приймає участь в діяльності залоз внутрішньої секреції. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, алое деревовидне
I — Потрібний для нормального функціонування щитовидної залози, впливає на розумові здібності. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.
Mg — Бере участь в різноманітних реакціях метаболізму: синтез ферментів, білків ін. кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,кропива дводомна, шипшина собача, алое деревовидне.
Cu — Впливає на синтез гемоглобіну, еритроцитів, білків, кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах:смородина чорна,кропива дводомна, алое деревовидне.
S — Впливає на стан шкірних покривів. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.
Ag — Антимікробна активність. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.
Ni — Стимулює синтез амінокислот в клітині, підвищує активність пепсину, нормалізує вміст гемоглобіну, покращує генерацію білків плазми. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: лушпиння квасолі.
Головне джерело мікроелементів для людини — їжа рослинного та тваринного походження. Питна вода забезпечує тільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Sr є головним джерелом. Вміст різних мікроелементів у харчовому раціоні залежить від геохімічних умов місцевості, в якій були отримані продукти, а також від набору продуктів, що входять до раціону.