70. Роль мікроелементів і мікроелементів в організмі людини.

Залежно від вмісту у людини мінеральні речовини поділяються на макро- і мікроелементи.

Макроелементи – речовини, зміст яких перевищує 0,01% маси тіла.

Микроелементи – речовини, концентрація що у організмі дорівнює більш-менш 0,01% маси тіла (від 0,01 до 0,000000000001%).Микроелементи із вмістом нижче 10-5% (золото, ртуть, уран, радій та інших.) належать доультрамикроелементам. У організмі здорової людини присутні 12макроелементов (З, H,O, N,Ca,Cl, F, K,Mg,Nа,P, P.S) і 69 мікроелементів . У цьому дорослого зміст кальцію становить більш1200г, фосфору – понад600г, магнію –20г, заліза –3-5г. У кістках скелета зосереджено 99% всього кальцію, 87% фосфору і 58% магнію. Хлористого натрію що багато в підшкірній жировій клітковині, заліза – у печінці, калію – в м'язах, йоду – в щитовидної залозі . Щодоби дорослій людині потрібно5г натрію,2-3г калію,0,5-1г кальцію,1-2г фосфору,1г сірки,0,5г магнію,10-30мг заліза,12-16мг цинку,2-2,5мг міді,4мг марганцю,1-1,5мг фтору,0,1-0,2мг йоду .Тканевие депо мають потужними резервамимакроелементов, тоді як тканинні резерви мікроелементів незначні. Цим пояснюються низькі адаптаційні можливості організму до дефіциту мікроелементів в їжі .

Позначенню для організму мікроелементи поділяють на безумовно необхідні (Со, Fe, Cu, Zn, Mn, I, F, Br), умовно необхідні (Al, Sr, Mo, Se, Ni). В організмі мікроелементи входять до складу різних біологічно-активних речовин: ферментів (Zn — до карбоангідрази, Cu — в поліфенілоксидазу, Mn — в аргіназу, Mo — в ксантиноксидазу; всього відомо біля 200 металоферментів), вітамінів (Со — до складу вітаміну B12), гормонів (I — до тироксину, Zn и Со — до інсуліну), дихальних пігментів (Fe — до гемоглобіну та інші залізовмісні, Cu — до гемоціаніну). Дія мікроелементів, що входять до складу перерахованих речовин, полягає в зміні інтенсивності тих чи інших процесів життєдіяльності. Деякі впливають на ріст (Mn, Zn, I — у тварин; В, Mn, Zn, Cu — у рослин), розмноження (Mn, Zn — у тварин; Mn, Cu, Mo — у рослин), кровотворення (Fe, Cu, Со) тощо. Головне джерело мікроелементів для людини — їжа рослинного та тваринного походження. Питна вода забезпечує тільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Sr є головним джерелом. Вміст різних мікроелементів у харчовому раціоні залежить від геохімічних умов місцевості, в якій були отримані продукти, а також від набору продуктів, що входять до раціону.

71. Забезпечення організму людини мікроелементами. Ендемічні захворювання.

Мікроелеме́нти — хімічні елементи, присутні в організмах живих істот в низьких концентраціях (тисячні долі відсотка та нижче).

-Fe — Бере участь в кровотворенні, диханні, імунобіологічних і окисно-відновних реакціях. При нестачі розвивається анемія. Міститься в таких рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача, грицики звичайні.

-К — Бере участь в сечовиділенні, виникненні потенціалу дії, підтримання осмотичного тиску, синтез білків. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне.

-Mn — Впливає на розвиток скелета, бере участь в реакціях імунітета, в кровотворенні і тканинному диханні. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача , алое деревовидне.

-Ca — Бере участь у виникненні нервового збудження, у згортальній функціх крові, забезпечує осмотичний тиск крові. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне

-Co — Тканини в яких зазвичай накопичується мікроелемент: кров, селезінка, кістка, яєчники, печінка, гіпофіз. Стимулює кровотворення, бере участь у синтезі білків і вуглеводному обміні. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача, лушпиння квасолі.

-Zn — Бере участь у кровотворенні, приймає участь в діяльності залоз внутрішньої секреції. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, алое деревовидне

I — Потрібний для нормального функціонування щитовидної залози, впливає на розумові здібності. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.

Mg — Бере участь в різноманітних реакціях метаболізму: синтез ферментів, білків ін. кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,кропива дводомна, шипшина собача, алое деревовидне.

Cu — Впливає на синтез гемоглобіну, еритроцитів, білків, кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах:смородина чорна,кропива дводомна, алое деревовидне.

S — Впливає на стан шкірних покривів. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.

Ag — Антимікробна активність. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.

Ni — Стимулює синтез амінокислот в клітині, підвищує активність пепсину, нормалізує вміст гемоглобіну, покращує генерацію білків плазми. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: лушпиння квасолі.

Головне джерело мікроелементів для людини — їжа рослинного та тваринного походження. Питна вода забезпечує тільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Sr є головним джерелом. Вміст різних мікроелементів у харчовому раціоні залежить від геохімічних умов місцевості, в якій були отримані продукти, а також від набору продуктів, що входять до раціону.

Ендемічні хвороби – хвороби, які постійно реєструються серед населення на даній території у зв’язку з наявністю відповідних природних умов.

Ендемічний зоб — захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози, частіше без порушення її функції і виникає в певних місцевостях.

Ендемічним зобом хворіють частіше в Україні у західних областях.

Розвиток хвороби спричинюється нестачею йоду - йододефіцитом. Добова потреба організму людини становить 200—220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50 мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.

При систематичному використанні питної води, що містить надлишкові кількості фтору, у населення розвивається ендемічний флюороз. Відзначається характерне ураженні зубів (крапка емалі), порушення процесів окостеніння скелета, виснаження організму.