- •Історія розвитку екології людини та зв’язок з іншими науками.
- •3) Екологія людини – новий напрямок в екології.
- •4) Екологія людини у системі наук.
- •5) Гомеостаз організму та адаптація до впливу екологічних чинників.
- •6) Вплив урбанізації на здоров’я людини.
- •7) Основні поняття і терміни дисципліни «екологія людини»
- •8) Структура антропоекосистеми.
- •9)Рівні дослідження антропоекосистем.
- •10) Динаміка і функціонування антропоекосистем.
- •11) Здоров’я людини. Фактори, що впливають на здоров’я.
- •12) Зв'язок внутрішнього середовища людини з навколишнім середовищем, поняття про гомеостаз організму.
- •13) Визначення поняття «здоров’я» , його характеристики.
- •14) Основні складові здоров’я людини.
- •15) Чинники, що впливають на здоров’я людини.
- •16) Показники здоров’я та критерії оцінки здоров’я населення. Ступені здоров’я
- •17) Адаптаційні і компенсаторні реакції організму на дію екологічних чинників.
- •18. Людина і природа. Людство і людина як велика система.
- •19. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери.
- •20. Адаптаційні реакції організму людини.
- •22. Адаптації організму людини до дії фізичних чинників.
- •23. Вплив іонізуючої радіації на організм людини. Коефіцієнти радіаційного ризику
- •24. Основні забруднювачі атмосферного повітря та їх вплив на організм людини.
- •25. Основні забруднювачі питної води та їх вплив на організм людини.
- •26. Шляхи забруднення харчової сировини продуктів.
- •29. Екологічно безпечні способи поліпшення якості харчових продуктів. (точніша в-дь на ст.187)
- •30. Особливості розповсюдження природних токсинів.
- •31. Вміст білків, вуглеводів і ліпідів у продуктах харчування людини.
- •32. Загальна характеристика токсинів мікроорганізмів. (хз)
- •33. Контроль за якістю харчових продуктів
- •34. Фактори, що впливають на тривалість життя людини. Сутність довголіття.
- •35. Поділ токсинів на групи за мішенями дії в організмі людини
- •36.Основні групи поживних речовин та їх значення у харчовій промисловості
- •37.Білки та їх значення у харчуванні людини. Вміст білків у харчових продуктах
- •38.Вуглеводи та їх значення у харчуванні людини
- •39. Забруднення довкілля та проблема довголіття
- •40. Вплив токсинів бактерій на організм людини.
- •41.Основні види забруднень атмосферного повітря та їх вплив на організм
- •42. Загальна характеристик екзотоксинів та ендотоксинів
- •43. Умови проживання та здоров’я людей
- •44. Поняття про здоровий спосіб життя
- •45. Особливості мікробної інтоксикації та мікробних токсикоінфекцій
- •47. Фактори, що зумовлюють передчасне старіння організму людини
- •48.Методи виведення радіонуклідів із організму людини
- •49. Основні групи поживних речовин у продуктах харчування
- •50. Фізичні чинники середовища та їх вплив на організм людини
- •51. Основні групи бактерійних токсикофікацій
- •52. Ознаки екологічно-безпечної продукції і харчових продуктів
- •53. Сальмонельоз та особливості розвитку захворювання.
- •54. Якість повітря житлових приміщень і його вплив на здоровя людини.
- •55. Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •56. Оцінка безпечності компонентів продуктів харчування
- •57. Алергічні реакції організму людини на дію полютантів
- •58. Харчові інтоксикації та харчові отруєння
- •59. Основні ефекти нейротоксинів в організмі людини
- •60. Характер впливу ксенобіотиків на організм людини
- •61. Основні групи вітамінів та їх роль в організмі людини
- •62. Джерела надходження вітамінів в організм людини
- •63. Екологічні вимоги до житла
- •64. Гармонійний розвиток організму – шлях до забезпечення активного довголіття людини.
- •65. Особливості розвитку бактерійних інтоксикацій
- •66. Норми і режими харчування
- •68. Норми харчування залежно від характеру праці людини.
- •69. Основні групи клостридіозів.
- •70. Роль мікроелементів і мікроелементів в організмі людини.
- •71. Забезпечення організму людини мікроелементами. Ендемічні захворювання.
- •72. Збудник правця та особливості розвитку захворювання.
- •73. Харчування працівників фізичної і розумової праці.
- •74. Збудник ботулізму та особливості розвитку захворювання.
- •75. Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини.
- •76. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
- •78. Функції органічних речовин в організмі людини.
- •79. Радіозахисні властивості продуктів харчування
- •80. Вимоги до енергетичної цінності раціону
- •81. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
64. Гармонійний розвиток організму – шлях до забезпечення активного довголіття людини.
Якась філософсько-художня хрєнь, про те що ми маємо вести здоровий спосіб життя. Займатись спортом, здорове і корисне харчування, не палити, не вживати алкоголь, не колотись. Гарно вчитись. Ходити до церкви і просити Бога про довге і щасливе життя!
65. Особливості розвитку бактерійних інтоксикацій
Серед бактеріальних харчових отруєнь найбільше поширення у всіх країнах світу мають токсикоінфекції. Сама назва показує двоїстий характер даних патологічних станів, що обумовлюються, з одного боку, масовим проникненням в організм збудників інфекції, а з іншого боку – комплексом клінічних явищ, типових для інтоксикації. Природа цих отруєнь найбільше часто буває зв'язана з деякими представниками сальмонел.
Передача заразної основи переважно здійснюється через інфіковані харчові продукти. У багатьох випадках зараження відбувається при вживанні в їжу м'яса хворих тварин чи бацилоносіїв, у яких бактеріемія була спровокована важкою травмою, голодуванням, сильним стомленням і т.д. Іншим шляхом є посмертне зараження тварин, обумовлене недотриманням правил забою худоби й оброблення туші, коли вміст кишечнику потрапляє на її поверхню.
Певне значення в цьому відношенні мають також гризуни, які хворіють сальмонельозами. Нарешті, велику небезпеку для контактного інфікування харчових продуктів служить бацилоносійство серед персоналу підприємств громадського харчування.
Особливим видом бактеріальних харчових отруєнь є токсикози – захворювання, обумовлені на противагу токсикоінфекціям проникненням в організм не живих мікробів, а тільки їхніх токсинів. До цих отруєнь відносяться стафілококові інтоксикації, які викликаються деякими штамами білого і золотавого стафілококів, основними джерелами яких можуть служити молочна худоба і людина.
У першому випадку причиною, як правило, є вживання в їжу молока корів, хворих маститами, у другому інфікування обумовлюється різними гнійними ураженнями шкіри й ангінами. У цьому відношенні необхідно завжди пам'ятати, що маленький гнійничок на руці в кухаря може стати причиною великого спалаху харчових отруєнь.
66. Норми і режими харчування
харчування - Надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для росту, життєдіяльності та відтворення. Від якості та режиму харчування залежать його здоров'я, працездатність і тривалістьжиття.
Недостатність або надмірність харчування призводять до порушень обміну речовин.
Задоволення пластичних і енергетичних потреб організму служить критерієм для формування норм харчування. У свою чергу, норми харчування, що визначають величини споживання харчових речовин, грунтуються на даних наукових досліджень обміну жирів, білків, вуглеводів, води, мінеральних речовин, вітамінів урізних груп населення.
При визначенні фізіологічних норм харчування з урахуванням задоволення потреб організму в пластичних речовинах виходять з того, що більшість з них може синтезуватися в організмі, інші речовини (незамінні амінокислоти, незамінні жирні кислоти, всі мінеральні речовини і мікроелементи, вітаміни) в організмі людини не синтезуються і повинні надходити з їжею. Так, джереломамінокислот є білки їжі, резервом білка або амінокислот організм не має. Це обумовлює необхідність надходження в організм білка з розрахунку 075-1 г на 1 кг маси тіла дорослої людини в добу. При цьому 55-60% добової потреби білка повинно забезпечуватися білками тваринного походження (молоко, молочні продукти, яйця, м'ясо, риба).
Режим харчування — це поняття комплексне: режимом харчування визначається не тільки загальне число прийомів їжі протягом одного дня (наприклад, триразовий режим харчування), але і енергетична цінність кожного прийому їжі (кількість уживаних калорій), час прийому їжі і навіть тривалість кожного прийому їжі.
Правильний режим харчування
Яким би великим не було різноманіття факторів, що входять у поняття режиму харчування, всі вони підкоряються певним правилам — ці правила і визначають таке поняття, як правильний режим харчування. Правильний режим харчування — це такий режим, який забезпечує максимально ефективну роботу травної системи організму, сприяє найбільш оптимальному обміну речовин і засвоєнню їжі. Від правильності режиму харчування багато в чому залежить хороше самопочуття, а от неправильний режим харчування може викликати ряд досить неприємних проблем зі здоров’ям — у першу чергу з боку травної системи. Неправильний режим харчування призводить до різноманітних порушень травлення, здуття живота, неприємні відчуття тяжкості в шлунку, переїдання і, в цілому, поганого самопочуття.
Найбільш адекватним режимом харчування для дорослих людей вважається триразове або чотириразове харчування, причому проміжок часу між прийомами їжі має складати не менше чотирьох-п’яти годин — саме за цей термін вміст шлунка перетравлюється повністю. Ще один варіант нормального режиму харчування — це три основних прийоми їжі в день і кілька «перекусів», в таких випадках проміжок часу між прийомами їжі становить від двох до трьох годин. Є частіше, ніж раз на дві години, дієтологи не рекомендують, оскільки такий режим харчування може порушити природні травні ритми.
Режим харчування визначає, зокрема, і кількість їжі, яку людина повинна вживати за один раз. Правильний режим харчування передбачає адекватний розмір порцій — вони не повинні бути дуже маленькими або, навпаки, занадто великими. Занадто велика кількість їжі, вжите за один раз, знижує працездатність людини, провокує відчуття сонливості, млявості, не дозволяє максимально сконцентруватися на роботі. Особливу увагу необхідно звертати і на склад страв: «важка» їжа — зокрема, жирні смажені страви — перетравлюється довше і важче, забезпечуючи додаткову роботу шлунку.
67. Гранично допустимі концентрації полютантів у харчових продуктах. З метою запобігання шкідливому впливу полютантів на здоров’я людини встановлюють нормативи їх вмісту в харчових продуктах. Норматив характеризує максимальну кількість сторонньої речовини (полютанта), яка при надходженні в організм людини впродовж усього життя не підвищує ризик для здоров’я споживача. Він вимірюється в міліграмах на один кілограм маси тіла.
На основі встановлених норм розраховують гранично допустимі концентрації сторонніх речовин або добавок, що можуть міститися в продуктах. Найвища допустима межа відповідає встановленій законодавством максимальній дозі сторонньої речовини в харчовому продукті, яку не можна перевищувати. Цю величину називають гранично допустимою концентрацією (ГДК) або допустимою залишковою кількістю (ДЗК). Так, продукти переробки риби, м’яса й молока можуть містити до 50 мг/кг нітратів і нітритів. В організмі здорових людей нітрати швидко всмоктуються і майже повністю виводяться з організму. Частина їх перетворюється на нітрити, які вступають у взаємодію з гемоглобіном крові й можуть утворювати небезпечні канцерогенні сполуки. Безпечна доза нітратів становить 5 мг на 1 кг маси тіла на добу, що дорівнює 325 мг для людини масою 65 кг.