
- •Історія розвитку екології людини та зв’язок з іншими науками.
- •3) Екологія людини – новий напрямок в екології.
- •4) Екологія людини у системі наук.
- •5) Гомеостаз організму та адаптація до впливу екологічних чинників.
- •6) Вплив урбанізації на здоров’я людини.
- •7) Основні поняття і терміни дисципліни «екологія людини»
- •8) Структура антропоекосистеми.
- •9)Рівні дослідження антропоекосистем.
- •10) Динаміка і функціонування антропоекосистем.
- •11) Здоров’я людини. Фактори, що впливають на здоров’я.
- •12) Зв'язок внутрішнього середовища людини з навколишнім середовищем, поняття про гомеостаз організму.
- •13) Визначення поняття «здоров’я» , його характеристики.
- •14) Основні складові здоров’я людини.
- •15) Чинники, що впливають на здоров’я людини.
- •16) Показники здоров’я та критерії оцінки здоров’я населення. Ступені здоров’я
- •17) Адаптаційні і компенсаторні реакції організму на дію екологічних чинників.
- •18. Людина і природа. Людство і людина як велика система.
- •19. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери.
- •20. Адаптаційні реакції організму людини.
- •22. Адаптації організму людини до дії фізичних чинників.
- •23. Вплив іонізуючої радіації на організм людини. Коефіцієнти радіаційного ризику
- •24. Основні забруднювачі атмосферного повітря та їх вплив на організм людини.
- •25. Основні забруднювачі питної води та їх вплив на організм людини.
- •26. Шляхи забруднення харчової сировини продуктів.
- •29. Екологічно безпечні способи поліпшення якості харчових продуктів. (точніша в-дь на ст.187)
- •30. Особливості розповсюдження природних токсинів.
- •31. Вміст білків, вуглеводів і ліпідів у продуктах харчування людини.
- •32. Загальна характеристика токсинів мікроорганізмів. (хз)
- •33. Контроль за якістю харчових продуктів
- •34. Фактори, що впливають на тривалість життя людини. Сутність довголіття.
- •35. Поділ токсинів на групи за мішенями дії в організмі людини
- •36.Основні групи поживних речовин та їх значення у харчовій промисловості
- •37.Білки та їх значення у харчуванні людини. Вміст білків у харчових продуктах
- •38.Вуглеводи та їх значення у харчуванні людини
- •39. Забруднення довкілля та проблема довголіття
- •40. Вплив токсинів бактерій на організм людини.
- •41.Основні види забруднень атмосферного повітря та їх вплив на організм
- •42. Загальна характеристик екзотоксинів та ендотоксинів
- •43. Умови проживання та здоров’я людей
- •44. Поняття про здоровий спосіб життя
- •45. Особливості мікробної інтоксикації та мікробних токсикоінфекцій
- •47. Фактори, що зумовлюють передчасне старіння організму людини
- •48.Методи виведення радіонуклідів із організму людини
- •49. Основні групи поживних речовин у продуктах харчування
- •50. Фізичні чинники середовища та їх вплив на організм людини
- •51. Основні групи бактерійних токсикофікацій
- •52. Ознаки екологічно-безпечної продукції і харчових продуктів
- •53. Сальмонельоз та особливості розвитку захворювання.
- •54. Якість повітря житлових приміщень і його вплив на здоровя людини.
- •55. Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •56. Оцінка безпечності компонентів продуктів харчування
- •57. Алергічні реакції організму людини на дію полютантів
- •58. Харчові інтоксикації та харчові отруєння
- •59. Основні ефекти нейротоксинів в організмі людини
- •60. Характер впливу ксенобіотиків на організм людини
- •61. Основні групи вітамінів та їх роль в організмі людини
- •62. Джерела надходження вітамінів в організм людини
- •63. Екологічні вимоги до житла
- •64. Гармонійний розвиток організму – шлях до забезпечення активного довголіття людини.
- •65. Особливості розвитку бактерійних інтоксикацій
- •66. Норми і режими харчування
- •68. Норми харчування залежно від характеру праці людини.
- •69. Основні групи клостридіозів.
- •70. Роль мікроелементів і мікроелементів в організмі людини.
- •71. Забезпечення організму людини мікроелементами. Ендемічні захворювання.
- •72. Збудник правця та особливості розвитку захворювання.
- •73. Харчування працівників фізичної і розумової праці.
- •74. Збудник ботулізму та особливості розвитку захворювання.
- •75. Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини.
- •76. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
- •78. Функції органічних речовин в організмі людини.
- •79. Радіозахисні властивості продуктів харчування
- •80. Вимоги до енергетичної цінності раціону
- •81. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
61. Основні групи вітамінів та їх роль в організмі людини
Вітаміни – це природні біологічно активні сполуки, різні за хімічною структурою та механізмом біологічної дії, які відіграють специфічну роль в клітинному обміні у надзвичайно малих концентраціях.
До нинішнього часу вивчено понад 20 вітамінів і вітаміноподібних речовин, дефіцит чи відсутність яких призводить до значних порушень у функціонуванні організму. Незамінними для людини, за визначенням фахівців, є лише 13 із них.
Існує дві головні групи вітамінів – жиророзчинні, які розчиняються у жирах або органічних розчинниках, і водорозчинні, які добре розчиняються у воді.
Жиророзчинні вітаміни — група природних біосинтетично споріднених сполук. Ці сполуки нездатні розчинятися у воді, яка складає біля 80 % маси живої тканини, тому виключне значення для протікання процесів засвоєння, транспорту та реалізації біологічної дії цієї групи сполук мають специфічні для кожного вітаміну вітамінозв'язуючі білки, які беруть участь у "солюбілізації" (розчиненні) у водній фазі внутрішньоклітинного середовища жиророзчинних вітамінів. Група складається з чотирьох вітамінів.
Водорозчинні вітаміни відрізняються від жиророзчинних не тільки високою здатністю розчинятися у воді (гідрофільністю), але й значно вищою швидкістю обміну. Ці вітаміни, як правило, не накопичуються в організмі у великих кількостях. Група складається з дев’яти вітамінів, вісім з яких відносяться до комплексу В вітамінів, дев’ятий вітамін – аскорбінова кислота – стоїть окремо.
Подамо узагальнену сучасну класифікацію основних, незамінних для людини, вітамінів на рисунку.
Організм людини і більшості тварин нездатний синтезувати вище наведені вітаміни, і вони мають надходити до організму з їжею, тобто є для нього екзогенними.
Вітамін А
Це жиророзчинний вітамін, в основному міститься в зеленому листі рослин, в рослинних оліях, яєчному жовтку, молоці, а також у деяких фруктах (абрикоси, персики) і овочах (томати, морква, капуста). Всі жовті овочі та фрукти містять каротин, або провітамін А, який у печінці перетворюється на вітамін.
Вітамін А життєво необхідний для росту і розвитку людини, і при його недоліку у дітей відбуваються деформації в різних органах і системах, перш за все в опорно-руховому апараті (рахіт). Дефіцит вітаміну А у дорослих призводить до порушень шкіри, зубної тканини, розладів травлення і дихання, виникнення курячої сліпоти.
Вітамін А руйнується при окисленні, тому цільні фрукти та овочі завжди містять його набагато більше, ніж терті або ті, які довго варилися.
Вітаміни групи В
До цієї групи належить одразу кілька водорозчинних вітамінів. Всі вони є необхідними для нормальної життєдіяльності людини, їх дефіцит призводить до виникнення різних захворювань. Так, нестача тіаміну (вітамін В1) викликає хворобу бери-бери. Джерела тіаміну - пивні дріжджі, соя, цільнозернові продукти, свіжі горіхи.
Вітамін В2, або рибофлавін, грає важливу роль в окисленні вуглеводів. Дефіцит рибофлавіну призводить до пошкоджень шкіри, слизової оболонки рота (один з основних симптомів нестачі цього вітаміну - утворення тріщин в куточках рота), порушень зору. Хоча вважається, що найкраще джерело рибофлавіну - молоко і яйця, можна стверджувати, що якщо в харчуванні буде присутній багато свіжих овочів, фруктів, горіхів і насіння, дефіциту вітаміну В2 не виникне, і тим більше не знадобиться ніяких додаткових джерел у вигляді аптечних препаратів.
Вітамін В6, або піридоксин, бере участь у білковому обміні, і його недолік позначається на порушеннях м'язової діяльності. Поставки цього вітаміну забезпечуються вживанням в їжу свіжих овочів, фруктів і горіхів.
Вітамін PP, або нікотинова кислота, теж відноситься до групи вітамінів В. Його недолік призводить до виникнення пелагри. Для достатнього надходження вітаміну в організм не обов'язково потрібно їсти багато м'яса, як каже офіційна медицини, - свіжі овочі та фрукти цілком можуть забезпечити організм нікотинової кислотою.
Фолієва кислота, або вітамін В9, життєво необхідна для нормальної роботи кровоносної системи, і її нестача призводить до виникнення анемії. Сама назва фолієвої кислоти походить від латинського слова "лист", тому ясно, що в листових овочах міститься достатня кількість цього вітаміну, хоча в книгах часто стверджується, що отримати необхідну кількість фолієвої кислоти можна тільки з тварин продуктів, особливо печінки і нирок.
Вітамін H, біотин, бере участь в синтезі глюкози, жировому обміні, в реакціях газообміну. Нестача вітаміну Н призводить до погіршення стану волосся, шкіри, до анемії і млявості м'язів. Біотином багаті шпинат, помідори, соя.
Вітамін С (аскорбінова кислота)
Цей водорозчинний вітамін називають протицингового , оскільки його дефіцит призводить до виникнення цього, колись дуже поширеного серед моряків, захворювання, яке можна легко вилікувати введенням в раціон великих доз вітаміну С. На відміну від більшості інших вітамінів, аскорбінова кислота більше потрібна дорослим, ніж дітям .
Лчшій джерело вітаміну С - свіжі фрукти, особливо цитрусові, ягоди і листові овочі.
Температурна обробка та засолка руйнують вітамін С, тому переважно вживати свіжі рослинні продукти. Так, капуста при варінні втрачає майже 90% аскорбінової кислоти.
Чим більше рослини отримують сонячного світла, тим більше в них вітаміну C. Апельсини, лимони, грейпфрути, ананаси та інші тропічні фрукти є найпопулярнішими джерелами вітаміну C. Фрукти і овочі, вирощені в теплицях, значно бідніше за змістом аскорбінової кислоти.
Вітамін D
Це жирорастворимое з'єднання активно бере участь у засвоєнні кальцію і фосфору, і його достатнє надходження особливо необхідно в дитячому віці , коли формуються кісткова тканина і зуби, а також жінкам похилого віку. Більшість книг рекомендують як кращого джерела вітаміну D тресковую печінку і риб'ячий жир, але зелені овочі, горох, арахіс, мигдаль та інші горіхи, а також пшеничні висівки містять достатню кількість цього вітаміну для забезпечення ним організму.
Вітамін Е
Цей жиророзчинний вітамін міститься в зеленому листі, зародках насіння, в оливках і оливковій олії. Він незамінний для функціонування репродуктивної системи людини, і при його відсутності може розвиватися безплідність.
Роль вітамінів у життєдіяльності людини можна порівняти з повітрям: коли ми дихаємо, ми не помічаємо його, але спробуй, забери у людини повітря – і вона відчує, яке це благо – дихати. Через відсутність окремих вітамінів у раціоні людини виникають серйозні проблеми зі здоров’ям..
У чому ж причина такої життєвої необхідності вітамінів, яка знайшла відображення в самій назві цих сполук ("віта" - з латинської "життя")? Зараз вже добре розшифровано механізм дії більшості вітамінів. Справа в тому, що в основі життєвих процесів, які відбуваються в нашому організмі, від звичайного травлення їжі та її засвоєння до зародження життя і вищої нервової і психічної діяльності, лежить велика кількість складних біохімічних перетворень. Ці перетворення відбуваються за допомогою спеціальних ферментних білків. Але ферменти не виявляють свою каталітичну активність у відсутності так званих "коферментів". Роль більшості вітамінів і полягає в тому, що вони є попередниками в синтезі біологічно активних сполук, які входять до активних центрів певних ферментів як коферменти.
Самі коферменти без білків, а також без кофакторів, до яких, зокрема, відносяться певні мікро- та макроелементи, також не можуть виконувати своє біохімічне призначення. Тому вітаміни слід розглядати як дуже важливі і необхідні компоненти харчування, але останнє має бути повноцінним, тобто включати у певній кількості білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи.