- •Історія розвитку екології людини та зв’язок з іншими науками.
- •3) Екологія людини – новий напрямок в екології.
- •4) Екологія людини у системі наук.
- •5) Гомеостаз організму та адаптація до впливу екологічних чинників.
- •6) Вплив урбанізації на здоров’я людини.
- •7) Основні поняття і терміни дисципліни «екологія людини»
- •8) Структура антропоекосистеми.
- •9)Рівні дослідження антропоекосистем.
- •10) Динаміка і функціонування антропоекосистем.
- •11) Здоров’я людини. Фактори, що впливають на здоров’я.
- •12) Зв'язок внутрішнього середовища людини з навколишнім середовищем, поняття про гомеостаз організму.
- •13) Визначення поняття «здоров’я» , його характеристики.
- •14) Основні складові здоров’я людини.
- •15) Чинники, що впливають на здоров’я людини.
- •16) Показники здоров’я та критерії оцінки здоров’я населення. Ступені здоров’я
- •17) Адаптаційні і компенсаторні реакції організму на дію екологічних чинників.
- •18. Людина і природа. Людство і людина як велика система.
- •19. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери.
- •20. Адаптаційні реакції організму людини.
- •22. Адаптації організму людини до дії фізичних чинників.
- •23. Вплив іонізуючої радіації на організм людини. Коефіцієнти радіаційного ризику
- •24. Основні забруднювачі атмосферного повітря та їх вплив на організм людини.
- •25. Основні забруднювачі питної води та їх вплив на організм людини.
- •26. Шляхи забруднення харчової сировини продуктів.
- •29. Екологічно безпечні способи поліпшення якості харчових продуктів. (точніша в-дь на ст.187)
- •30. Особливості розповсюдження природних токсинів.
- •31. Вміст білків, вуглеводів і ліпідів у продуктах харчування людини.
- •32. Загальна характеристика токсинів мікроорганізмів. (хз)
- •33. Контроль за якістю харчових продуктів
- •34. Фактори, що впливають на тривалість життя людини. Сутність довголіття.
- •35. Поділ токсинів на групи за мішенями дії в організмі людини
- •36.Основні групи поживних речовин та їх значення у харчовій промисловості
- •37.Білки та їх значення у харчуванні людини. Вміст білків у харчових продуктах
- •38.Вуглеводи та їх значення у харчуванні людини
- •39. Забруднення довкілля та проблема довголіття
- •40. Вплив токсинів бактерій на організм людини.
- •41.Основні види забруднень атмосферного повітря та їх вплив на організм
- •42. Загальна характеристик екзотоксинів та ендотоксинів
- •43. Умови проживання та здоров’я людей
- •44. Поняття про здоровий спосіб життя
- •45. Особливості мікробної інтоксикації та мікробних токсикоінфекцій
- •47. Фактори, що зумовлюють передчасне старіння організму людини
- •48.Методи виведення радіонуклідів із організму людини
- •49. Основні групи поживних речовин у продуктах харчування
- •50. Фізичні чинники середовища та їх вплив на організм людини
- •51. Основні групи бактерійних токсикофікацій
- •52. Ознаки екологічно-безпечної продукції і харчових продуктів
- •53. Сальмонельоз та особливості розвитку захворювання.
- •54. Якість повітря житлових приміщень і його вплив на здоровя людини.
- •55. Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •56. Оцінка безпечності компонентів продуктів харчування
- •57. Алергічні реакції організму людини на дію полютантів
- •58. Харчові інтоксикації та харчові отруєння
- •59. Основні ефекти нейротоксинів в організмі людини
- •60. Характер впливу ксенобіотиків на організм людини
- •61. Основні групи вітамінів та їх роль в організмі людини
- •62. Джерела надходження вітамінів в організм людини
- •63. Екологічні вимоги до житла
- •64. Гармонійний розвиток організму – шлях до забезпечення активного довголіття людини.
- •65. Особливості розвитку бактерійних інтоксикацій
- •66. Норми і режими харчування
- •68. Норми харчування залежно від характеру праці людини.
- •69. Основні групи клостридіозів.
- •70. Роль мікроелементів і мікроелементів в організмі людини.
- •71. Забезпечення організму людини мікроелементами. Ендемічні захворювання.
- •72. Збудник правця та особливості розвитку захворювання.
- •73. Харчування працівників фізичної і розумової праці.
- •74. Збудник ботулізму та особливості розвитку захворювання.
- •75. Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини.
- •76. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
- •78. Функції органічних речовин в організмі людини.
- •79. Радіозахисні властивості продуктів харчування
- •80. Вимоги до енергетичної цінності раціону
- •81. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
3) Екологія людини – новий напрямок в екології.
Екологія людини як міждисциплінарна наука, що досліджує взаємовпливи природи і людської популяції з метою поліпшення стану здоров’я, підвищення соціально-трудового потенціалу людини, зародилася майже одночасно з класичною біологічною екологією. Однак інтерес людини до того, що відбувається в навколишньому світі і як це впливає на її здоров’я, виявився значно раніше — тоді, коли вона сформувалася як мисляча істота. З часом знання про взаємозв’язки у природі, вплив зовнішніх чинників на самопочуття, здоров’я і розвиток людства були систематизовані, осмислені, збагачені результатами різноманітних експериментів та синтезовані в науковий напрям, який поєднує набутки природничих (астрономія, геологія, географія, фізика, хімія, біологія, медицина та ін.), соціальних, філософських і економічних галузей наукової діяльності. (ст.. 16-24 підручник)
4) Екологія людини у системі наук.
Прямим і безпосереднім є зв’язок екології людини з науками, які досліджують життєдіяльність організмів. Біологія збагачує її загальними знаннями про живу природу, про суть життя, методи освоєння й охорони природи відповідно до потреб людини; анатомія людини — про будову людського організму, його органів і систем у зв’язку з їхніми функціями і розвитком; фізіологія людини — про процеси, що відбуваються в людському організмі, та їх закономірності; психологія — про психічні процеси, зумовлені впливом кліматичних, техногенних та інших факторів; медицина — про наукову і практичну діяльність, спрямовану на збереження і зміцнення здоров’я людини, продовження її життя.
Оскільки людина є суспільною істотою, її розвиток і культура взаємозв’язків зі світом, у т. ч. і світом природи, зумовлювалися процесами цивілізаційного розвитку (станом науки, матеріальної і духовної культури в усіх її проявах тощо). У цьому сенсі для екології людини важливі знання історії, яка вивчає розвиток суспільства і його закономірності; філософії — науки про форми людської свідомості, яка виробляє цілісний погляд на світ і місце людини в ньому, ставлення людини до світу; соціології — науки про суспільство, його структурні утворення і закономірності їх взаємодії, соціальні відносини і соціальні процеси, людину як одного із суб’єктів цих процесів і відносин; релігієзнавства — науки, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними, духовними системами суспільств, особливості їх впливу на віруючих, та інших галузей знань. Кожна з них під особливим кутом зору розглядає сутність людини, процеси і закономірності її буття у світі, взаємозв’язки зі світом, дає змогу пізнати і зрозуміти взаємозалежності матеріального, соціального, духовного розвитку цивілізації, взаємовпливи природних і соціальних факторів.
5) Гомеостаз організму та адаптація до впливу екологічних чинників.
Гомеостаз — стан рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси. Здебільшого це поняття вживається в біології. Гомеостаз підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, виділення тощо, виділенням у кров біологічно активних хімічних речовин, які забезпечують взаємодію клітин і органів. Найважливіша роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму. Гомеостаз регулюється безпосередньо проміжним мозком.
Адаптація є також сферою науково-практичних інтересів екології людини. Адаптація - це пристосування організму на індивідуальному і популяційному рівнях до змін умов зовнішнього середовища, вироблене в процесі еволюційного розвитку.
На людину впливають різні природні, економічні, соціально-культурні, психологічні фактори, що позначаються на її здоров'ї. У зв'язку з цим екологія людини трактує адаптованість до нових умов як сукупність соціально-біологічних параметрів, необхідних для стійкого існування організму в конкретному екологічному середовищі. Адаптивні можливості індивіда і популяції виявляються в реальних умовах, які утворюють антропоекологічне напруження - проблеми організму людини, спричинені дією факторів зовнішнього середовища. Його чинниками є соціально-психологічна, виробнича, побутова напруженість, гіпокінезія (порушення функцій організму внаслідок обмеження рухової активності), неправильне харчування, забруднення води і повітря, посилення шумів тощо.
Дослідження впливу цих факторів на людину є передумовою вироблення науково обґрунтованої екологічної політики, яка має охоплювати соціально-економічні, технологічні, технічні, інформаційно-виховні, організаційні та інші напрями діяльності, спрямованої на розвиток фізичних і психічних можливостей людини, її здатності вдосконалюватися, жити у злагоді з собою і світом природи.