
- •Історія розвитку екології людини та зв’язок з іншими науками.
- •3) Екологія людини – новий напрямок в екології.
- •4) Екологія людини у системі наук.
- •5) Гомеостаз організму та адаптація до впливу екологічних чинників.
- •6) Вплив урбанізації на здоров’я людини.
- •7) Основні поняття і терміни дисципліни «екологія людини»
- •8) Структура антропоекосистеми.
- •9)Рівні дослідження антропоекосистем.
- •10) Динаміка і функціонування антропоекосистем.
- •11) Здоров’я людини. Фактори, що впливають на здоров’я.
- •12) Зв'язок внутрішнього середовища людини з навколишнім середовищем, поняття про гомеостаз організму.
- •13) Визначення поняття «здоров’я» , його характеристики.
- •14) Основні складові здоров’я людини.
- •15) Чинники, що впливають на здоров’я людини.
- •16) Показники здоров’я та критерії оцінки здоров’я населення. Ступені здоров’я
- •17) Адаптаційні і компенсаторні реакції організму на дію екологічних чинників.
- •18. Людина і природа. Людство і людина як велика система.
- •19. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери.
- •20. Адаптаційні реакції організму людини.
- •22. Адаптації організму людини до дії фізичних чинників.
- •23. Вплив іонізуючої радіації на організм людини. Коефіцієнти радіаційного ризику
- •24. Основні забруднювачі атмосферного повітря та їх вплив на організм людини.
- •25. Основні забруднювачі питної води та їх вплив на організм людини.
- •26. Шляхи забруднення харчової сировини продуктів.
- •29. Екологічно безпечні способи поліпшення якості харчових продуктів. (точніша в-дь на ст.187)
- •30. Особливості розповсюдження природних токсинів.
- •31. Вміст білків, вуглеводів і ліпідів у продуктах харчування людини.
- •32. Загальна характеристика токсинів мікроорганізмів. (хз)
- •33. Контроль за якістю харчових продуктів
- •34. Фактори, що впливають на тривалість життя людини. Сутність довголіття.
- •35. Поділ токсинів на групи за мішенями дії в організмі людини
- •36.Основні групи поживних речовин та їх значення у харчовій промисловості
- •37.Білки та їх значення у харчуванні людини. Вміст білків у харчових продуктах
- •38.Вуглеводи та їх значення у харчуванні людини
- •39. Забруднення довкілля та проблема довголіття
- •40. Вплив токсинів бактерій на організм людини.
- •41.Основні види забруднень атмосферного повітря та їх вплив на організм
- •42. Загальна характеристик екзотоксинів та ендотоксинів
- •43. Умови проживання та здоров’я людей
- •44. Поняття про здоровий спосіб життя
- •45. Особливості мікробної інтоксикації та мікробних токсикоінфекцій
- •47. Фактори, що зумовлюють передчасне старіння організму людини
- •48.Методи виведення радіонуклідів із організму людини
- •49. Основні групи поживних речовин у продуктах харчування
- •50. Фізичні чинники середовища та їх вплив на організм людини
- •51. Основні групи бактерійних токсикофікацій
- •52. Ознаки екологічно-безпечної продукції і харчових продуктів
- •53. Сальмонельоз та особливості розвитку захворювання.
- •54. Якість повітря житлових приміщень і його вплив на здоровя людини.
- •55. Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •56. Оцінка безпечності компонентів продуктів харчування
- •57. Алергічні реакції організму людини на дію полютантів
- •58. Харчові інтоксикації та харчові отруєння
- •59. Основні ефекти нейротоксинів в організмі людини
- •60. Характер впливу ксенобіотиків на організм людини
- •61. Основні групи вітамінів та їх роль в організмі людини
- •62. Джерела надходження вітамінів в організм людини
- •63. Екологічні вимоги до житла
- •64. Гармонійний розвиток організму – шлях до забезпечення активного довголіття людини.
- •65. Особливості розвитку бактерійних інтоксикацій
- •66. Норми і режими харчування
- •68. Норми харчування залежно від характеру праці людини.
- •69. Основні групи клостридіозів.
- •70. Роль мікроелементів і мікроелементів в організмі людини.
- •71. Забезпечення організму людини мікроелементами. Ендемічні захворювання.
- •72. Збудник правця та особливості розвитку захворювання.
- •73. Харчування працівників фізичної і розумової праці.
- •74. Збудник ботулізму та особливості розвитку захворювання.
- •75. Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини.
- •76. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
- •78. Функції органічних речовин в організмі людини.
- •79. Радіозахисні властивості продуктів харчування
- •80. Вимоги до енергетичної цінності раціону
- •81. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
31. Вміст білків, вуглеводів і ліпідів у продуктах харчування людини.
Вуглеводи служать для організму основним джерелом енергії, допомагають працювати нашим м'язам. Вони необхідні для нормального обміну білків і жирів. У комплексі з білками вони утворюють певні гормони, ферменти, секрети слинних та інших утворюють слиз залоз та інші важливі сполуки. Середня норма вуглеводів в добовому раціоні повинна становити 400-500 р.
Вуглеводи поділяються на прості і складні. Прості вуглеводи відрізняються від складних хімічною структурою. Серед них розрізняються моносахариди (глюкоза, галактоза, фруктоза) і дисахариди (сахароза, лактоза та мальтоза). Прості вуглеводи містяться в солодких продуктах - цукрі, меді, кленовому сиропі і т.п.
Складні вуглеводи називають полісахаридами, їх джерелом є рослини - злакові, овочі, бобові. До складних вуглеводів ставляться крохмаль, глікоген, клітковина, пектини, геміцелюлоза та ін Полісахариди становлять основу харчових волокон, тому вони грають важливу роль в харчуванні.
Основними постачальниками сахарози служать для організму цукор, кондитерські вироби, варення, морозиво, солодкі напої, а також деякі овочі і фрукти: буряк, морква, абрикоси, персики, солодка слива та ін У кишечнику сахароза розщеплюється на глюкозу і фруктозу. У 70-х рр.. XX століття цукор був затаврований як "біла смерть". "Він гірший опіуму і небезпечніше ядерного бомбардування", - написала У. Дафнії в книзі "Солодкий блюз", після чого почалося гоніння на цукор. Сьогодні шкідливість цукру ставиться під сумнів. У доповіді експертів ВООЗ за 2002 р. сказано, що харчові цукру віднесені тільки до факторів, що підвищують ризик розвитку карієсу зубів, але не серцево-судинних, онкологічних та інших масових захворювань. І хоча сам по собі цукор не небезпечний для людини, її надлишкове (замість інших продуктів) споживання знижує харчову цінність будь-якого раціону.
Білки - незамінна частина їжі. Вони йдуть на побудову нових клітин і заміну зношених, активно беруть участь в обміні речовин, безперервно відбувається в організмі. Дієтологи недарма називають їх "протеїнами" - від грецького слова "протея", що означає "займає перше місце", або "першість". Адже білки організму утворюються тільки з білків їжі.
Основними джерелами білка тваринного походження є м'ясо, риба, сир, яйця. У рослинних продуктах теж містяться протеїни, особливо багаті ними бобові і горіхи.
Людина отримує білок, вживаючи тваринну і рослинну їжу, проте білки їжі відрізняються від тих, з яких складається людське тіло. В процесі травлення білки розпадаються на амінокислоти, які всмоктуються і використовуються організмом для утворення власного білка. Найбільш важливих амінокислот 22. З них вісім вважаються незамінними. Вони називаються так тому, що організм не може синтезувати їх самостійно - він отримує їх тільки з їжею, Інші амінокислоти розцінюються як замінні.
Різні білки містять різні комплекси амінокислот, тому дуже важливо, щоб організм постійно одержував повний набір необхідних білків. У природі не існує такого продукту, який за своїм амінокислотним складом збігався б з білками тканин Homo sapiens. Тому в раціон необхідно включати білкові продукти як тваринного, так і рослинного походження. При цьому тваринних білків повинна бути не менше 1/3. Середня норма білка в добовому раціоні дорослої людини становить 100-120 г, при важкій фізичній роботі її слід збільшити до 150-160 м.
Жири - найбільш потужне джерело енергії. Крім того, жирові відкладення ("депо" жиру) захищають організм від втрати тепла і ударів, а жирові капсули внутрішніх органів служать їм опорою і захистом від механічних пошкоджень. Депонований жир є основним джерелом енергії при гострих захворюваннях, коли апетит знижується і засвоєння їжі обмежується.
Джерелом жиру є тваринні жири і рослинні масла, а також м'ясо, риба, яйця, молоко і молочні продукти. Жири містять насичені і ненасичені жирні кислоти, жиророзчинні вітаміни А, В, Е, лецитин і ряд інших речовин, необхідних організму. Вони забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. Жирові тканини - активний резерв енергетичного матеріалу. Жири поліпшують смак пі ¬ щи і викликають відчуття ситості. Вони можуть утворюватися з вуглеводів і білків, але повною мірою ними не заміняються.
Забезпечити потреби організму можна тільки поєднанням тваринних і рослинних жирів, оскільки вони доповнюють один одного життєво важливими речовинами.