
- •Історія розвитку екології людини та зв’язок з іншими науками.
- •3) Екологія людини – новий напрямок в екології.
- •4) Екологія людини у системі наук.
- •5) Гомеостаз організму та адаптація до впливу екологічних чинників.
- •6) Вплив урбанізації на здоров’я людини.
- •7) Основні поняття і терміни дисципліни «екологія людини»
- •8) Структура антропоекосистеми.
- •9)Рівні дослідження антропоекосистем.
- •10) Динаміка і функціонування антропоекосистем.
- •11) Здоров’я людини. Фактори, що впливають на здоров’я.
- •12) Зв'язок внутрішнього середовища людини з навколишнім середовищем, поняття про гомеостаз організму.
- •13) Визначення поняття «здоров’я» , його характеристики.
- •14) Основні складові здоров’я людини.
- •15) Чинники, що впливають на здоров’я людини.
- •16) Показники здоров’я та критерії оцінки здоров’я населення. Ступені здоров’я
- •17) Адаптаційні і компенсаторні реакції організму на дію екологічних чинників.
- •18. Людина і природа. Людство і людина як велика система.
- •19. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери.
- •20. Адаптаційні реакції організму людини.
- •22. Адаптації організму людини до дії фізичних чинників.
- •23. Вплив іонізуючої радіації на організм людини. Коефіцієнти радіаційного ризику
- •24. Основні забруднювачі атмосферного повітря та їх вплив на організм людини.
- •25. Основні забруднювачі питної води та їх вплив на організм людини.
- •26. Шляхи забруднення харчової сировини продуктів.
- •29. Екологічно безпечні способи поліпшення якості харчових продуктів. (точніша в-дь на ст.187)
- •30. Особливості розповсюдження природних токсинів.
- •31. Вміст білків, вуглеводів і ліпідів у продуктах харчування людини.
- •32. Загальна характеристика токсинів мікроорганізмів. (хз)
- •33. Контроль за якістю харчових продуктів
- •34. Фактори, що впливають на тривалість життя людини. Сутність довголіття.
- •35. Поділ токсинів на групи за мішенями дії в організмі людини
- •36.Основні групи поживних речовин та їх значення у харчовій промисловості
- •37.Білки та їх значення у харчуванні людини. Вміст білків у харчових продуктах
- •38.Вуглеводи та їх значення у харчуванні людини
- •39. Забруднення довкілля та проблема довголіття
- •40. Вплив токсинів бактерій на організм людини.
- •41.Основні види забруднень атмосферного повітря та їх вплив на організм
- •42. Загальна характеристик екзотоксинів та ендотоксинів
- •43. Умови проживання та здоров’я людей
- •44. Поняття про здоровий спосіб життя
- •45. Особливості мікробної інтоксикації та мікробних токсикоінфекцій
- •47. Фактори, що зумовлюють передчасне старіння організму людини
- •48.Методи виведення радіонуклідів із організму людини
- •49. Основні групи поживних речовин у продуктах харчування
- •50. Фізичні чинники середовища та їх вплив на організм людини
- •51. Основні групи бактерійних токсикофікацій
- •52. Ознаки екологічно-безпечної продукції і харчових продуктів
- •53. Сальмонельоз та особливості розвитку захворювання.
- •54. Якість повітря житлових приміщень і його вплив на здоровя людини.
- •55. Загальна характеристика харчових токсикоінфекцій
- •56. Оцінка безпечності компонентів продуктів харчування
- •57. Алергічні реакції організму людини на дію полютантів
- •58. Харчові інтоксикації та харчові отруєння
- •59. Основні ефекти нейротоксинів в організмі людини
- •60. Характер впливу ксенобіотиків на організм людини
- •61. Основні групи вітамінів та їх роль в організмі людини
- •62. Джерела надходження вітамінів в організм людини
- •63. Екологічні вимоги до житла
- •64. Гармонійний розвиток організму – шлях до забезпечення активного довголіття людини.
- •65. Особливості розвитку бактерійних інтоксикацій
- •66. Норми і режими харчування
- •68. Норми харчування залежно від характеру праці людини.
- •69. Основні групи клостридіозів.
- •70. Роль мікроелементів і мікроелементів в організмі людини.
- •71. Забезпечення організму людини мікроелементами. Ендемічні захворювання.
- •72. Збудник правця та особливості розвитку захворювання.
- •73. Харчування працівників фізичної і розумової праці.
- •74. Збудник ботулізму та особливості розвитку захворювання.
- •75. Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму людини.
- •76. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
- •78. Функції органічних речовин в організмі людини.
- •79. Радіозахисні властивості продуктів харчування
- •80. Вимоги до енергетичної цінності раціону
- •81. Техногенні й транспортні катастрофи та здоров’я людини.
29. Екологічно безпечні способи поліпшення якості харчових продуктів. (точніша в-дь на ст.187)
Для того, щоб підвищити якість харчової продукції і відповідно її конкурентоспроможність необхідно:
- забезпечити вітчизняні переробні підприємства високоякісною сільськогоспо-дарською сировиною;
- підвищити технічний та технологічний рівень підприємств;
- підвищити увагу державних органів всіх рівнів до проблеми якості сільськогосподарської та харчової продукції;
- запровадити на усіх підприємствах, що працюють на зарубіжних та вітчизняних ринках систем управління якістю та безпечністю харчової продукції, побудованих на принципах НАССР;
- створення програм фінансування проектів по підвищенню якості продукції.
Отже, якість є одним з основних факторів підвищення конкурентоспроможності на вітчизняних та зарубіжних ринках. Тому підприємствам харчової промисловості необхідно приділяти велику увагу даному фактору, хоча він і потребує додаткових витрат. Проте ці витрати повністю компенсуються за рахунок отримання додаткових прибутків, так як існує високий попит на високоякісну та екологічно безпечну продукцію харчування. Високі стандарти якості допомагають вітчизняним підприємствам завоювати зарубіжні ринки, тому встановлення таких стандартів повинно бути першочерговою задачею державних органів управління.
Для запобігання втрат і псування необхідно забезпечити в складських приміщеннях оптимальний режим зберігання товарів відповідно до їхніх фізико-хімічних властивостей. Режим зберігання передбачає певну температуру, швидкість руху повітря, відносну вологість. Варто суворо слідкувати за дотриманням термінів реалізації продуктів, особливо швидкопсувних. Так, крупнокускові напівфабрикати з м'яса зберігаються 48 год. при температурі 2-6°С, порціонні без панірування напівфабрикати - 36 год.; порціонні паніровані напівфабрикати - 24 год.; напівфабрикати м'ясні січені- 12 год.; риба всіх найменувань - 48 год. при температурі 0-2°С; риба заморожена - 24 год. при тій же температурі; молочнокисла продукція зберігається не більше 36 год. при температурі 2-6°С.
30. Особливості розповсюдження природних токсинів.
Звідки беруться токсини в організмі?
- По-перше - можна їх вдихати з повітрям або вживати разом з їжею. Можуть потрапляти в організм із зубних пломб, виготовлених з синтетичних матеріалів. Якщо вони виконані з важких металів, наприклад: олово, алюміній або кадмій, також з навколишнього середовища. Клітини нашого організму теж виробляють токсини, якщо в них відбуваються погані хімічні реакції. Кожна клітина потенційно може почати її виробляти, а завданням нашого організму є виведення токсинів через шкіру і легені.
Токсин (від грец. toxikon — «отрута для використання на стрілах») — отруйна речовина, що виробляється живими клітинами або організмами. Індивідуальна сполука, що спричиняє отруєння. Токсини майже завжди є білками, здатними до породження хвороби при контакті або абсорбції тканинами тіла через взаємодію з біологічними макромолекулами, наприклад ферментами аборецепторами. Токсини значно відрізняються силою дії від незначних (як токсин бджолиного укусу) до майже негайно смертельних (як зміїна отрута). Токсини також відрізняються механізмом дії, і можуть бути надзвичайно складними (отрутаконичного равлика містить десятки маленьких білків, кожен з яких націлений на специфічний нервовий канал або рецептор), або відносно простими маленькими білками.
оксини в природі мають дві первинні функції:
Напад (павук, змія, скорпіон, медуза, оса)
Захист (отруйна жаба, смертельний паслін, бджола, оса)
Деякі найкраще відомі типи токсинів за принципом дії включають:
Некротоксини (Necrotoxins) — викликають некроз (смерть) клітин, з якими вони стикаються, і знищують всі типи тканин. Некротоксини передаються через кровотік, але поражають всі тканини. У людини, до цих токсинів найчутливіші шкіра і м'язи. Організми, що виробляють некротоксини, включають:
Павук коричневий відлюдник.
Necrotizing fasciitis («хижі» бактерії)
Гемотоксини (Heamotoxins, Haemorrhaginstoxins) — токсини, які ушкоджують кровоносні судини і викликають кровотечу.
Гемолітичні токсини (Haemolysinstoxins) — токсини, які ушкоджують червоні кров'яні тільця.
Ямкоголові змії, наприклад гримуча змія.
Нейротоксини (Neurotoxins) — перш за все впливають на нервові системи тварин. Організми, що виробляють нейротоксини, включають:
Павук Чорна вдова і деякі інші павуки.
Скорпіони.
Кубомедузи.
Змії Elapidae.
Коничний равлик.
Міотоксини (Myotoxic) — токсини, що ушкоджують м'язи.
Нефротоксини (Nephrotoxins) — токсини, що ушкоджують нирки.
Кардіотоксини (Cardiotoxins) — токсини, що ушкоджують серце.