4. Спілкування як міжособова взаємодія.

Під час спілкування, спільної діяльності необхідним є обмін діями (як правило).

Будь-яка спільна діяльність, спілкування протікає в умовах соціального контролю на основі соціальних норм. Кожна людина виконує певну соціальну роль - це ухвалений суспільством зразок поведінки, яка очікується від кожного, хто займає певну соціальну позицію. Соціальних ролей у людини дуже багато.

Соціальні ролі можуть розподілятися:

• за віком;

• за соціальним статусом (начальник, підлеглий, хворий, пасажир).

Якщо людина не дотримується виконання соціальної ролі, вона карається або засуджується іншими людьми.

Наявність багатьох ролей може призвести до рольового конфлікту (підміна ролей) свідома чи несвідома.

Причини виникнення конфліктів:

• смислові бар'єри (конфлікти батьків і дітей);

• ділові розходження – виникають на виробництві, не завжди носять негативний характер (мозкові штурми);

• особистісні розходження – розгортаються на особистісних стосунках, конфлікт закінчується ворожнечею.

Сімейні розходження можна розглядати як ділові розходження.

Засоби впливу один на одного:

◄ емоційне зараження (люди можуть переймати настрій, емоції). Різновидом емоційного зараження є:

• паніка

• психоз.

◄ навіювання – нерегламентований цілеспрямований вплив однієї особи на іншу (гіпноз). Навіюванням користуються політики, естрадні співаки, батьки при навчанні і вихованні; реклама.

◄ наслідування – у людини формується потреба бути схожим на когось, формується ідеал, а ідеал сприяє наслідуванню.

◄ переконування – свідоме засвоєння знань, звертання до раціональних сторін людської особистості (розум, інтелект), в результаті формуються переконання, які складають основу світогляду.

◄ чутки – не перевірена інформація, яка формує громадську думку.

5. Спілкування як розуміння людьми один одного. Психологічні механізми сприймання людиною людини.

Перцептивна сторона спілкування, від якої залежить успішність процесу спілкування.

Перед початком спілкування людина створює образ тієї людини, з якою буде спілкуватися.

Механізми сприймання людиною людини:

• Ідентифікація – спосіб розуміння іншої людини шляхом свідомого чи несвідомого уподібнення її характеристик власним. В ситуаціях взаємодії люди роблять припущення про внутрішній стан, наміри, думки, мотиви, почуття іншої людини на основі спроби поставити себе на її місце (студент розуміє емоційний стан абітурієнта).

• Рефлексія – здатність дивитись на себе очима інших людей; дзеркальне відображення

• Стереотипізація – це класифікація форм поведінки та інтерпретація їх причин шляхом віднесення їх до вже відомих (кавказці - бандити).

• Каузальна атрибуція або причинна інтерпретація – приписування причин, дій та вчинків при відсутності інформації про людину - це різновид ідентифікації. Каузальна атрибуція здійснюється найчастіше неусвідомлено – або на сонові ідентифікації з іншою людиною, тобто при приписуванні іншому тих мотивів чи почуттів, які сам суб'єкт, як він вважає, проявив би в аналогічній ситуації, або шляхом віднесення партнера по спілкуванню до певної категорії людей, по відношенню до якої існують деякі стереотипні погляди (старшокласник і молодший школяр).

• Ефект “ореолу” – загальне позитивне враження приводить до позитивної оцінки тих явищ, якостей, ознак, які не подані до сприймання (в коханої людини не бачиш недоліків; однакова відповідь відмінника і двій очника оцінюється по різному).