Спілкування

1. Поняття про спілкування та його види.

2. Спілкування як обмін інформацією. Невербальна і вербальна комунікації.

3. Мовлення як процес спілкування за допомогою мови.

4. Спілкування як міжособова взаємодія. Основні засоби впливу в процесі спілкування.

5. Спілкування як розуміння людьми один одного. Психологічні механізми сприймання людиною людини.

1. Поняття про спілкування та його види.

Людина перетворюється на людину завдяки праці і спілкуванню.

Спілкування – це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, що породжений потребами їх спільної діяльності.

Багатоплановий → 3 сторони спілкування:

• Комунікативна – як процес обміну інформацією.

• Інтерактивна – як обмін діями, як взаємодія.

• Перцептивна – як сприймання людьми один одного.

Зв'язок спілкування і діяльності.

Спілкування і діяльність – 2 основні категорії психології.

На сонові зв'язку спілкування і діяльності виділено 2 рівні спілкування:

• спілкування першого роду – спілкування виступає складовою частиною діяльності, тобто спілкування обслуговує діяльність.

• спілкування другого роду – діяльність є складовою частиною спілкування (витвори мистецтва, щоб поспілкуватись з великою кількістю людей, людина приступає до діяльності), спілкування первинне, а діяльність вторинна.

Види спілкування:

І. В залежності від контингенту учасників спілкування:

1. міжіндивідне – між 2 людьми;

2. групове – люди 2-х груп спілкуються між собою;

3. індивідно-групове – лектор зі студентами.

ІІ. За мірою опосередкованості:

1. безпосереднє – віч-на-віч;

2. опосередковане – за допомогою додаткових технічних засобів (по телефону), може опосередковуватись третьою особою.

ІІІ. За закінченістю:

1. короткочасне – для вирішення конкретних проблем;

2. довготривале – дружні стосунки.

IV. За закінченістю:

1. закінчене – в процесі спілкування сторони прийшли до вирішення проблеми, консенсусу, компромісу;

2. незакінчене.

V. В залежності від засобів:

1. спілкування за допомогою трудових дій;

2. спілкування за допомогою мови (мовленнєве);

3. знакове – письмо – листування, малюнки – піктограми.

Педагогічне спілкування – це процес взаємодії педагога та учнів, змістом якого є обмін інформацією, здійснення учбово-виховного впливу та організація взаєморозуміння. Це специфічна система прийомів і способів об'єднання педагогів і учнів в процесі учіння і навчання.

Педагогічне спілкуванні з одного боку виступає як емоційний фон педагогічного процесу. Крім того є змістом цієї трудової діяльності.

Зміст педагогічного спілкування:

1. пед. сп-я виступає як засіб передачі інформації, як засіб вирішення учбових задач.

2. пед. сп-я виступає як система прийомів, які забезпечують виховний вплив.

3. виступає як найважливіша умова виховання індивідуальності школяра.

4. це спосіб організації взаємодії між учнями і педагогом.

Рівні спілкування:

• макрорівень – рівень найтіснішого спілкування, найбільш довірливе (у сім'ї), спілкування може торкатися різних аспектів, проблем.

• мезорівень – властивий для достатньо глибокого спілкування стосовно певної проблеми.

• мікрорівень – поверхневе спілкування (семінарські заняття.)