
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Водогосподарські об’єкти України та їх характеристика
- •Природоохоронні об’єкти та їх характеристика
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної системи
- •Наукові засади розвитку зрошення земель в Україні
- •Класифікація зрошувальних систем
- •Основні причини підтоплення територій
- •Принципи реалізації комплексних моделей оптимізації проектних розв’язань
- •Інженерні заходи захисту територій і населених пунктів від підтоплення
- •З’єднання труб з фасонними частинами та арматурою. Розробка деталювальних схем закритої зрошувальної мережі
- •Причини виникнення паводків і повеней
- •Сапр, як основа реалізації оптимізаційного підходу при проектуванні вго
- •Інженерні заходи захисту територій від затоплення
- •Структура побудови комплексних моделей оптимізації за різнорідними критеріями
- •Регулювання русел річок
- •Структурна модель меліоративної системи, як складної природно-техногенної системи
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік
- •Види дренажу для захисту території від підтоплення. Береговий дренаж
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Види дренажу для захисту територій від підтоплення. Головний дренаж
- •Технічний стан зрошувальних систем в Україні та шляхи його покращення
- •Площинний дренаж. Кільцеві схеми дренажу. Пристінковий дренаж
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Типи ґрунтової ерозії та причини її виникнення
- •Гідротехнічні протиерозійні споруди та їх призначення
- •Еколого-економічні аспекти підвищення ефективності гідромеліорацій
- •Гідрологічні розрахунки при проектуванні протиерозійних споруд
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної мережі
- •Проектування та розрахунок водозатримуючих валів-канав
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік для зрошення. Визначення основних параметрів цієї водойми
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Накопичувачі промислових відходів. Класифікація накопичувачів
- •Греблі та огороджувальні дамби накопичувачів промислових відходів
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Екологічно-безпечне збереження відходів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Захист територій і водних об’єктів від локальних забруднювачів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Технічний стан зрошувальних систем України та шляхи його поліпшення
- •Захист грунтів від ерозії
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
Інженерні заходи захисту територій від затоплення
В залежності від причин, що призводять до виникнення паводків, інженерні методи захисту можуть бути доповнені організаційними та агролісомеліоративними протипаводковими заходами.
Обвалування територій. Для захисту території від припливу поверхневих вод з боку річки застосовують їх обвалування за допомогою дамб.
Дамби - це споруди вздовж річок, водосховищ і узбережжя морів у вигляді штучних валів з місцевого грунту, що перешкоджають надходженню на прилеглу територію води при підйомі її рівня.
Обвалування затоплюваних територій може бути загальним і по ділянках. Загальне обвалування доцільно застосовувати у разі відсутності на території, яка захищається, водотоків, або коли їх стік може бути перекинутий у водосховище або в ріку по відвідному каналу, трубопроводу або насосною станцією.
Обвалування окремими ділянками застосовується для захисту територій, що перетинаються великими річками, перекидання стоку яких є економічно недоцільним, або для захисту окремих ділянок території з різною щільністю будівництва.
Обвалування територій також може бути замкнене і незамкнене. Замкнені дамби влаштовуються на заплавах річок з малими похилами. Вздовж берега річки проектують поздовжню дамбу, а перпендикулярно їй з двох боків поперечні дамби до корінного берега заплави. В замкнених дамбах місцевий стік від атмосферних опадів і води, що фільтрується через тіло' дамби під час паводків, затримується в низинній частині обвалованої площі. Для відведення такої води вздовж дамби проектується скидний канал, а в тілі дамби влаштовують трубчасті водовипуски. Відведення поверхневого стоку також може здійснюватись за допомогою насосної станції.
Незамкнені дамби влаштовуються на річках з великими похилами і широкою заплавою. Дамби проектують вздовж берега річки і перпендикулярно їй тільки з верхової сторони до корінного берега. В цьому випадку має місце вільний стік поверхневих вод з обвалованої площі.
Для зменшення площ затоплення у випадку прориву поздовжньої дамби перпендикулярно їй до корінного берега можуть бути влаштовані поперечні дамби — траверси. їх доводять до відміток місцевості, що не затоплюються і обладнують водоскидними пристроями.
За умовами роботи і призначенням дамби обвалування можуть бути затоплюваними і незатоплюваними. Незатоплювані дамби влаштовують для постійного захисту від затоплення населених пунктів, промислових об’єктів, цінних сільськогосподарських угідь, історичних пам’яток, які прилягають до водосховищ, річок та інших водних об’єктів. Дамби не допускають переливання води через гребінь протягом усього року при нормальних і надзвичайних умовах експлуатації. їх висота має перевищувати максимальні рівні води під час паводків розрахункової забезпеченості.
На рівнинних річках України максимальні рівні спостерігаються під час водопілля. На гірських річках паводки формуються в будь-який період і можуть бути зливого, снігового або змішаного (снігодощовою) походження. На теплий період року (травень - жовтень) приходиться біля 65% загальної кількості паводків і 35% - на холодний період (листопад квітень). Однак, за величиною максимальної витрати і відповідно рівня води паводки холодного періоду перевищують, як правило, паводки теплого.
Затоплювані дамби влаштовуються для тимчасового захисту сільськогосподарських угідь в період вирощування на них сільськогосподарських культур. Тому не допускається переливання води через гребінь в період проходження в річці літньо-осінніх паводків, а також в період підтримання у водосховищі нормального підпертого рівня.