1. Причини виникнення паводків і повеней

Основною причиною виникнення паводків є інтенсивне танення снігів під час відлиг та інтенсивні опади, які призводять до утворення великого поверхневого стоку і підйому рівня води в річках. Вони можуть багаторазово повторюватись протягом року. Весняний паводок називається водопіллям. Під час паводку як правило відбувається вихід води з берегів річок на заплаву, що призводить до тимчасового затоплення територій і розташованих на них населених пунктів.

Природні фактори, що спричиняють паводки: велика кількість опадів, відсутність рослинності на водозбірній площі, водонепроникні або промерзлі грунти на схилах, великий похил гірських річок та малі похили рівнинних річок, ерозійні процеси на території та замулення річок.

На формування та проходження паводків також впливає господарська діяльність на водозборах, а саме: будівництво в руслах річок різних об’єктів, які зменшують її водопроникну здатність; надмірна вирубка лісів; оранка крутих схилів і знищення деревино-кущової рослинності.

Методи захисту: обвалування територій, регулювання русел річок, регулювання стоку річок.

2. Сапр, як основа реалізації оптимізаційного підходу при проектуванні вго

Сучасною методологічною основою та, одночасно, універсальним технічним інструментом, який дає змогу удосконалювати практику проектування складних об’єктів і систем, що сьогодні успішно використовується і розвивається практично в усіх галузях науки, техніки і промисловості, є системи автоматизованого проектування (САПР). При цьому автоматизація проектування природним чином доповнює передуючу їй автоматизацію виробничих процесів та автоматизацію управління й організацію управління (АСУ), що стають сьогодні реальністю.

Створення комплексних систем автоматизованого проектування й технологічної підготовки виробництва є одним з найбільш пріоритетних напрямків науково-технічного розвитку.

У структурному відношенні САПР представляє собою організаційно-технічний комплекс, що складається з великої кількості взаємозв’язаних і взаємодіючих компонентів. Головною функцією САПР є здійснення автоматизованого проектування об’єктів та їх складових елементів на основі застосування математичних й інших моделей, автоматизованих проектних процедур і засобів обчислювальної техніки.

Застосування САПР при проектуванні МС потребує, в першу чергу, уточнення базових проектних процедур, що пов’язане з вибором найкращого ПР на багатоваріантній основі. У свою чергу, загальна технологія проектування складних об’єктів, процесів і систем на багатоваріантній основі передбачає, порівняно з відповідно існуючими в практиці проектування меліоративних систем на осушуваних землях, реалізацію наступних базових процедур:

- попереднє (пошукове) проектування шляхом вибору й обґрунтування можливих варіантів ПР в умовах реального об’єкта;

- подальше уточнення і конкретизація загальних структурних схем об’єкту за вибраними до розгляду можливими варіантами. Для меліоративних, в першу чергу, тип та конструкція системи як компоновка певного набору (кількісного та якісного) відповідних технічних елементів (регулюючих споруд, насосних станцій тощо);

- пошук оптимального ПР з вибраної сукупності можливих варіантів. Сутність оптимізації при цьому зводиться до пошуку найкращого (з можливих) проектного рішення, яке дає мінімум (максимум) деякої цільової функції, що характеризує загальну (комплексну) ефективність проектованого об’єкта.

Отже для реалізації оптимізації головною умовою є наявність альтернатив, тобто сукупності можливих варіантів проектних рішень щодо природно-агро-меліоративних умов реального об’єкта.

За усіма характерними ознаками САПР відноситься до складних систем, а методологічною основою його створення й функціонування, як і при створенні прогнозно-оптимізаційних методів і моделей, є системний підхід і системний аналіз, невід’ємною складовою якого є моделювання.

Одна з головних цілей проектування полягає в пошуку оптимального ПР з вибраної сукупності можливих варіантів з урахуванням кліматичних, ландшафтних, ґрунтових, геологічних, агрономічних умов, яке дає мінімум (максимум) деякої цільової функції, що характеризує загальну (комплексну) ефективність об’єкта, що проектується. Отже для реалізації оптимізації головною умовою є наявність альтернатив, тобто сукупності можливих варіантів ПР щодо природно-агро-меліоративних умов та умов формування рельєфу реального об’єкта, а також комплексу оптимізаційних та прогнозно-імітаційних моделей, програмного та інформаційного їх забезпечення.

Проектування ПР на осушуваних землях за вибраними технологіями водорегулювання на них виконується залежно від природно-кліматичних, рельєфних, грунтових, гідрогеологічних, агротехнічних та інших умов об’єкта, які оцінюються за результатами інженерних вишукувань проектною організацією. У зв’язку з цим, при проектуванні меліоративних заходів, як правило, виникає значна кількість різних за технічними та технологічними рішеннями варіантів, які визначально впливають як, перш за все, на економічну, так і екологічну ефективність від їхньої реалізації.

Білет №7