1. Основні причини підтоплення територій

Підтоплення та заболочування територій спричиняється як природними, так і антропогенними факторами або причинами.

Причини надмірного перезволоження земель тісно пов’язані з типами водного живлення даної території.

Типи водного живлення: атмосферний, намивний алювіальний, ґрунтовий (безнапірний або напірний), намивний делювіальний.

Природні причини надмірного перезволоження:

а) слабий відтік поверхневої води (утворення верховодки, затоплення територій в мікропониженнях);

б) мала пропускна здібність існуючого водотоку (затоплення поіменних земель);

в) слабкий відтік ґрунтової води (високе стояння РГВ);

г) перезволоження за рахунок значного надходження води із схилів (посилює дію вище вказаних причин).

Антропогенні фактори можуть виникати через:

а) погіршення умов відтоку зливових і тало-дощових вод;

б) підтоплення територій через погіршення умов стоку поверхневих вод;

в) будівництво водосховищ біля населених і промислових районів.

г) не виконання вимог нормальної експлуатації водних комунікацій.

2. Принципи реалізації комплексних моделей оптимізації проектних розв’язань

Усі складові загальної моделі оптимізації, такі як техніко-економічні показники, що входять до складу економіко-математичних моделей (капітальні вкладення, вартість отриманої продукції рослинництва, поточні сільськогосподарські і меліоративні витрати й ін.), а також екологічні показники (критерії) водного і загального природно-меліоративного режимів осушуваних земель, визначаються прийнятими способами і схемами водорегулювання, є змінними і залежать від багатьох чинників, головними з яких є природно-кліматичні, грунтово-меліоративні, агротехнічні й інші умови об’єкта. Вони схематично можуть бути представлені у вигляді вихідних даних для постановки й розв'язування означених оптимізаційних задач через сукупності відповідних множинних показників:

• метеорологічних станцій або постів , , їх часток чи площ обслуговування в межах системи;

• видів осушуваних грунтів , , їх часток чи площ розповсюдження;

• видів вирощуваних сільськогосподарських культур , , їх часток чи площ в структурі проектних сівозмін та величин їх розрахункових середніх (проектних або планових) урожаїв , на осушуваних землях;

• можливих способів водорегулювання осушуваних земель , та можливих площ їх застосування у межах системи;

• розрахункових (типових) за умовами тепло- й вологозабезпеченості періодів вегетації , та їх часток , в межах проектного терміну функціонування системи або використання осушуваних земель;

• структурних елементів системи, характерних за рельєфом місцевості, грунтово-меліоративними різницями тощо , , їх часток чи площ розповсюдження;

• питомих вартісних показників для визначення ТЕП, що входять до складу економіко-математичних моделей тощо.

Визначення необхідних значень складових загальних моделей оптимізації можливе тільки на базі вирішення складного й розгалуженого, багатопараметричного й багатофункціонального завдання шляхом застосування методів математичного моделювання з використанням ЕОМ і ґрунтується на створенні комплексу ієрархічно зв'язаних імітаційних субмоделей з прогнозування на довготерміновій основі водного і загального природно-меліоративного режимів осушуваних земель, їх впливу на врожай вирощуваних культур та створюваний екологічний ефект.

Білет №5