2. Накопичувачі промислових відходів. Класифікація накопичувачів

Накопичувачі промислових відходів класифікують в залежності від виду відходів і призначення накопичувачів - на накопичувачі золи і шлаку, хвостосховища, шламосховища, накопичувачі виробничих стічних вод, пруди-відстійники, пруди-випаровувачі, золо відвали, ілові площадки.

За методом складування і конструкції - на два основних типи: наливні і намивні.

В першому випадку з місцевих грунтів будують дамбу або греблю на повну висоту або окремими чергами при значній висоті і ємкості, яка утворилась, заповнюють хвостами.

Найбільш економічний другий тип, коли шляхом намиву всі споруди утворюють практично тільки з складуємих хвостів.

Накопичувачі в залежності від характеру рельєфу місцевості підрозділяють:

на рівнинні, розташовані на рівнині і огороджені з усіх сторін дамбами;

балочні (ярові), перегороджені в тальвер греблю; яро-рівнинні, розташовані як в яру так і на прилягаючій рівнинній ділянці місцевості, огороджені в яру греблею, а на рівнинній ділянці - дамбами;

заплавні, обваловані дамбами, утворюючими ємність на заплавах річок;

схилові, примикаючи до схилу місцевості і обваловані з трьох сторін дамбами;

котловані, які влаштовуються в котловані старого кар’єру без влаштування дамби.

Намивні накопичувачі в залежності від висоти заповнення ділять на низьконапірні, середньонапірні та високонапірні відповідно при висоті складування хвостів до 10, от Юдо 50 і більше 50м.

За класом капітальності хвостосховища діляться на 5 класів в залежності від кількості хвостів і відповідальності гідротехнічних споруд.

Накопичувачі, термін експлуатації яких більше 5 років, відносяться до постійних споруд; менше 5 років до тимчасових.

Основні типи накопичувачів наведені на малюнку.

Накопичувачі можуть бути одноступеневими та багатоступеневими (каскадними).

Вибір типу накопичувача залежить від типу складуємих відходів, кліматичних, топографічних умов, наявності місцевих матеріалів.

Білет №17

1. Греблі та огороджувальні дамби накопичувачів промислових відходів

2. Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах

В ЗЗС вся провідна і регулююча мережа виконується у вигляді трубопроводів.

Розрізняють такі типи ЗЗС: системи самопливної зрошувальної мережі та системи з механічною водоподачею.

В системах з самопливною напірною зрошувальною мережею вода в трубопроводи рухається за рахунок напору, що створюється похилом території. Такі системи проектуються при похилі поверхні більше 0,003.

Системи з механічним водопідйомом застосовуються, коли рівень води в джерелі зрошення нижче ніж зрошувана поверхня. Вода в трубопроводі рухається за рахунок напору, що створюється штучним шляхом.

До складу системи з механічним водопідйомом входять: джерело зрошення, зрошувана ділянка, насосна станція, магістральний трубопровід, розподільчий трубопровід, гідрант підключення ДМ та сама ДМ.

За функціональним призначенням розрізняють:

• Магістральний трубопровід – транспортує воду від джерела зрошення до розподільчого трубопроводу;

• Розподільчий трубопровід – розподіляє воду до поливних або зрошувальних трубопроводів;

• Поливний трубопровід – подає воду до поливної техніки або розподіляє воду по зрошувальній площі.

Трубопровідні мережі можуть бути: закриті, відкриті та розбірні.

Білет №18