2. Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік для зрошення. Визначення основних параметрів цієї водойми

Місцевий стік - створюється за рахунок весняних талих вод та зливних вод, що стікають з водомірних площ, в балки, яри, річки, озера, замкнуті пониження. Використання місцевого стоку для створення штучних водойм, вода з яких використовується для зрошення с/г культур або для с/г використання дозволяє вирішити дві проблеми: Дефіцигу прісних вод; не допустити чи зменшити розвиток процесів водної ерозії.

Штучні водойми з об’ємом до 2 млн. м³ називаються ставками, а більше 2 мли. м' - водосховищами (2 млн. м³= 1000^х 1000><2).

Для проектування ставків проводять топографічні, геологічні, гідрогеологічні та гідрологічні вишукування.

Топографічні вишукування дозволяють складати детальний план місцевості, на основі якого будується поздовжній профіль по осі ставка, та поперечний розріз місцевості (при необхіднос ті).

Гідрологічні - для визначення природного режиму водотоку (як правило, струмка чи малої річки), рівнів води в ньому, визначення водозбірної площі даного водотоку (якщо площа до 50км - це струмок; 50-2тис. км² - мала річка).

Геологічні та гідрогеологічні вишукування проводять для визначення геологічної будови місця майбутнього ставка, механічних та фільтраційних властивостей грунтів та режиму Грунтових вод на цій території.

На основі аналізу даних встановлюється місце розташування ставка та греблі. Ставок бажано розміщувати на мінімальній відстані до споживача. Створ греблі розміщують в самому низькому та вузькому місці природного пониження перпендикулярного до загального напрямку тальвегу вище населеного пункту. Під греблею та водосховищем мають залягати слабоводопроникні грунти. Під

греблею не повинно бути струмків, ярів, що розвиваються, зсуві ґрунту. Після вибору місця розташування греблі та ставка на основі даних топографічних вишукувань, користуючись топографічним планом місцевості (рис. 1) будують залежності 1¥=/(Н), Щщ(к) ( рис.2).

Послідовність розрахунку основних параметрів ставка:

3. встановлюють площу водозбору (вище греблі);

4. встановлюють об’єм весняного стоку для року 75% забезпеченості:

IV = 1000 • к • Р = Ж

^уу 75% -іи'-'и П.75 І _в — ГУ _нпр де И₇₅- шар стоку року 75% забезпеченості, мм; - площа водозбору, км².

3. користуючись графіками 1¥=/(Н), Р=/(Ь) (рис.2), встановлюють відмітку НПР та площу дзеркала при НПР.

Білет №16

1. Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи

Трубопроводи монтуються з труб, фасонних частин та арматури.

Для монтування ЗЗМ використовують такі труби:

• залізобетонні: 0 500-1600мм; тиск до 1,5 МПа (150м); труби з'єднуються за допомогою розтрубних з'єднань; переваги - витримують високий тиск, міцні, не піддаються корозії; недоліки - значна вага.

• азбестоцементні: 0 100-500мм; тиск до 1,5 МПа (150м); труби з'єднуються за допомогою а/ц та чавунних .муфт; переваги - відносно легкі, дешеві, морозостійкі, не піддаються корозії, легко монтуються; недоліки - крихкі, чутливі до динамічних навантажень при монтуванні та транспортуванні.

• пластмасові: 0 О-100-630мм, тиск - до1,5 МПа ^з'єднання - зварювання, склеювання та на муфтах; переваги - легкі, не піддаються корозії, легко монтуються, не руйнуються якщо вода в незначній кількості залишається в трубі; недоліки - відносно дорогі і мають відносно великий коефіцієнт лінійного розширення, тиск до 1,5 МПа.

• чавунні: 0 65-1000мм; рекомендується використовувати як виключення в умовах високого тиску; з'єднання в розтруб; переваги - відносно висока корозійна стійкість, тривалий час експлуатації; недоліки

• крихкі, мають значну масу.

• стальні: 0 200-1400мм; у відповідності до ДБН можна використовувати, коли тиск > 1,5МПа; при влаштуванні трубопроводів під дорогами, під річками, на мостах; переваги - витримують значний тиск, зручні при монтуванні; недоліки - вартість, руйнування в результаті корозії; з'єднання: зварювання , на фланцях, розтрубні.

Для монтування трубопроводів застосовують такі фасонні частини:

1. переходи - влаштовуються в місцях зміни діаметру ,П 600-500, П - перехід, перша цифра (600) діаметр більшого трубопроводу, друга цифра (500) - діаметр меншого трубопроводу; літери : - а - а/ц; ж - з/б.

2. відводи - в точках повороту Трубопроводу; 0-90-400 (О - отвод), 90 - кут повороту, 400 - діаметр та матеріал трубопроводу;

3. трійники - при відгалуженні від розподільчого трубопроводу в одну сторону; Т-500-300 (Т - трійник), 500 - діаметр основного трубопроводу, 300 - діаметр трубопроводу, що відгалужується;

4. хрести - при двох відгалуженнях від трубопроводу;

5. заглушка - влаштовується в кінці трубопроводу; 3-300а-16 (3 - заглушка), 300а - діаметр і матеріал трубопроводу, 16 - тиск, кгс/см² (160 м. в. ст.);

6. патрубки - для з'єднування трубопроводів з різних матеріалів:

ПВГ — патрубок-втулка-гладкий кінець 1 для з’єднування з/б труб зі ПРГ - патрубок-розтруб-гладкий кінець J стальними та а/ц.

РФГ - патрубок-фланець-гладкий кінець.