2. Типи ґрунтової ерозії та причини її виникнення

Змивання, розмивання грунтів, утворення ярів внаслідок неурегульованого поверхневого стоку весняних, дощових і зливових вод називається водною ерозією грунтів.

В результаті щорічного грунтового змивання з полів і пасовищ грунти втрачають фосфор, калій та багато інших мінеральних елементів.

Еродовані грунти характеризуються зниженим вмістом гумусу і, як наслідок, несприятливими водно-повітряними і тепловими властивостями, підвищеним коефіцієнтом поверхневого стоку, зниженою життєдіяльністю мікроорганізмів. За походженням розрізняють природну та іригаційну ерозію. Природна ерозія відбувається під дією атмосферних опадів, а іригаційна виникає внаслідок діяльності людини.

За характером дії води на грунт розрізняють крапельну, поверхневу, зливову та підземну ерозії.

Крапельна ерозія - це процес руйнування грунту від ударної дії краплин дощу або зливи. Для попередження крапельної ерозії необхідно застосовувати ґрунтозахисні сівозміни з багаторічними травами.

Поверхнева ерозія - процес змивання верхніх шарів грунту нерегульованим поверхневим стоком, внаслідок чого утворюються змиті грунти з укороченим профілем. Вода із схилів стікає струменями, які і викликають змивання поверхневого шару грунту. Після оранки або обробки грунту культиватором струменеві розмиви зарівнюються, тому ерозія проходить спочатку непомітно. В наступному в періоди сніготанення і зливових дощів змивання грунту поновлюється, в результаті орний шар поступово змивається і його потужність зменшується.

Залежно від величини змитого шару розрізняють слабко-, середньо - і сильно змиті грунти, а іноді — і дуже сильно змиті грунти.

Для попередження площадкової ерозії проводять агро-, лісо- та гідромеліоративні заходи.

Лінійна та глибинна ерозія; - процес руйнування грунту більш значними потоками води, які заглиблюються у породи, що залягають під орним шаром. Промоїни, що утворились, глибиною 40...50 см не можна знівелювати звичайною оранкою. Якщо промоїну своєчасно не засипати вона, як правило, з часом переростає у яр.

Боротьба з ерозією на такій стадії полягає у засипанні промоїн грунтом, засіванні травами.

Розвинутий яр має вершину, гирло, конус виносу, дно, русло, укоси і бровки.

Підземна ерозія відбувається безпосередньо під крутими вертикальними укосами ярів у місцях, де грунти мають легкорозчинні солі (гіпс, карбонати). Грунтові води розчиняють солі, створюючи пустоти. Грунт просідає, створюючи на поверхні блюдця. При наступному розвитку підземної ерозії відбуваються обвали грунту, утворюються відвершки ярів.

За темпом проявлення ерозію грунтів поділяють на нормальну і прискорену. Нормальна ерозія відбувається тоді, коли знесення грунту не перевищує темпу ґрунтоутворення, а прискорене — коли знесення грунту перевищує темп ґрунтоутворювального процесу, в результаті чого знижується ґрунтова родючість. Часто нормальну ерозію також називають природною або геологічною, а прискорену — антропогенною. Проявленню прискореної ерозії сприяють такі природні умови:

великі запаси води у снігу перед сніготаненням та інтенсивне сніготанення на схилах з південною і західною експозицією;

велика кількість опадівйщо випали за один дощ в періоди, коли грунт не вкритий рослинністю;

Білет №13