
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Водогосподарські об’єкти України та їх характеристика
- •Природоохоронні об’єкти та їх характеристика
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної системи
- •Наукові засади розвитку зрошення земель в Україні
- •Класифікація зрошувальних систем
- •Основні причини підтоплення територій
- •Принципи реалізації комплексних моделей оптимізації проектних розв’язань
- •Інженерні заходи захисту територій і населених пунктів від підтоплення
- •З’єднання труб з фасонними частинами та арматурою. Розробка деталювальних схем закритої зрошувальної мережі
- •Причини виникнення паводків і повеней
- •Сапр, як основа реалізації оптимізаційного підходу при проектуванні вго
- •Інженерні заходи захисту територій від затоплення
- •Структура побудови комплексних моделей оптимізації за різнорідними критеріями
- •Регулювання русел річок
- •Структурна модель меліоративної системи, як складної природно-техногенної системи
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік
- •Види дренажу для захисту території від підтоплення. Береговий дренаж
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Види дренажу для захисту територій від підтоплення. Головний дренаж
- •Технічний стан зрошувальних систем в Україні та шляхи його покращення
- •Площинний дренаж. Кільцеві схеми дренажу. Пристінковий дренаж
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Типи ґрунтової ерозії та причини її виникнення
- •Гідротехнічні протиерозійні споруди та їх призначення
- •Еколого-економічні аспекти підвищення ефективності гідромеліорацій
- •Гідрологічні розрахунки при проектуванні протиерозійних споруд
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної мережі
- •Проектування та розрахунок водозатримуючих валів-канав
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік для зрошення. Визначення основних параметрів цієї водойми
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Накопичувачі промислових відходів. Класифікація накопичувачів
- •Греблі та огороджувальні дамби накопичувачів промислових відходів
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Екологічно-безпечне збереження відходів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Захист територій і водних об’єктів від локальних забруднювачів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Технічний стан зрошувальних систем України та шляхи його поліпшення
- •Захист грунтів від ерозії
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
Технічний стан зрошувальних систем в Україні та шляхи його покращення
На Україні зрошувальні системи були побудовані на площі 2,5 млн.га. за останні 20 років площа зрошення зменшилася на 1 млн.га. зараз зрошення можна проводити на площі 700-800 тис.га.
Зменшення зрошувальних плош відбулось з різних причини, але основною з них є технічний стан зрошувальних систем.
Нормативний термін служби елементів зрошувальної системи становить 10-15 років. За відсутності постійного фінансування галузі суттєво погіршився технічний стан зрошувальних систем та екологічна ситуація на прилеглих землях.
Причинами зниження продуктивності зрошуваних площ стали: відсутність дощувальної техніки, руйнування внутрішньогосподарської мережі.
Шляхи поліпшення:
Відновлення випуску ДМ «Фрегат»;
Впровадження нової конструкції ДМ «Фрегат»;
Застосування шланго-барабанних установок та закордонних ДМ;
Застосування поверхневого поливу та закритої зрошувальної мережі.
Площинний дренаж. Кільцеві схеми дренажу. Пристінковий дренаж
Кільцевий горизонтальний дренаж
Територія захищена зі всіх сторін дренажними лініями горизонтального або вертикального типу – це є кільцевий дренаж (дренаж розташований по периметру території).
Кільцевий дренаж проектують досконалим ( глибина доходить до ВШ). Діаметр приймають таким, щоб у ньому розміщувалося силове насосне обладнання.
Основними параметрами є: віддаль від урізу води до лінії розташування вертикальних дрен (20…60м); встановлюють положення депресійної кривої та порівнюють з нормою осушення; визначають довжину самої лінії; перевіряють пропускну здатність.
Кільцевий вертикальний дренаж
Територія захищена зі всіх сторін дренажними лініями горизонтального або вертикального типу – це є кільцевий дренаж (дренаж розташований по периметру території).
Кільцевий дренаж проектують досконалим ( глибина доходить до ВШ). Діаметр приймають таким, щоб у ньому розміщувалося силове насосне обладнання.
Основними параметрами є: віддаль від урізу води до лінії розташування вертикальних дрен (20…60м); встановлюють положення депресійної кривої та порівнюють з нормою осушення; визначають довжину самої лінії; перевіряють пропускну здатність.
Додатково: встановлюють необхідну глибину води в центрі дії вертикальних дрен – у0=Нд-Інн; визначення рівновеликого радіусу круга території захисту – хр=А/; витрату дренажу; необхідну кількість колодязів, далі як береговий вертикальний.
Площинний горизонтальний дренаж
Пластовий дренаж влаштовують під фундаментом окремої будівлі, як правило використовують матеріали із значним коефіцієнтом фільтрації. Їх розташовують певним шаром по всій довжині споруди з незначним похилом до певної сторони.
Пристінний – при влаштуванні безпосередньо із зовнішнього боку об'єкта, що захищається; вони можуть розглядатися як елемент огороджувальних конструкцій.
Білет №12
Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
Джерелом зрошення може бути річка, водосховище, озеро, артезіанська свердловина.
Насосна станція – може бути – стаціонарною, пересувною чи плавучою. По виконанні будівлі – наземною , пів заглибленою чи заглибленою , збудованою з цегли, залізобетону чи блочно-комплектною (БКНС). В більшості випадків насосні станції обладнуються горизонтальними відцентровими насосами з двостороннім підводом води.
Закрита зрошувальна мережа складається з трубопроводів та арматури на ній.
Труби для улаштування закритої мережі приймають: сталеві, чавунні , залізобетонні напірні ,азбоцементні та пластмасові. Тип труб для зрошувальної мережі вибирають по допустимому тиску, вартості та пропускній спроможності.
Сталеві електрозварні тонкостінні з антикорозійним покриттям дозволяється використовувати для магістральних трубопроводів з тиском 1,5 Мпа , строк служби труб 20 років.
Чавунні розтрубні труби використовують для магістральних трубопроводів з тиском до 1,2 Мпа . Строк служби чавунних труб 60 років.
Азбоцементні труби використовують для розподільчих та поливних трубопроводів з діаметром до 500 мм. З’єднуються за допомогою муфт і мають довговічність 20 років.
Залізобетонні напірні розтрубні труби використовуються для магістральних та розподільчих трубопроводів. Довговічність складає 50 років.
Пластмасові труби використовують при малих витратах води та тиску не більше 1 МПа. Промисловістю виробляються пластмасові труби діаметром 50 ... 300 мм. Мають довговічність до 50 років.
Фасонні частини: трійники, хрестовини, переходи, патрубки – служать для з’єднання окремих трубопроводів і встановлення на них арматури.
Арматура закритої мережі – це технологічне обладнання , для забезпечення водорозподілу, тиску , повітряного режиму.
Споруди на закритій зрошувальній мережі : колодязі, упори, гідранти підключення поливної техніки.
Колодязі виконуються з залізобетонних блоків кілець діаметром 100,150, 200 мм, і служать для розміщення в них арматури. Колодязі для скиду води з мережі влаштовуються в понижених місцях. В скидному колодязі улаштовується підключення трубопроводу діаметром 100 мм з засувкою . Такий трубопровід може виходити у “мокрий” колодязь “без дна” чи у скидний канал.
Гідранти водовипуски використовуються для підключення дощувальних пристроїв до поливного трубопроводу. Для дощувальної машини “Фрегат” використовується комплексний вузол підключення.
Упори встановлюють у місцях зміни напрямку трубопроводу для запобігання розкриття стиків між трубами.