- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Водогосподарські об’єкти України та їх характеристика
- •Природоохоронні об’єкти та їх характеристика
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної системи
- •Наукові засади розвитку зрошення земель в Україні
- •Класифікація зрошувальних систем
- •Основні причини підтоплення територій
- •Принципи реалізації комплексних моделей оптимізації проектних розв’язань
- •Інженерні заходи захисту територій і населених пунктів від підтоплення
- •З’єднання труб з фасонними частинами та арматурою. Розробка деталювальних схем закритої зрошувальної мережі
- •Причини виникнення паводків і повеней
- •Сапр, як основа реалізації оптимізаційного підходу при проектуванні вго
- •Інженерні заходи захисту територій від затоплення
- •Структура побудови комплексних моделей оптимізації за різнорідними критеріями
- •Регулювання русел річок
- •Структурна модель меліоративної системи, як складної природно-техногенної системи
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік
- •Види дренажу для захисту території від підтоплення. Береговий дренаж
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Види дренажу для захисту територій від підтоплення. Головний дренаж
- •Технічний стан зрошувальних систем в Україні та шляхи його покращення
- •Площинний дренаж. Кільцеві схеми дренажу. Пристінковий дренаж
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Типи ґрунтової ерозії та причини її виникнення
- •Гідротехнічні протиерозійні споруди та їх призначення
- •Еколого-економічні аспекти підвищення ефективності гідромеліорацій
- •Гідрологічні розрахунки при проектуванні протиерозійних споруд
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної мережі
- •Проектування та розрахунок водозатримуючих валів-канав
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік для зрошення. Визначення основних параметрів цієї водойми
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Накопичувачі промислових відходів. Класифікація накопичувачів
- •Греблі та огороджувальні дамби накопичувачів промислових відходів
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Екологічно-безпечне збереження відходів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Захист територій і водних об’єктів від локальних забруднювачів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Технічний стан зрошувальних систем України та шляхи його поліпшення
- •Захист грунтів від ерозії
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
В ЗЗС вся провідна і регулююча мережа виконується у вигляді трубопроводів.
Розрізняють такі типи ЗЗС: системи самопливної зрошувальної мережі та системи з механічною водоподачею.
В системах з самопливною напірною зрошувальною мережею вода в трубопроводи рухається за рахунок напору, що створюється похилом території. Такі системи проектуються при похилі поверхні більше 0,003.
Системи з механічним водопідйомом застосовуються, коли рівень води в джерелі зрошення нижче ніж зрошувана поверхня. Вода в трубопроводі рухається за рахунок напору, що створюється штучним шляхом.
До складу системи з механічним водопідйомом входять: джерело зрошення, зрошувана ділянка, насосна станція, магістральний трубопровід, розподільчий трубопровід, гідрант підключення ДМ та сама ДМ.
За функціональним призначенням розрізняють:
Магістральний трубопровід – транспортує воду від джерела зрошення до розподільчого трубопроводу;
Розподільчий трубопровід – розподіляє воду до поливних або зрошувальних трубопроводів;
Поливний трубопровід – подає воду до поливної техніки або розподіляє воду по зрошувальній площі.
Трубопровідні мережі можуть бути: закриті, відкриті та розбірні.
Види дренажу для захисту територій від підтоплення. Головний дренаж
У територіальній системі інженерного захисту від підтоплення залежно від природних, гідрогеологічних і техногенних (забудови) умов слід застосовувати дренажі наступних типів:
- головні – для перехоплення підземних вод, які фільтрують з боку вододілу; їх розташовують, як правило, нормально до напрямку руху потоку підземних вод біля верхової межі території, що захищається;
- берегові – для перехоплення підземних вод, які фільтрують з боку водного об'єкта і формують підпір; їх розташовують вздовж берега або низової межі території або об'єкта, що захищається від підтоплення;
відсічні – для перехоплення підземних вод, які фільтрують з боку підтоплених ділянок території;
систематичні – для дренування територій у випадках живлення підземних вод за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і вод поверхневого стоку, втрат із водонесучих комунікацій або перетоку напірних вод з нижчерозташованого горизонту;
У локальній системі інженерного захисту від підтоплення залежно від гідрогеологічних, інженерно-геологічних умов і типу забудови слід застосовувати дренажі:
- кільцеві (контурні) – для перехоплення підземних вод при змішаному їх живленні, а також для захисту окремих об'єктів або ділянок території; їх розташовують за зовнішнім контуром площадок, будівель і споруд;
пристінні – при влаштуванні безпосередньо із зовнішнього боку об'єкта, що захищається; вони можуть розглядатися як елемент огороджувальних конструкцій;
пластові (фільтруючі постелі) – для захисту заглиблених конструкцій і приміщень за наявності в їх основі достатнього за потужністю пласта маловодопроникних ґрунтів;
супутні – для попередження обводнення ґрунтів від витоків із водонесучих комунікацій; їх розташовують, як правило, в одній траншеї з комунікаціями;
суміщені з водостоком – для дренування верховодки; їх розташовують на трасі водостоку.
Білет №11