
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Водогосподарські об’єкти України та їх характеристика
- •Природоохоронні об’єкти та їх характеристика
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної системи
- •Наукові засади розвитку зрошення земель в Україні
- •Класифікація зрошувальних систем
- •Основні причини підтоплення територій
- •Принципи реалізації комплексних моделей оптимізації проектних розв’язань
- •Інженерні заходи захисту територій і населених пунктів від підтоплення
- •З’єднання труб з фасонними частинами та арматурою. Розробка деталювальних схем закритої зрошувальної мережі
- •Причини виникнення паводків і повеней
- •Сапр, як основа реалізації оптимізаційного підходу при проектуванні вго
- •Інженерні заходи захисту територій від затоплення
- •Структура побудови комплексних моделей оптимізації за різнорідними критеріями
- •Регулювання русел річок
- •Структурна модель меліоративної системи, як складної природно-техногенної системи
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік
- •Види дренажу для захисту території від підтоплення. Береговий дренаж
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Види дренажу для захисту територій від підтоплення. Головний дренаж
- •Технічний стан зрошувальних систем в Україні та шляхи його покращення
- •Площинний дренаж. Кільцеві схеми дренажу. Пристінковий дренаж
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Типи ґрунтової ерозії та причини її виникнення
- •Гідротехнічні протиерозійні споруди та їх призначення
- •Еколого-економічні аспекти підвищення ефективності гідромеліорацій
- •Гідрологічні розрахунки при проектуванні протиерозійних споруд
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної мережі
- •Проектування та розрахунок водозатримуючих валів-канав
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік для зрошення. Визначення основних параметрів цієї водойми
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Накопичувачі промислових відходів. Класифікація накопичувачів
- •Греблі та огороджувальні дамби накопичувачів промислових відходів
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Екологічно-безпечне збереження відходів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Захист територій і водних об’єктів від локальних забруднювачів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Технічний стан зрошувальних систем України та шляхи його поліпшення
- •Захист грунтів від ерозії
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
Білет №1
Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
Джерелом зрошення може бути річка, водосховище, озеро, артезіанська свердловина.
Насосна станція – може бути – стаціонарною, пересувною чи плавучою. По виконанні будівлі – наземною , пів заглибленою чи заглибленою , збудованою з цегли, залізобетону чи блочно-комплектною (БКНС). В більшості випадків насосні станції обладнуються горизонтальними відцентровими насосами з двостороннім підводом води.
Закрита зрошувальна мережа складається з трубопроводів та арматури на ній.
Труби для улаштування закритої мережі приймають: сталеві, чавунні , залізобетонні напірні ,азбоцементні та пластмасові. Тип труб для зрошувальної мережі вибирають по допустимому тиску, вартості та пропускній спроможності.
Сталеві електрозварні тонкостінні з антикорозійним покриттям дозволяється використовувати для магістральних трубопроводів з тиском 1,5 Мпа , строк служби труб 20 років.
Чавунні розтрубні труби використовують для магістральних трубопроводів з тиском до 1,2 Мпа . Строк служби чавунних труб 60 років.
Азбоцементні труби використовують для розподільчих та поливних трубопроводів з діаметром до 500 мм. З’єднуються за допомогою муфт і мають довговічність 20 років.
Залізобетонні напірні розтрубні труби використовуються для магістральних та розподільчих трубопроводів. Довговічність складає 50 років.
Пластмасові труби використовують при малих витратах води та тиску не більше 1 МПа. Промисловістю виробляються пластмасові труби діаметром 50 ... 300 мм. Мають довговічність до 50 років.
Фасонні частини: трійники, хрестовини, переходи, патрубки – служать для з’єднання окремих трубопроводів і встановлення на них арматури.
Арматура закритої мережі – це технологічне обладнання , для забезпечення водорозподілу, тиску , повітряного режиму.
Споруди на закритій зрошувальній мережі : колодязі, упори, гідранти підключення поливної техніки.
Колодязі виконуються з залізобетонних блоків кілець діаметром 100,150, 200 мм, і служать для розміщення в них арматури. Колодязі для скиду води з мережі влаштовуються в понижених місцях. В скидному колодязі улаштовується підключення трубопроводу діаметром 100 мм з засувкою . Такий трубопровід може виходити у “мокрий” колодязь “без дна” чи у скидний канал.
Гідранти водовипуски використовуються для підключення дощувальних пристроїв до поливного трубопроводу. Для дощувальної машини “Фрегат” використовується комплексний вузол підключення.
Упори встановлюють у місцях зміни напрямку трубопроводу для запобігання розкриття стиків між трубами.
Водогосподарські об’єкти України та їх характеристика
Водне господарство України включає в себе водні ресурси (поверхневі та підземні) та споруди, що здійснюють забір, транспортування та використання цих ресурсів.
Дев’ять великих, 81 середніх та 27 тис. малих річок довжиною понад 373 тис.км. більше 1000 водоймищ об’ємом 55,1 км2. Підземні води питної якості запасом 20,9 млрд. м3. 7 магістральних каналів довжиною 1192 км, 10 великих водотоків. Понад 110 тис. свердловин. Близько 110 великих водозаборів з водоводами для постачання промисловим центрам. 25 великих міжобласних зрошувальних систем, що забезпечують полив 2,2 млн.га. близько 40 осушувальних систем на площі понад 3 млн.га. понад 2 тис.км захисних дамб з ГТС, дренажними системами, насосними станціями, що захищають від затоплення понад 1 млн.га.
Водосховище – це штучна водойма місткістю більше 1 млн. м3 води, збудоване для створення запасу води та регулювання її стоку. Ставок - штучна водойма місткістю не більше 1 млн.м3 води.
Водосховища: 1) Київське – 92,2 тис.га, 3,7 млрд. м3; 2) Канівське – 58,1 тис.га 2,5 млрд. м3; 3) Кременчуцьке – 225 тис. га, 13,5 млрд.м3; 4) Дніпровське -41 тис.га, 3,5 млрд.м3; 5) Каховське – 215 тис.га, 18,5 млрд. м3. 6) Дністровське – 58,1 тис.га, 2,5 млрд.м3.
Канали і водоводи: 1) Північно- Кримський канал. найбільший, довжина 400 км. Він забезпечує водою площу зрошувальних земель 448 га, цей канал працює у вегетаційний період (березень-жовтень). 2) Каховський – головний, 3) Сіверськи-Донець-Донбас – 13,5 км.4) Дніпро-Донбас, 5) Дніпро-Інгулець, 6) Дунай-Сасик -13,3км, І) Донецький водопровід, ІІ) Донецький водопровід.
Зрошувальні системи: 1)Інгулецька, 2)Бортницька 3)Північно–Рогачинська, 4)Дунай–Дністровська, 5)Тутар–Бунарська, 6)Фрунзенська, 7)Південно-Бузька, 8)Каховська, 9)Зрошувальна система Північно–Кримського каналу, 10)Краснознаменська, 11)Приазовська, 12)Сірогорська, 13)Нижньо-Дністровська, 14)Салгирська, 15)Октябиська, 16)Ялтинська, 17)Царичанська.
Осушувально – зволожувальні системи:1)Ірпінська,-7,5 тис.га 2)Берегівська,-54 тис.га3) Верхньо-Припятська – 25.1тис.га, 4)Лоторицька, 5)Тульська – 9 тис.га, 6)Зависновицька – 34,2 тис.га, 7)Жордецька – 14,7 тис.га, 8)Кортельська – 3,6 тис.га ,9)ОЗС в заплаві Броварки – 8,5 тис.га,10)Мельницька – 11.2 тис.га
Білет №2