- •1.1. Осмислення суспільства первісними людьми
- •1.2. Вчення про суспільство в Стародавній Греції
- •1.3. Суспільствознавчі концепції в період Середньовіччя
- •1.4. Суспільствознавство в XVII - на початку XVIII ст.
- •1.5. Попередники соціології
- •1.6. Основоположники соціології
- •1.7. Класики європейської соціології кінця XIX - на початку XX ст.
- •1.8. Особливості виникнення і розвитку соціології
- •Isbn 966-8251-91-1
- •1.1. Осмислення суспільства первісними людьми
- •1.2. Вчення про суспільство в Стародавній Греції
- •1.3. Суспільствознавчі концепції в період Середньовіччя
- •1.4. Суспільствознавство в XVII - на початку XVIII ст.
- •1.5. Попередники соціології
- •1.6. Основоположники соціології
- •1.7. Класики європейської соціології кінця XIX - на початку XX ст.
- •1.8. Особливості виникнення і розвитку соціології
Isbn 966-8251-91-1
У підручнику розглядається процес становлення соціології, її сучасний науковий статус, головні
теоретико-методологічні і методико-інструментальні основи. Зроблено спробу в простій і доступній
формі викласти поняття і концепції про навколишній світ, людей у ньому та їх взаємини. У виданні
можна знайти відповіді на такі, наприклад, запитання: що таке влада, чому люди об’єднуються у
групи, що являють собою соціальні інститути, які відбуваються зміни у суспільстві? Це дозволяє легше
орієнтуватися в складному, повному соціальних проблем світі, приймати відповідні рішення.
Підручник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів, усіх
тих, хто займається проблемами соціології і соціологічними дослідженнями.
ББК 60.56я73
ISBN 966-8251-91-1 М.Ф. Юрій, 2005
«Кондор», 2005
Зміст
ВСТУП ................................................................................................................ 7
Розділ І. ГОЛОВНІ ВІХИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ ................................... 8
1.1. Осмислення суспільства первісними людьми................................................. 9
1.2. Вчення про суспільство в Стародавній Греції ............................................... 11
1.3. Суспільствознавчі концепції в період Середньовіччя й в епоху Відродження .. 16
1.4. Суспільствознавство в XVII - на початку XVIII ст. ......................................... 20
1.5. Попередники соціології ................................................................................ 23
1.6. Основоположники соціології ........................................................................ 26
1.7. Класики європейської соціології кінця XIX - на початку XX ст. ................... 35
1.8. Особливості виникнення і розвитку соціології
в азійській (східній) соціокультурній традиції ................................................ 38
Розділ ІІ. НАУКОВИЙ СТАТУС СОЦІОЛОГІЇ НА ПОЧАТКУ XXI ст. ................. 43
2.1. Сучасні уявлення про об’єкт і предмет соціології ......................................... 43
2.2. Макросоціологія і мікросоціологія: відмінності і принципова єдність ........ 45
2.3. Методологія і методика сучасної соціології .................................................. 47
2.3.1. Зміна наукових картин світу і соціологія ................................................. 48
2.3.2. Поліпарадигмальність соціології .............................................................. 56
2.3.3. Методологічні принципи соціологічного аналізу ....................................... 60
2.3.4. Соціологічні методики ............................................................................. 62
2.4. Структура сучасної соціології ........................................................................ 63
2.5. Взаємозв’язок соціології з іншими науками ................................................. 66
РОЗДІЛ ІII. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ ......................................... 69
3.1. Особистість .................................................................................................... 69
3.1.1. Поняття особистості ............................................................................. 70
3.1.2. Соціальні орієнтації та установки .......................................................... 71
3.1.3. Соціологічні концепції особистості.......................................................... 73
3.2. Соціалізація особистості ................................................................................ 75
3.2.1. Соціалізація як спосіб включення індивіда в соціальне середовище ............ 75
3.2.2. Вікові етапи і критичні періоди соціалізації ............................................. 76
3.2.3. Форми і механізми взаємодії .................................................................... 79
3.2.4. Процес соціалізації в первинних і вторинних групах ................................. 79
3.2.5. Управління процесами соціалізації ........................................................... 81
3.3. Основи соціального структурування суспільства ........................................... 82
3.3.1. Соціальна нерівність ............................................................................... 82
3.3.2. Соціальна структура суспільства ........................................................... 84
3.3.3. Специфіка структури українського суспільства ...................................... 85
3.3.4. Соціальна мобільність населення ............................................................. 86
3.3.5. Теорія стратифікації в західній соціології ............................................... 88
3.4. Основні поняття соціології праці .................................................................. 90
3.4.1. Праця як основна категорія соціології праці ............................................ 90
3.4.2. Класифікація трудових колективів ......................................................... 96
3.5. Соціальні проблеми розподільчих відносин ................................................. 99
3.5.1. Сутність розподільчих відносин ............................................................... 99
3.5.2. Соціологія розподілу в умовах перехідного періоду .................................... 99
3.5.3. Основні соціологічні підходи до дослідження механізмів розподілу ...........101
3.6. Соціологія девіантної поведінки ..................................................................102
3.6.1. Поняття девіантності ..........................................................................102
3.6.2. Основні теорії девіантної поведінки .......................................................103
3.6.3. Норми поведінки і соціального контролю ................................................107
3.7. Соціологічний аналіз соціального конфлікту ..............................................108
3.7.1. Типологія соціальних конфліктів ............................................................110
3.7.2. Страйк як форма соціального конфлікту................................................112
3.7.3. Фази і стадії соціального конфлікту .......................................................113
3.7.4. Шляхи і способи регулювання соціальних конфліктів ..............................115
3.8. Соціально-територіальна організація суспільства .......................................117
3.8.1. Місто як об’єкт соціологічного дослідження ..........................................117
3.8.2. Місто як матеріальна основа життєдіяльності людини ........................118
3.8.3. Типологія міст ........................................................................................119
3.8.4. Соціологічні проблеми міста і села ..........................................................120
3.8.5. Типологія і спосіб життя сільських поселень ..........................................121
3.8.6. Урбанізація і системи розселення ............................................................123
3.9. Соціологія політики...................................................................................... 124
3.9.1. Основні поняття політичної соціології ...................................................124
3.9.2. Соціологічні аспекти державної влади ....................................................126
3.9.3. Поняття політичної партії, суспільного руху .........................................130
3.9.4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії ...............131
3.10. Соціологічні проблеми освіти .................................................................... 132
3.10.1. Система освіти в Україні .....................................................................133
3.10.2. Завдання соціології освіти ....................................................................134
3.10.3. Функції освіти ......................................................................................137
3.10.4. Основні ступені і форми освіти .............................................................138
3.10.5. Соціологія особистості студента.........................................................141
3.11. Соціологічні характеристики сучасної науки ............................................ 142
3.11.1. Стан сучасної науки .............................................................................142
3.11.2. Етапи розвитку науки ..........................................................................143
3.11.3. Основні проблеми соціології науки ......................................................... 144
3.11.4. Взаємодія науки, техніки і виробництва ...............................................146
3.11.5. Наука і наукова діяльність....................................................................148
3.12. Категорія «культура» у соціології................................................................151
3.12.1. Що означає поняття «культура»? ........................................................151
3.12.2. Основні поняття соціології культури ....................................................154
3.12.3. Системний аналіз сучасної культури .....................................................157
3.12.4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності ......................159
3.13. Соціологія сімейно-шлюбних відносин .....................................................161
3.13.1. Сім’я, етапи її розвитку .......................................................................161
3.13.2. Структура сім’ї ...................................................................................163
3.13.3. Функції сім’ї ..........................................................................................164
3.13.4. Соціологічний аналіз шлюбних відносин .................................................165
3.13.5. Жінка і сучасна сім’я .............................................................................168
3.14. Національне питання в сучасному світі .....................................................169
3.14.1. Основні поняття соціології етнічних відносин ......................................169
3.14.2. Проблема самовизначення націй у соціології ..........................................170
3.14.3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй ..............171
3.14.4. Національно-етнічні процеси та відносини ...........................................173
3.15. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток .......................177
3.15.1. Поняття «глобалістика» .....................................................................177
3.15.2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні ...................................178
3.15.3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства .....................179
3.15.4. Соціальна екологія ................................................................................184
3.15.5. Соціальне прогнозування .......................................................................185
Розділ IV. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО
СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................ 187
4.1. Форми організації емпіричних соціологічних досліджень у сучасній Україні . 187
4.2. Програма соціологічного дослідження ........................................................189
4.2.1. Теоретико-методологічна частина програми .........................................190
4.2.1.1. Формулювання теми дослідження ...................................................190
4.2.1.2. Вихідні представлення про тему дослідження .................................191
4.2.1.3. Мета дослідження ..........................................................................191
4.2.1.4. Завдання дослідження .....................................................................191
4.2.1.7. Об’єкт дослідження ........................................................................192
4.2.1.6. Предмет дослідження .....................................................................192
4.2.1.7. Вихідні теоретичні поняття ..........................................................193
4.2.1.8. Операціоналізація понять ...............................................................193
4.2.1.9. Гіпотези дослідження ..................................................................... 194
4.2.2. Процедурно-методичний розділ програми ...............................................195
4.2.2.1. Стратегічний план .........................................................................195
4.2.2.2. Обґрунтування вибірки і її репрезентативність ..............................196
4.2.2.3. Позначення методів збору інформації ............................................. 197
4.2.2.4. Інструментарій одержання інформації ...........................................198
4.2.2.5. Указівка на методи обробки й аналізу отриманої інформації ..........198
4.2.2.6. Робочий план дослідження ...............................................................199
4.3. Етапи дослідження .......................................................................................200
4.3.1. Пілотажний етап ..................................................................................200
4.3.2. Польовий етап ........................................................................................201
4.3.3. Обробка первинної інформації .................................................................203
4.3.4. «Жорсткий» аналіз вторинних даних ......................................................204
4.3.5. Формулювання висновків і рекомендацій..................................................205
4.3.6. Підготовка звіту про результати дослідження ......................................207
РОЗДІЛ V. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ЗБОРУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ... 209
5.1. Контент-аналіз .............................................................................................209
5.2. Соціологічне спостереження ........................................................................212
5.3. Соціологічний експеримент .........................................................................215
5.4. Опитувальні методи ......................................................................................219
5.4.1. Анкетування ...........................................................................................220
5.4.2. Інтерв’ювання ........................................................................................222
5.4.3. Пресове опитування ...............................................................................223
5.4.4. Поштове опитування .............................................................................224
5.4.5. Телефонне опитування ...........................................................................224
5.4.6. Факсове (телетайпне, телеграфне) опитування ....................................225
5.4.7. Телевізійне експрес-опитування .............................................................225
5.5. Виявлення експертних оцінок .....................................................................226
5.6. Соціометричні методики ..............................................................................227
РОЗДІЛ VІ. ЯКІСНІ МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ................. 231
6.1. Загальна характеристика якісного аналізу соціальних явищ.......................231
6.2. Фокус-групова методика ..............................................................................234
6.3. Швидка оцінка учасниками дискусії проблем мікросоціуму ......................237
6.4. «Проблемне колесо» .....................................................................................245
6.5. Інтеграція експертних оцінок ........................................................................247
Короткий термінологічний словник ...................................................................... 250
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ТЕМИ РЕФЕРАТІВ,
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ..................................................... 263
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ КУРСУ
«СОЦІОЛОГІЯ» .......................................................................... 278
ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ .............................................. 280
ЛІТЕРАТУРА.................................................................................................... 284
ПІСЛЯМОВА ................................................................................................... 287
7
В С Т У П
Соціологія пов’язана з діалектикою соціологічного аналізу суспільно-політичних,
економічних та інших відносин, із розкриттям закономірностей цих відносин та
розглядом реальних соціальних процесів відповідно до сучасних умов. Предметом її
вивчення є структури суспільства, їх елементи й умови існування, а також соціальні
процеси, що тривають у даних структурах.
Що стосується структури соціологічного знання, то вона визначається залежно
від тих методологічних принципів, які застосовуються при дослідженні соціальної
реальності. В соціології використовуються такі види її класифікації, як макро- і мікросоц
іологія, теоретична і емпірична, фундаментальна і прикладна соціологія тощо. Є
пропозиції визначати структуру соціології з обліком усього наукового знання, коли
при поясненні її змісту використовуються знання, накопичені всіма науками. При
відповіді на це питання можна виходити з двох передумов: по-перше, структурувати
тільки ті знання, які претендують називатися соціологічними, по-друге, вважати основною
вихідною характеристикою їх поділ на теоретичну й емпіричну соціології.
Основною характерною ознакою соціології в сучасну епоху стає антропоцентристський
підхід, тому що сучасна епоха виявила неминущу і все зростаючу цінність
людини та її діяльності, життя людей у всій її різноманітності. У рамках цього підходу
людина з’являється перед нами і як результат суспільного розвитку, і як носій соц
іального капіталу, що є величезним резервом і імпульсом суспільного розвитку. Сучасн
і підходи, що визначають предмет соціології, помітно зміщуються в напрямі людинознавства,
до визнання того, що аналіз проблем життя людей у всій його різноман
ітності дедалі більше стає об’єктом уваги соціології. Людина у суспільстві і суспільство
для людини – ось суть сучасної соціології.
Сучасна соціологія переважно схиляється до трактування самої себе як соціолог
ії життя, тому що вона оперує показниками відносин і взаємодій людей до реальних
проблем, ситуацій, до усього того, що відбувається у суспільстві, в якому вони
працюють і живуть.
Які ж основні завдання переслідує цей підручник? Перше і найбільш важливе завдання
– зробити так, щоб читачі змогли під новим кутом зору, в новому світлі побачити
знайомі усім і буденні відносини між людьми та їх об’єднаннями. При цьому повинно
скластися соціологічне бачення навколишньої дійсності, виникнути зацікавленість у
вивченні соціальних проблем.
Друге завдання – культивування у студентів навичок наукового аналізу, неупередженого
наукового підходу до проблем без нашарування етноцентризму і без навантажень
минулих помилок, неминуче виникаючих при буденному погляді на
суспільні явища. Об’єктивність викладу, відсутність політичної заангажованості, яка
викривляє реальні події, - ось до чого прагнув автор.
Третім завданням можна вважати спробу в простій і доступній формі викласти
поняття і концепції про навколишній світ, людей у ньому та їх взаємини.
8
Розділ І
ГОЛОВНІ ВІХИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ
Підручники з соціології зазвичай починаються з визначення її об’єкта і предмета.
Визнаючи резонність даної традиції, навмисно порушимо її, керуючись наступними
розуміннями.
Соціологія як особлива наука про суспільство виникла в ХІХ ст. Але в більш давні
часи люди так чи інакше розуміли логіку розвитку суспільства, свою роль і становище
в ньому, будували свою суспільну поведінку залежно від власних уявлень про сусп
ільство та життєвих сил. Соціологічна наука в XIX ст. сформувалася не на порожнім
місці, а на базі різноманітних вчень про суспільство й у процесі критичної переробки,
узагальнення різноманітних поглядів. Тому для соціології питання про її власну
історію – не побічна, а змістовна проблема, аналіз якої має передувати з’ясуванню її
сучасного наукового статусу. Без знань досоціологічних уявлень про суспільство неможливо
усвідомити суть соціологічного розуміння суспільства, логіку становлення
соціології, специфіку її об’єкта і предмета.
Відзначимо ще одну важливу обставину. Соціологічні дослідження процесів соц
іалізації наших сучасників свідчать про те, що кожна людина в ході свого соціального
дозрівання керується не одним, а багатьма, найчастіше суперечними один одному
уявленнями про суспільство. Кожний з нас протягом життя в стиснутому вигляді проходить,
по суті, той шлях, що пройшло все людство, рятуючись від одних поглядів на
громадське життя і збагачуючись іншими. Очевидно і те, що дехто із сучасників зупиня
ється на рівні осмислення суспільства, властивого древнім людям, більшість пішло
далі, але далеко не усі опанували сучасним соціологічним мисленням.
Наш викладацький і життєвий досвід із усією визначеністю спонукає до такого
висновку, що якщо вивчення соціології починається з викладу досягнень сучасної
соціологічної думки, то студенти, котрі мають у своїй свідомості різноманітні досоц
іологічні погляди, зіштовхуються з великими пізнавальними труднощами. Набагато
більший освітній ефект досягається, коли спочатку студенти знайомляться з основними
досоціологічними концепціями, співвідносять з ними своє особисте розуміння суспільства
й усвідомлюють потребу зміни свого соціального мислення в напрямі його соціолог
ізації.
Як бачимо, є і змістовні, і дидактичні підстави для того щоб почати даний пос
ібник нетрадиційно – з характеристики уявлень про суспільство, що панували в різні
часи людської історії. Це тим більш важливо підкреслити, що в останній третині
ХХ ст. і на початку ХХІ ст. явно визначилася тенденція посилення впливу нетради9
Розділ І. Головні віхи становлення філософії
ційних, нових соціологічних вчень, викликаних прискоренням темпів соціокультурних
змін взагалі.
