М.Ф.Юрій

Соціологія

Підручник

Київ

2006

ББК 60.56я73

Ю 64

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Рецензенти:

А.М.Круглашов, доктор політичних наук, професор;

В.В.Павловський, доктор філософських наук, професор;

М.М. Сидоренко, доктор філософських наук, професор

Автор:

М.Ф.Юрій – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри економічної теорії

Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Юрій М.Ф.

Ю 64 Соціологія: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 288 с.

ISBN 966-8251-91-1

У підручнику розглядається процес становлення соціології, її сучасний науковий статус, головні

теоретико-методологічні і методико-інструментальні основи. Зроблено спробу в простій і доступній

формі викласти поняття і концепції про навколишній світ, людей у ньому та їх взаємини. У виданні

можна знайти відповіді на такі, наприклад, запитання: що таке влада, чому люди об’єднуються у

групи, що являють собою соціальні інститути, які відбуваються зміни у суспільстві? Це дозволяє легше

орієнтуватися в складному, повному соціальних проблем світі, приймати відповідні рішення.

Підручник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів, усіх

тих, хто займається проблемами соціології і соціологічними дослідженнями.

ББК 60.56я73

ISBN 966-8251-91-1 М.Ф. Юрій, 2005

«Кондор», 2005

Зміст

ВСТУП ................................................................................................................ 7

Розділ І. ГОЛОВНІ ВІХИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ ................................... 8

1.1. Осмислення суспільства первісними людьми................................................. 9

1.2. Вчення про суспільство в Стародавній Греції ............................................... 11

1.3. Суспільствознавчі концепції в період Середньовіччя й в епоху Відродження .. 16

1.4. Суспільствознавство в XVII - на початку XVIII ст. ......................................... 20

1.5. Попередники соціології ................................................................................ 23

1.6. Основоположники соціології ........................................................................ 26

1.7. Класики європейської соціології кінця XIX - на початку XX ст. ................... 35

1.8. Особливості виникнення і розвитку соціології

в азійській (східній) соціокультурній традиції ................................................ 38

Розділ ІІ. НАУКОВИЙ СТАТУС СОЦІОЛОГІЇ НА ПОЧАТКУ XXI ст. ................. 43

2.1. Сучасні уявлення про об’єкт і предмет соціології ......................................... 43

2.2. Макросоціологія і мікросоціологія: відмінності і принципова єдність ........ 45

2.3. Методологія і методика сучасної соціології .................................................. 47

2.3.1. Зміна наукових картин світу і соціологія ................................................. 48

2.3.2. Поліпарадигмальність соціології .............................................................. 56

2.3.3. Методологічні принципи соціологічного аналізу ....................................... 60

2.3.4. Соціологічні методики ............................................................................. 62

2.4. Структура сучасної соціології ........................................................................ 63

2.5. Взаємозв’язок соціології з іншими науками ................................................. 66

РОЗДІЛ ІII. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ ......................................... 69

3.1. Особистість .................................................................................................... 69

3.1.1. Поняття особистості ............................................................................. 70

3.1.2. Соціальні орієнтації та установки .......................................................... 71

3.1.3. Соціологічні концепції особистості.......................................................... 73

3.2. Соціалізація особистості ................................................................................ 75

3.2.1. Соціалізація як спосіб включення індивіда в соціальне середовище ............ 75

3.2.2. Вікові етапи і критичні періоди соціалізації ............................................. 76

3.2.3. Форми і механізми взаємодії .................................................................... 79

3.2.4. Процес соціалізації в первинних і вторинних групах ................................. 79

3.2.5. Управління процесами соціалізації ........................................................... 81

3.3. Основи соціального структурування суспільства ........................................... 82

3.3.1. Соціальна нерівність ............................................................................... 82

3.3.2. Соціальна структура суспільства ........................................................... 84

3.3.3. Специфіка структури українського суспільства ...................................... 85

3.3.4. Соціальна мобільність населення ............................................................. 86

3.3.5. Теорія стратифікації в західній соціології ............................................... 88

3.4. Основні поняття соціології праці .................................................................. 90

3.4.1. Праця як основна категорія соціології праці ............................................ 90

3.4.2. Класифікація трудових колективів ......................................................... 96

3.5. Соціальні проблеми розподільчих відносин ................................................. 99

3.5.1. Сутність розподільчих відносин ............................................................... 99

3.5.2. Соціологія розподілу в умовах перехідного періоду .................................... 99

3.5.3. Основні соціологічні підходи до дослідження механізмів розподілу ...........101

3.6. Соціологія девіантної поведінки ..................................................................102

3.6.1. Поняття девіантності ..........................................................................102

3.6.2. Основні теорії девіантної поведінки .......................................................103

3.6.3. Норми поведінки і соціального контролю ................................................107

3.7. Соціологічний аналіз соціального конфлікту ..............................................108

3.7.1. Типологія соціальних конфліктів ............................................................110

3.7.2. Страйк як форма соціального конфлікту................................................112

3.7.3. Фази і стадії соціального конфлікту .......................................................113

3.7.4. Шляхи і способи регулювання соціальних конфліктів ..............................115

3.8. Соціально-територіальна організація суспільства .......................................117

3.8.1. Місто як об’єкт соціологічного дослідження ..........................................117

3.8.2. Місто як матеріальна основа життєдіяльності людини ........................118

3.8.3. Типологія міст ........................................................................................119

3.8.4. Соціологічні проблеми міста і села ..........................................................120

3.8.5. Типологія і спосіб життя сільських поселень ..........................................121

3.8.6. Урбанізація і системи розселення ............................................................123

3.9. Соціологія політики...................................................................................... 124

3.9.1. Основні поняття політичної соціології ...................................................124

3.9.2. Соціологічні аспекти державної влади ....................................................126

3.9.3. Поняття політичної партії, суспільного руху .........................................130

3.9.4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії ...............131

3.10. Соціологічні проблеми освіти .................................................................... 132

3.10.1. Система освіти в Україні .....................................................................133

3.10.2. Завдання соціології освіти ....................................................................134

3.10.3. Функції освіти ......................................................................................137

3.10.4. Основні ступені і форми освіти .............................................................138

3.10.5. Соціологія особистості студента.........................................................141

3.11. Соціологічні характеристики сучасної науки ............................................ 142

3.11.1. Стан сучасної науки .............................................................................142

3.11.2. Етапи розвитку науки ..........................................................................143

3.11.3. Основні проблеми соціології науки ......................................................... 144

3.11.4. Взаємодія науки, техніки і виробництва ...............................................146

3.11.5. Наука і наукова діяльність....................................................................148

3.12. Категорія «культура» у соціології................................................................151

3.12.1. Що означає поняття «культура»? ........................................................151

3.12.2. Основні поняття соціології культури ....................................................154

3.12.3. Системний аналіз сучасної культури .....................................................157

3.12.4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності ......................159

3.13. Соціологія сімейно-шлюбних відносин .....................................................161

3.13.1. Сім’я, етапи її розвитку .......................................................................161

3.13.2. Структура сім’ї ...................................................................................163

3.13.3. Функції сім’ї ..........................................................................................164

3.13.4. Соціологічний аналіз шлюбних відносин .................................................165

3.13.5. Жінка і сучасна сім’я .............................................................................168

3.14. Національне питання в сучасному світі .....................................................169

3.14.1. Основні поняття соціології етнічних відносин ......................................169

3.14.2. Проблема самовизначення націй у соціології ..........................................170

3.14.3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй ..............171

3.14.4. Національно-етнічні процеси та відносини ...........................................173

3.15. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток .......................177

3.15.1. Поняття «глобалістика» .....................................................................177

3.15.2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні ...................................178

3.15.3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства .....................179

3.15.4. Соціальна екологія ................................................................................184

3.15.5. Соціальне прогнозування .......................................................................185

Розділ IV. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО

СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ............................................................ 187

4.1. Форми організації емпіричних соціологічних досліджень у сучасній Україні . 187

4.2. Програма соціологічного дослідження ........................................................189

4.2.1. Теоретико-методологічна частина програми .........................................190

4.2.1.1. Формулювання теми дослідження ...................................................190

4.2.1.2. Вихідні представлення про тему дослідження .................................191

4.2.1.3. Мета дослідження ..........................................................................191

4.2.1.4. Завдання дослідження .....................................................................191

4.2.1.7. Об’єкт дослідження ........................................................................192

4.2.1.6. Предмет дослідження .....................................................................192

4.2.1.7. Вихідні теоретичні поняття ..........................................................193

4.2.1.8. Операціоналізація понять ...............................................................193

4.2.1.9. Гіпотези дослідження ..................................................................... 194

4.2.2. Процедурно-методичний розділ програми ...............................................195

4.2.2.1. Стратегічний план .........................................................................195

4.2.2.2. Обґрунтування вибірки і її репрезентативність ..............................196

4.2.2.3. Позначення методів збору інформації ............................................. 197

4.2.2.4. Інструментарій одержання інформації ...........................................198

4.2.2.5. Указівка на методи обробки й аналізу отриманої інформації ..........198

4.2.2.6. Робочий план дослідження ...............................................................199

4.3. Етапи дослідження .......................................................................................200

4.3.1. Пілотажний етап ..................................................................................200

4.3.2. Польовий етап ........................................................................................201

4.3.3. Обробка первинної інформації .................................................................203

4.3.4. «Жорсткий» аналіз вторинних даних ......................................................204

4.3.5. Формулювання висновків і рекомендацій..................................................205

4.3.6. Підготовка звіту про результати дослідження ......................................207

РОЗДІЛ V. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ЗБОРУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ... 209

5.1. Контент-аналіз .............................................................................................209

5.2. Соціологічне спостереження ........................................................................212

5.3. Соціологічний експеримент .........................................................................215

5.4. Опитувальні методи ......................................................................................219

5.4.1. Анкетування ...........................................................................................220

5.4.2. Інтерв’ювання ........................................................................................222

5.4.3. Пресове опитування ...............................................................................223

5.4.4. Поштове опитування .............................................................................224

5.4.5. Телефонне опитування ...........................................................................224

5.4.6. Факсове (телетайпне, телеграфне) опитування ....................................225

5.4.7. Телевізійне експрес-опитування .............................................................225

5.5. Виявлення експертних оцінок .....................................................................226

5.6. Соціометричні методики ..............................................................................227

РОЗДІЛ VІ. ЯКІСНІ МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ................. 231

6.1. Загальна характеристика якісного аналізу соціальних явищ.......................231

6.2. Фокус-групова методика ..............................................................................234

6.3. Швидка оцінка учасниками дискусії проблем мікросоціуму ......................237

6.4. «Проблемне колесо» .....................................................................................245

6.5. Інтеграція експертних оцінок ........................................................................247

Короткий термінологічний словник ...................................................................... 250

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ТЕМИ РЕФЕРАТІВ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ..................................................... 263

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«СОЦІОЛОГІЯ» .......................................................................... 278

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ .............................................. 280

ЛІТЕРАТУРА.................................................................................................... 284

ПІСЛЯМОВА ................................................................................................... 287

7

В С Т У П

Соціологія пов’язана з діалектикою соціологічного аналізу суспільно-політичних,

економічних та інших відносин, із розкриттям закономірностей цих відносин та

розглядом реальних соціальних процесів відповідно до сучасних умов. Предметом її

вивчення є структури суспільства, їх елементи й умови існування, а також соціальні

процеси, що тривають у даних структурах.

Що стосується структури соціологічного знання, то вона визначається залежно

від тих методологічних принципів, які застосовуються при дослідженні соціальної

реальності. В соціології використовуються такі види її класифікації, як макро- і мікросоц

іологія, теоретична і емпірична, фундаментальна і прикладна соціологія тощо. Є

пропозиції визначати структуру соціології з обліком усього наукового знання, коли

при поясненні її змісту використовуються знання, накопичені всіма науками. При

відповіді на це питання можна виходити з двох передумов: по-перше, структурувати

тільки ті знання, які претендують називатися соціологічними, по-друге, вважати основною

вихідною характеристикою їх поділ на теоретичну й емпіричну соціології.

Основною характерною ознакою соціології в сучасну епоху стає антропоцентристський

підхід, тому що сучасна епоха виявила неминущу і все зростаючу цінність

людини та її діяльності, життя людей у всій її різноманітності. У рамках цього підходу

людина з’являється перед нами і як результат суспільного розвитку, і як носій соц

іального капіталу, що є величезним резервом і імпульсом суспільного розвитку. Сучасн

і підходи, що визначають предмет соціології, помітно зміщуються в напрямі людинознавства,

до визнання того, що аналіз проблем життя людей у всій його різноман

ітності дедалі більше стає об’єктом уваги соціології. Людина у суспільстві і суспільство

для людини – ось суть сучасної соціології.

Сучасна соціологія переважно схиляється до трактування самої себе як соціолог

ії життя, тому що вона оперує показниками відносин і взаємодій людей до реальних

проблем, ситуацій, до усього того, що відбувається у суспільстві, в якому вони

працюють і живуть.

Які ж основні завдання переслідує цей підручник? Перше і найбільш важливе завдання

– зробити так, щоб читачі змогли під новим кутом зору, в новому світлі побачити

знайомі усім і буденні відносини між людьми та їх об’єднаннями. При цьому повинно

скластися соціологічне бачення навколишньої дійсності, виникнути зацікавленість у

вивченні соціальних проблем.

Друге завдання – культивування у студентів навичок наукового аналізу, неупередженого

наукового підходу до проблем без нашарування етноцентризму і без навантажень

минулих помилок, неминуче виникаючих при буденному погляді на

суспільні явища. Об’єктивність викладу, відсутність політичної заангажованості, яка

викривляє реальні події, - ось до чого прагнув автор.

Третім завданням можна вважати спробу в простій і доступній формі викласти

поняття і концепції про навколишній світ, людей у ньому та їх взаємини.

8

Розділ І

ГОЛОВНІ ВІХИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ

Підручники з соціології зазвичай починаються з визначення її об’єкта і предмета.

Визнаючи резонність даної традиції, навмисно порушимо її, керуючись наступними

розуміннями.

Соціологія як особлива наука про суспільство виникла в ХІХ ст. Але в більш давні

часи люди так чи інакше розуміли логіку розвитку суспільства, свою роль і становище

в ньому, будували свою суспільну поведінку залежно від власних уявлень про сусп

ільство та життєвих сил. Соціологічна наука в XIX ст. сформувалася не на порожнім

місці, а на базі різноманітних вчень про суспільство й у процесі критичної переробки,

узагальнення різноманітних поглядів. Тому для соціології питання про її власну

історію – не побічна, а змістовна проблема, аналіз якої має передувати з’ясуванню її

сучасного наукового статусу. Без знань досоціологічних уявлень про суспільство неможливо

усвідомити суть соціологічного розуміння суспільства, логіку становлення

соціології, специфіку її об’єкта і предмета.

Відзначимо ще одну важливу обставину. Соціологічні дослідження процесів соц

іалізації наших сучасників свідчать про те, що кожна людина в ході свого соціального

дозрівання керується не одним, а багатьма, найчастіше суперечними один одному

уявленнями про суспільство. Кожний з нас протягом життя в стиснутому вигляді проходить,

по суті, той шлях, що пройшло все людство, рятуючись від одних поглядів на

громадське життя і збагачуючись іншими. Очевидно і те, що дехто із сучасників зупиня

ється на рівні осмислення суспільства, властивого древнім людям, більшість пішло

далі, але далеко не усі опанували сучасним соціологічним мисленням.

Наш викладацький і життєвий досвід із усією визначеністю спонукає до такого

висновку, що якщо вивчення соціології починається з викладу досягнень сучасної

соціологічної думки, то студенти, котрі мають у своїй свідомості різноманітні досоц

іологічні погляди, зіштовхуються з великими пізнавальними труднощами. Набагато

більший освітній ефект досягається, коли спочатку студенти знайомляться з основними

досоціологічними концепціями, співвідносять з ними своє особисте розуміння суспільства

й усвідомлюють потребу зміни свого соціального мислення в напрямі його соціолог

ізації.

Як бачимо, є і змістовні, і дидактичні підстави для того щоб почати даний пос

ібник нетрадиційно – з характеристики уявлень про суспільство, що панували в різні

часи людської історії. Це тим більш важливо підкреслити, що в останній третині

ХХ ст. і на початку ХХІ ст. явно визначилася тенденція посилення впливу нетради9

Розділ І. Головні віхи становлення філософії

ційних, нових соціологічних вчень, викликаних прискоренням темпів соціокультурних

змін взагалі.

1.1. Осмислення суспільства первісними людьми

Відомо, що первісна стадія розвитку людства була найтривалішою, але залишається

вивченою найменше. Її початок пов’язують із зародженням соціальних відносин

усередині і між стадами протолюдей. На основі історично первинних соціальних

зв’язків сформувалися спільноти – вузьколокальні, замкнуті, автономні одне від одного

соціальні утворення. Вони характеризувалися:

• загальною для всіх членів спільноти власністю на засоби виробництва (землю,

господарський інвентар, худобу, житло);

• колективною працею з природним її поділом між дорослими і дітьми, чолові-

ками і жінками;

• владою глав родів, вождів і жреців, точніше, їх здатністю нав’язати свою волю

родичам;

• спільним розподілом і споживанням виробленої продукції при поступовому

посиленні регулюючої ролі патріархів і вождів;

• колективністю як нормою поведінки членів громади і їх основною духовною

цінністю.

Первісний устрій пройшов кілька якісно відмінних станів. Прийнято розрізняти

родову, племінну і сільську (поселенську) общини (спільноти), що історично посл

ідовно змінювали одна одну. Усі названі сутнісні характеристики в найбільш вираженому

вигляді притаманні родовій общині. Наступним типам общин, особливо поселенськ

ій (сільській), ці характеристики властиві з певними застереженнями, що

відбивають процес їх розмивання і доповнення новими ознаками. Оскільки родова

община займала основну частину первісної фази, то саме вона здійснила найбільший

вплив на первісних людей, на формування і розвиток свідомості перших сотень

поколінь людства.

Яким чином наші далекі предки розуміли суспільство, в якому жили? Це питання

для соціології не буденне, тому що з нього починається усвідомлення її корінних

джерел. Із зрозумілих причин відповісти на дане запитання дуже складно, але вкрай

бажано, щоб зафіксувати історично вихідні уявлення про феномен суспільства.

Праці древніх авторів (Геродота, Цезаря, Тацита, Ібн Батуті), пізніх істориків,

сучасних етнологів і соціальних антропологів дозволяють відзначити шість головних

особливостей свідомості первісних людей.

1. Цілісність їх світогляду, відсутність властивої для сучасності розчленованості

свідомості людей на:

• повсякденне і науково-теоретичне;

• природознавство й суспільствознавство;

• такі форми, як соціальна, економічна, політична, екологічна, правова, моральна,

естетична свідомість тощо.

Зрозуміло, що ця цілісність – наслідок примітивності, нерозвиненості первісних

людей. Однак її не варто розуміти тільки як негативну характеристику. Свідомість

людей завжди відбиває умови їх життєдіяльності. Недиференційованість свідомості

древніх – показник того, що вони не відокремлювали себе від природи, не проти10

Юрій М.Ф. Соціологія

ставляли їй свою общину, а себе общині, оцінювали себе (і собі подібних) як органічну

частку і природи, і суспільства.

Доводиться шкодувати про те, що подальший прогрес людства спричинив виникнення

важковирішуваних екологічних і соціальних проблем. Вони збільшуються нині не

тільки факторами економічного порядку (потребою подальшого розвитку виробництва),

але й розчленованістю свідомості сучасників, забуттям ними того, що вони продовжують

залишатися представниками природи і суспільства, а тому повинні жити у злагоді і з природою,

і один з одним. Наші далекі предки були в цьому відношенні мудрішими від нас,

хоча ця мудрість і була «стихійною», повсякденною, природною.

2. Примітивно-комуністична сутність свідомості. Мова йде про те, що свідомість

людей тієї пори активно слугувала меті зміцнення общинної (суспільної) власності,

колективності праці і розподілу, колективістських норм поведінки, тобто основних

принципів первісного комунізму, реально втілених у примітивних суспільствах.

Примітивний комунізм, звичайно, критикується за антиіндивідуальність, за те,

що він виключає розвиток особистості, робить общину самодіяльною і самодостатньою

величиною соціального життя. Наочним підтвердженням антиіндивідуальності

родової общини виступає загальновідомий факт. На запитання: «Хто ти є?», первісні

комунари-общинники відповідали назвою свого роду (тотема), а не своїм ім’ям.

Менш відомо, що примітивно-комуністична свідомість запобігала виникненню

багатьох внутріобщинних проблем. За даними, наприклад, відомого етнографа Маргарет

Мід, у племенах, що зберегли первісно-комуністичний устрій, острова Тау (Самоа)

були відсутні конфлікти підліткового віку, що вважаються природними (викликан

і специфікою підлітків). Ця ж дослідниця на підставі порівняльного вивчення

племен Нової Гвінеї в 1931-1933 рр. дійшла висновку про залежність сексуальної повед

інки від принципів культури й орієнтованості свідомості людей. Пошуки багатьох

інших соціальних антропологів і етнографів (Л.Г. Моргана, Ф. Боаса, Л. Уайта,

К. Леві-Стросса, М. Фортеса, І. Хеллоуелла, П. Бохенна, Е. Вермиша й ін.) дають

солідний матеріал для висновків як про комуністичний характер первісної свідомості,

так і про оберігаючу роль останньої для древніх комуністичних общин.

3. Міфологічність – пояснення незрозумілих явищ природи і суспільства за допомогою

різних фантастичних образів (богів, героїв, казкових тварин тощо). Міфотворч

ість – загальна властивість усіх родів, племен і народів, втілена і збережена донин

і в усній творчості. Міфологія – форма прояву цілісності світогляду первісних

людей, що містить елементи релігії (визнання надприродних сил), моральності, естетики,

мистецтва й інших форм суспільної свідомості. Давньогрецькі міфи, укра

їнські народні казки, фінський епос «Калевала», киргизький «Манас», анонімні

(безавторські) сказання всіх інших народів світу – очевидне тому підтвердження.

У наступні часи людської історії суспільна свідомість не звільнилася повною

мірою від міфологічності. Ілюзорні, далекі від істини уявлення про причини і наслідки

складних соціальних явищ нерідко зустрічаються й дотепер, впливаючи на соціальну

поведінку сучасників.

4. Тотемізм – віра в кревну близькість, спільність походження роду (племені) з

яким-небудь видом тварини чи рослини. Це один з міфів і одна з перших релігій, виникнення

якої обумовлено, з одного боку, прагненням людей усвідомити себе як

спільність, з іншого боку – типом їх господарювання (полювання чи збирання), залежн

істю від стану фауни чи флори, із третього – превалюванням кровнородинних

зв’язків у структурі первісної общини. Тотемом називали:

11

Розділ І. Головні віхи становлення філософії

• спільного предка (тварину чи рослину);

• його зображення (чи інший символ), що оберігає рід від нещасть;

• групу людей (рід, плем’я), які нібито пішли від спільного предка і знаходяться

під його заступництвом. Тотем у третьому розумінні цього слова, тобто свій рід, але

не всі люди, сприймався нашими предками як суспільство.

Пережитки тотемізму збереглися не тільки у фольклорі (казки про родинні відносини

людей із тваринами) й сучасних релігіях (бог як спільний батько всіх віруючих,

причастя як поїдання тіла бога, поділ тварин на чистих і нечистих), але й у соціальній

свідомості багатьох людей. Мова йде про міфологему, відповідно до якої будь-яке

суспільство, що складається з різних етносів, неминуче поділяється на «ми» і «вони»,

на наших і їх кревних ворогів, на гарних і поганих людей. Ця міфологема дотепер

підживлює націоналістичні ідеології і міжетнічні конфлікти.

5. Антропоморфізм – приписування явищам природи і суспільства, зокрема тотемам,

а також міфологічним образам (богам) властивостей окремої людини.

Соціальні антропологи (Б.К. Маліновський, А.Р. Радкліфф-Браун і інші) одностайно

визнають нездатність членів вивчених ними дописменних суспільств раціонально

пояснити свої звичаї і порядки. Замість звичних для вуха цивілізованої людини

аргументів дослідники зіштовхуються з нераціональними образними порівняннями,

міркуваннями з дивними, на перший погляд, аналогіями. Найчастіше обстежувані

кваліфікують свою общину (тотем, рід, плем’я) як подобу людини, в якої є своя голова

(вождь, старійшини), руки і ноги (мисливці, рибалки, збирачі плодів і коріння), душу

(жреці, маги).

Антропоморфне усвідомлення суспільства, незважаючи на крайній примітивізм,

імманентно містить у собі ідеї, що отримали надалі розвиток:

• органіцизму, відповідно до якого суспільство – живий і постійно мінливий

організм;

• функціоналізму, відповідно до якого вивчення суспільства припускає встановлення

функціональних залежностей між його органами (елементами і структурами).

6.Релігійність – переконаність у зумовленості природного і суспільного життя

надприродними силами, обумовлена залежністю общинних і індивідуальних бід і

успіхів не стільки від зусиль людей, скільки від природних і соціальних катаклізмів,

що відбуваються з незрозумілих для них причин. Ставлення до природи, общини і до

себе як до божественного встановлення консервувало сформовані суспільні порядки,

забезпечувало тривалість функціонування первісних общин у незмінному вигляд

і, допомагало людям тієї пори будувати свої дії на взаємоприйнятому (у рамках

общин) рівні.

Релігійне сприйняття суспільства мало одним зі своїх наслідків ідею детермінізму,

що припускає визнання причинних зв’язків і об’єктивних законів. Розвиток цієї думки,

її поступове вивільнення з примітивної релігійності – важливий вектор формування

соціологічної науки.