45. Основні стадії виборчого процесу в зарубіжних країнах

Виборчий процес виступає формою реалізації суб-го і об-го виб.п-ва, це врегульована з-нами д-сть ор-нів, груп виборців, політ.пратій, гром.об’єднань по підготовці і проведенню виборів в держ.інс-тути і муніципальні ор-ни.

Етапи виб.процесу:

1. Призначення виборів.

   • призначення конкрет.дати;

2. Утворення виб.округів.

• Вибочий округ – це та тер-рія, від якої обирається депутат;

• Види округів: одномандатні (США, Великобрит., Канада), багатомандатні (Швеція, Голландія), загально-державні (Ізраїль, ПАР);

1. Утв-ня виборчих дільниць.

• Виб.округи діляться на виборчі дільниці, куди виборці приходять голосувати;

1. Виборчі ор-ни.

• Орг-цію виборів здійс.спец.колег.ор-ни – виборчі трибунали, ради, комісії;

• Ці ор-ни можуть формуватися судами (Коста-Ріка), парл-нтом (Узбекистан), урядом (Австрія).

• Виб.ор-ни можуть бути пост. (Іспанія), тимчас. (Італія) та формуються в різ.кр-нах по-різ.

• В деяких кр-нах ЦВК не утв., її роль викон.МВС (великобрит., Італ., Фр.)

1. Реєстрація виборців.

• Визначення кола гром-н, які володіють активним виборчим правом та занесення їх у списки виборців;

• Існ.пост (виборець за реєстр.один раз і не потреб. з’являтися для перереєстрації).і періодич. (пост.склад.нові списки виборців – Фр., Канада, Великобрит.) с-ми реєстрації виборців;

• В деяких кр-нах немає списку виборців, напр..в Сірії голосування здійс.після пред’явлення д-та, який посвідчує ос.

1. Висунення і реєстрація кандидатів.

• Сп-би висунення кандидатів: самовисунення, висунення виборцями, висунення політ.партіями та ін.гром.орг-ціями;

• При само висуненні кандидат подає заяву, яка в деяких кр-нах повинна бути скраплена підписами певної к-сті виборців;

1. Передвиборна агітація.

• Форми передвиборної агітації: публічні заходи, зустрічі з виборцями, використання засобів мас.інформації;

• Повинна здійснюватися в законній формі;

• Повинні забезпечуватися рівні можливості для кандидатів, з-н лімітує аитрати, які можуть бути витрачені на кампанію, в деяких кр-нах д-ва видає кандидатам рівні суми для ведення агітації.

1. Голосування.

• Кр-ни прийм.заходи у б-бі з абсентеїзмом;

1. Підрахунок голосів і визначення рез-тів виборів.

• Голоси підраховуються спочатку на виборчих дільницях, а потім пересилаються у вищестоячі виборчі комісії;

• Визначається число дійсних голосів, які визначають рез-ти виборів;

• При підрахунку можуть бути присутні спостерігачі;

• Рез-ти виборів повинні бути обов.опубліковані.

46. Поняття та загальна характеристика виборчих систем

Поняття виборчої системи складається з усієї сукупності правових норм, що регулюють порядок надання виборчих прав, проведення виборів і визначення результатів голосування. Термін "виборча система" має і усічений сенс: коли він вживається стосовно до порядку визначення результатів голосування. У цьому вузькому сенсі розрізняються пропорційна і мажоритарна виборчі системи. У рамках цих основних систем в кожній країні існують дуже суттєві особливості, часто встановлюють по суті абсолютно окрему й неповторну виборчу систему. Історично першою виборчою системою стала мажоритарна система, в основі якої лежить принцип більшості (франц. majorite - більшість): обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлене більшість голосів. У залежності від того, яка це більшість (відносна, абсолютна або кваліфікована), система має різновиди. Мажоритарна система має одночленні виборчі округи, де перемагає просте більшість голосів. Так відбувається в США, Великобританії, Канаді, Австралії та Нової Зеландії, Індії та Японії. У одночленним округах є перевага, що полягає в можливості об'єднання десятків дрібних партій навколо однієї з двох - консервативної, або лейбористської, республіканської чи демократичної - традиційних партій.

У країнах з пропорційною виборчою системою використовуються багаточленні округу і місця в парламенті розподіляються пропорційно відсотку отриманих голосів у цьому окрузі. В англо-американських одночленним округах переможець отримує всі місця. У багаточленних округах переможець отримує тільки належну їй відсоток голосів. Пропорційна виборча система не дає партіям жодної винагороди за те, що ці партії будуть триматися разом. Більш того, пропорційне представництво заохочує навіть розкол в партіях і рухах.