Загальні прийоми вилучення слідів

Вилучення безпосередньо сліду (предмета, мікрочастки, мікрокількості речовини) або об'єкта-слідоносія (пляшки зі слідами пальців руки, предмета з мікрооб'єктом, предмета-джерела запаху). Мікрооб'єкти-частки вилучаються за допомогою мікропилососів.

Вилучення частини об'єкта-слідоносія (шматка дверей зі слідом зламу), зразка, проби (сліду-речовини, запаху). Відкачування молекул запаху шприцом або адсорбція запаху на марлевий бинт, тампон, фланелеву серветку. Зразки мікрооб'єктів-сипких речовин відбираються з використанням мікропилососів, липких стрічок.

Вилучення копії - зліпку з об'ємного сліду-відображення або відтиску з поверхневого сліду-відображення. Для виготовлення зліпків застосовуються зліпочні матеріали: гіпс, пластилін, силіконові пасти (паста К), відтискні маси; відтиски: слідокопіювальні плівки, зокрема дактилоскопічну, зволожений фотопапір.

Зокрема, виготовлення зліпків слідів взуття за допомогою гіпсу можливо проводити трьома способами: наливним (гіпс розводять до консистенції густої сметани і заливають ним слід), насипним (гіпс насипають у слід сухим, обробляючи водою кожен окремий шар насипаного гіпсу) і комбінованим (спочатку гіпс насипають у вологий слід, а потім заливають як у наливному способі).

14. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.

Дактилоскопія (гр. йакіуіоз - палець + зкорео - дивлюсь) - це галузь криміналістики, що досліджує побудову шкіряних візерунків людини на долонях її рук з метою використання відповідного відображення для ототожнення особистості, реєстрації та розшуку злочинців.

Індивідуальність (неповторність) відбитків пальців кожної людини визначається винятковістю утворення візерунків, що формуються під час внутрішньо-утробного розвитку плоду. Французький криміналіст Бальтазар довів, що повторення візерунків шкіри у двох людей можливе, коли число століть буде складатися із 49 цифр. Стійкість папілярних візерунків, як і їх властивість, започатковується також у період внутрішнюутробного розвитку, з трьох-чотирьох місяців формування плоду. Стійкість папілярних візерунків визначається тим, що їх основа залишається незмінною впродовж усього життя людини. З віком (ростом) людини змінюються лише розміри візерунків. Папілярні візерунки зберігаються після смерті людини до повного розкладання її шкіри. Саме за цих умов є можливим ідентифікувати труп.

Поновлюваність папілярних візерунків характеризується повним їх відтворенням у разі умисного чи необережного пошкодження верхнього шару шкіри. Відомі випадки, коли початково злочинці вдавалися до того, що хірургічним способом позбавлялися папілярних візерунків на пальцях і долонях своїх рук. Такі медичні операції були надто болючими і дорогими. Але, як з'ясувалося згодом (на велике розчарування злочинців), їхні папілярні візерунки повністю поновлювалися. При глибокому травмуванні шкіри (дерми) утворюються шрами, рубці, що мають індивідуальні ознаки. На нігтьових фалангах пальців візерунки утворені трьома потоками папілярних ліній, це:

лінії рамок візерунка (периферичні);

лінії основи візерунка (базисні);

центр візерунка.

Місце візерунка, де стикаються вказані три потоки папілярних ліній, називається дельтою. Види дельт завиткових візерунків: а - з'єднані, б - роз'єднані, в -розчахнуті Отже, візерунок центра є базою поділу (класифікації) папілярних візерунків нігтьових фалангів пальців. Своєрідність візерунків дозволяє класифікувати їх затрьома типами: дугові, завиткові, петель-ні . Надзвичайно рідко, але трапляються аномальні (атипові) папілярні візерунки нігтьових фалангів пальців рук людини.

Види дугових папілярних візерунків (залежно від особливостей будови центра): а - простий, б - шатровий, в - будову центра не визначено.

Завиткові типи папілярних візерунків: а - кругові, б - овальні, в – спіралеподібні

Петельні типи папілярних візерунків:

а - горизонтальна ульнарна петля; б - вертикальна ульнарна петля; в - петля з опущеною голівкою; г - замкнута петля; г'- паралельні петлі; д - зустрічні петлі.