59. Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.

Криміналістична характеристика — це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб’єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Структурну основу цієї системи становлять кримінально-правова та кримінально-процесуальна характеристики: система елементів складу злочину і обставин, що підлягають доказуванню, визначають тією чи іншою мірою структуру кримінологічної та криміналістичної характеристик злочину. Залежно від особливостей того чи іншого виду злочинів структура елементів кримінально-правової характеристики конкретизується включенням відповідних факультативних елементів, наприклад, предмет безпосереднього злочинного посягання, особа потерпілого.

Виходячи з цього, криміналістична характеристика злочинів може розглядатися як система, що складається з елементів, котрі містять окремі підсистеми — компоненти:

а) особа злочинця, яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових матеріально відповідальних осіб та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;

б) способи готування до злочину (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштів та ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); способи приховування злочину (маскування злочинних дій);

в) особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв’язки і стосунки, ознаки віктимності тощо);

г) предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть належати до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

ґ) обстановка вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності, фактори поведінки людей у побуті й трудовій діяльності;

д) наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді, відображеній у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв’язок), та моральній шкоді, заподіяній злочином.

60. Методика розслідування вбивств.

Криміналістична характеристика описує основні, типові для досліджуваних злочинів ознаки і властивості найбільш важливих джерел доказової інформації.

Найважливішим завданням оперативно-розшукових та слідчих органів є швидке розкриття таких злочинів, встановлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню. Складність розслідування вбивств зумовлена відсутністю, як правило, свідків, великою кількістю версій розслідування, характером речових доказів, а у деяких випадках інсценуванням обставин події злочину.

Ефективному розслідуванню злочинів сприяє з'ясування даних, що складають криміналістичну характеристику вбивств. До елементів криміналістичної характеристики вбивств належать:

- спосіб вчинення вбивств;

- спосіб приховання;

- час, місце та обстановка події злочину;

- "слідова картина" події;

- особа злочинця;

- особа потерпілого.

Підставами порушення кримінальної справи є:

- виявлення трупа з ознаками насильницької смерті;

- заяви очевидців вбивства;

- зникнення людини за наявності обставин, що вказують на можливість її вбивства;

- явка з повинною;

- безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину.

Початковий етап розслідування вбивства. У процесі розслідування вбивств з'ясовується низка питань, що допомагають встановленню істини:

- причина смерті: насильницька смерть чи смерть настала з інших причин;

- яким способом і за допомогою яких знарядь вчинено вбивство;

- час настання смерті;

- місце вчинення вбивства;

- обставини, за яких вчинено вбивство;

- встановлення особи потерпілого;

- співучасники вбивства і роль кожного з них у вчиненні злочину;

- встановлення особи вбивці;

- мотиви вбивства (помста, ревнощі тощо);

- обставини, що сприяли вбивству, заходи, яких треба вжити для попередження таких злочинів.

Першочергові дії при розслідуванні вбивств.

1) Оперативно-розшукові заходи.

2) Невідкладні слідчі дії:

- огляд місця події і трупа;

- призначення до провадження судово-медичної експертизи;

- призначення інших досліджень;

- пред'явлення трупа для впізнання;

- допит свідків;

- обшук.

Планування розслідування вбивств передбачає висунення версій. Висунення загальних версій є здійснюється після проведення невідкладних слідчих дій. Залежно від зібраних матеріалів можуть бути висунуті такі слідчі версії:

- смерть є наслідком навмисного вбивства;

- смерть є наслідком самогубства;

- смерть є наслідком нещасного випадку;

- ненасильницька (природна) смерть.