- •1. Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •2. Поняття та загальна характеристика методів криміналістики.
- •3. Криміналістика в системі юридичних наук.Показати повністю..
- •4. . Сучасний стан криміналістики в Україні.
- •5. Поняття та види криміналістичної ідентифікації.
- •6. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації:
- •7. Етапи ідентифікаційного дослідження
- •8. Поняття криміналістичної діагностики.
- •9. Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики
- •10. Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх викорисання
- •11. Поняття трасології її структура і завдання.
- •12. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація.
- •Загальні прийоми вилучення слідів
- •14. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •15. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів.
- •16. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •19. Поняття та структура криміналістичного зброєзнавства.
- •21. Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •22. Поняття, види та способи підробки документів.
- •23. Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах
- •24. Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості
- •25. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •26. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •27. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку
- •28. Поняття і значення криміналістичної габітології для розслідування злочинів.
- •29. Поняття криміналістичного дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини.
- •30. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності.
- •31. Поняття та види криміналістичних обліків.
- •32.Поняття та структура криміналістичної тактики як складової криміналістики
- •33. Поняття і класифікація тактичних прийомів.
- •35. Поняття та принципи планування розслідування злочинів.
- •36. Поняття та види слідчих версій.
- •37. Основні етапи формування версій і особливості їх перевірки.
- •38. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •39. Поняття та види слідчих дій.
- •40. Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій.
- •41. Види та принципи слідчого огляду.
- •42. Тактика проведення огляду місця події.
- •43. Загально-тактичні прийоми обшуку.
- •44. Поняття та види допиту.
- •2. Конфліктна ситуація коли:
- •47. Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків
- •49. Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання
- •51. Поняття та види судових експертиз.
- •52. Система судово-експертних установ в Україні.
- •56. Поняття та загальна структура криміналістичної методики як складової криміналістики.
- •57. Структура і види окремих методик розслідування злочинів.
- •58. Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів.
- •59. Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.
- •60. Методика розслідування вбивств.
- •61. Методика розслідування зґвалтувань.
- •62. Методика розслідування крадіжок.
- •63. Методика розслідування грабежів та розбійних нападів.
- •64. Методика розслідування злочинів проти довкілля.
- •65. Методика розслідування злочинів у сфері службової діяльності.
- •66. Методика розслідування порушень правил дорожньої безпеки руху.
- •67. Методика розслідування підпалів та порушень правил протипожежної безпеки
- •68. Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій
- •69. Методика розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними угрупуваннями
- •70. Методика розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.
- •71. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів,
- •72. Методика розслідування податкових злочинів
51. Поняття та види судових експертиз.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю предмета спеціальних пізнань вони поділяються на кілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі, екологічні та деякі інші. У свою чергу, кожний названий клас поділяється на роди, види та підвиди. Так, всі криміналістичні експертизи поділяються на традиційні та нетрадиційні. Традиційні охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів та ін.Нетрадиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів, паливно-мастильних, лакофарбових матеріалів та покриття тощо), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін.
Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності. Така експертиза вимагає застосування спеціальних криміналістичних знань. Її об’єктами можуть бути тексти документів та підписи на них, відбитки печаток і штампів, сліди рук, ніг, знарядь злому та інструментів, транспортних засобів, зброя, боєприпаси тощо. Залежно від об’єктів дослідження криміналістичні експертизи поділяються на почеркознавчу, техніко-криміналістичну експертизу документів, трасологічну, судово-балістичну та ін. Судово-медичні експертизи поділяються на експертизи трупа, живих осіб та речових доказів. Завдання їх полягає у встановленні причини смерті, характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначенні групової належності й походженні різних виділень організму людини та вирішенні інших питань, що вимагають застосування судово-медичних знань. За характером завдань, які вирішуються, та методами дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність, класифікаційні — визначають групову належність різних об’єктів, діагностичні — показують стан різних об’єктів та їхню динаміку.
Судові експертизи поділяються на такі:
1) первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрунтованості висновку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам.
2) основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить зрозумілою, і доручається тому самому або іншому експертові
3) одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом, другі — групою експертів, спеціалістів з однієї галузі знань. Комісійна експертиза може призначатися для вирішення достатньо складних питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;
4) однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні якої використовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спеціальні знання різних наук: це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічні та криміналістичні, зоотехнічні і ветеринарні й інші комплексні дослідження. Фахівці, які брали участь у комплексній судовій експертизі та дійшли єдиної думки, складають і підписують спільний висновок. При цьому в акті визначається, у чому конкретно полягала роль кожного фахівця. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає окремий висновок.