52.Законодавчий процес в Україні.

Законодавчий процес-це врегульована КУ і ЗУ, діяльність парламенту щодо підготовки, обговорення, прийняття законів та їх оприлюднення.

Стадії законодавчого процесу - це відносно самостійні комплекси процесуальних дій уповноважених суб'єктів у межах законодавчо визначених процедур, спрямованих на створення і оприлюднення закону.

Законодавча процедура - це встановлена послідовність дій відповідних суб'єктів, що забезпечують цілеспрямований розвиток законодавчого процесу з метою перетворення законопроекту на закон. 

Законодавча ініціатива - це офіційно встановлений порядок внесення законопроекту до парламенту уповноваженими суб'єктами.

Стадії законодавчого процесу.

1) внесення (подання) законопроекту до парламенту;

2) попередній розгляд і обговорення законопроекту у комітетах парламенту;

3) обговорення, прийняття рішень щодо законопроекту на пленарних засіданнях ВРУ, тобто прийняття закону або відхилення законопроекту;

4) підписання, офіційне оприлюднення закону та набрання ним чинності.

Розробка проектів законів може здійснюватися в різний спосіб:

1) законодавчо уповноваженими суб'єктами;

2) за доручення ВРУ, зокрема відповідним комітетом чи комісією парламенту;

3) відповідними суб'єктами, наприклад, окремими вченими або науково-дослідними інститутами на договірній основі;

4)в ініціативному порядку, зокрема окремими громадянами, громадськими організаціями та ін.

Суб'єктами законодавчої ініціативи у ВРУ згідно зі ст. 93 КУ є:

1) Президент України;

2) народні депутати України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Національний банк України.

Суб'єкти законодавчої ініціативи, які мають виключне право вносити на розгляд парламенту ті чи інші законопроекти:

• КабМіні внесення проекту Закону про Державний бюджет України;

• ПУ або КабМін вносити проект закону про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України;

• ПУ або не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ згідно зі ст. 156 КУ подається до парламенту законопроект про внесення змін до розділів І, III, XIII КУ тощо.

Право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення до парламенту:

1) проектів законів, постанов - законів, постанов ВРУ, які містять положення нормативного характеру;

2) проектів інших актів ВРУ - проекти декларацій, постанов, резолюцій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій парламенту;

3) пропозицій до законопроектів - внесення змін до тексту законопроекту

4) поправок до законопроектів

Попередній розгляд законопроектів. Кожен законопроект після його реєстрації не пізніш як у 5денний строк направляється Головою ВРУ або його заступниками:

* в комітет, який відповідно до предметів відання визначається головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту. У разі якщо для підготовки, попереднього розгляду, доопрацювання законопроектів Верховна Рада України приймає рішення про утворення тимчасової спеціальної комісії, вона здійснює функції головного комітету з цих питань;

* в комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на доходну та/або видаткову частини бюджету і виконання Закону України про Державний бюджет України в поточному бюджетному періоді;

* в комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, для підготовки експертного висновку на відповідність оформлення та реєстрації законопроекту.

Головний комітет не пізніш як у 30денний строк попередньо розглядає законопроект, ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії ВРУ. Для попереднього розгляду законопроекту, проекту іншого акта на засідання головного комітету запрошується ініціатор внесення законопроекту чи його представник, а в разі необхідності - представники уряду, міністерств, об'єднань громадян, а також експерти, фахівці та інші особи.

Законопроект може бути повернутий Головою ВРУ. Підставами для повернення законопроекту є:

1) висновок комітету про те, що законопроект суперечить положенням КУ, крім випадків, коли він стосується внесення змін до КУ;

2) висновок комітету, про те, що внесений законопроект оформлений та/або зареєстрований без дотримання вимог закону;

3) відсутність фінансово-економічного обґрунтування проекту закону

4) наявність прийнятого в І читанні законопроекту, щодо якого внесений проект є альтернативним тощо.

Надання законопроектів народним депутатам України здійснюється після їх реєстрації у парламенті не пізніш як у п'ятиденний строк.

Невідкладним є законопроект, визначений як такий ПУ або рішенням парламенту. Він включається до порядку денного найближчого пленарного засідання парламенту для розгляду.

Розгляд законопроектів ВРУ здійснюється за процедурою трьох читань

1) Перше читання - обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;

2) Друге читання - постатейне обговорення і прийняття законопроекту в другому читанні. Законопроект подається на обговорення народним депутатам України у вигляді порівняльної таблиці, що містить:

а) текст законопроекту, прийнятого за основу;

б) внесені пропозиції, поправки, що розміщуються на рівні з певними статтями законопроекту;

в) висновок головного комітету щодо внесених пропозицій, поправок;

г) остаточну редакцію статей законопроекту, що пропонується головним комітетом для прийняття у другому читанні;

3) Трете читання - прийняття законопроекту, що потребує узгодження і доопрацювання. Підчас третього читання здійснюється:

а) обговорення і прийняття рішень щодо поправок, поданих у другому читанні;

б) голосування щодо статей, текст яких зазнав змін після другого читання;

в) голосування щодо проекту постанови, внесеного головним комітетом, про схвалення плану уряду щодо кадрових, організаційних, матеріально-технічних, фінансових та інших заходів для введення в дію закону після прийняття законопроекту.

Рішення за результатами читань законопроектів

Порядок читання	Рішення, прийняте за наслідками розгляду законопроекту відповідного читання
Перше читання	1) прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати його до другого читання; 2) відхилення законопроекту; 3) повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання або направлення його до головного комітету для підготовки на повторне перше читання з визначенням при цьому основних положень, принципів, критеріїв, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект чи його структурні частини; 4) опублікування законопроекту у визначеному парламентом друкованому ЗМІ для всенародного обговорення, доопрацювання його головним комітетом з урахуванням наслідків обговорення і подання на повторне перше читання.
Друге читання	1) прийняття законопроекту в другому читанні та доручення головному комітету підготувати його до третього читання; 2) відхилення законопроекту; 3) прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому; 4) прийняття законопроекту в другому читанні, за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей, та направлення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання; 5) повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.
Третє читання	1) прийняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України; 2) перенесення голосування щодо законопроекту в цілому у зв'язку з прийняттям рішення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабінетом Міністрів України проектів актів, прийняття яких передбачено в цьому законопроекті; 3) схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум; 4) відхилення законопроекту .

Текст закону, прийнятий ВРУ, не пізніш як у 10денний строк оформляється головним комітетом, візується головою комітету, керівником юридичного підрозділу та керівником підрозділу з оформлення таких документів і подається на підпис Голові Верховної Ради України (ст. 130 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").

Голова ВРУ підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання. Підписаний закон Голова ВРУ невідкладно направляє ПУ. ПУ протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до ВРУ для повторного розгляду. У разі якщо ПУ протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим ПУ і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.