
- •1.Предмет правового регулювання галузі конcтитуційного права України.
- •2.Методи правового регулювання галузі конституційного права.
- •3.Принципи галузі конституційного права України.
- •4.Конституційно-правові інститути.
- •5.Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6.Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7.Поняття Конституції як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8.Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України.
- •9.Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10.Предмет і методи дослідження науки конституційного права України. Конституційне право України в системі юридичних наук.
- •11.Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12.Конституційно-правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •13.Конституційно-правова відповідальність.
- •14.Засади конституційного ладу України.
- •15.Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16.Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17.Місце держави в конституційному праві.
- •18.Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •1. У законодавчому процесі:
- •5. У достроковому припиненні повноважень:
- •19.Поняття та види правового статусу особи.
- •20.Конституційні приринципи громадянства України.
- •21.Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22.Національні меншини в конституційному праві України.
- •23.Конституційно-правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •24.Конституційні обов’язки людини і громадянина.
- •25.Особисті права і свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26.Політичні права і свободи людини і громадянина.
- •27.Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28.Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури.
- •29.Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30.Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31.Конституційні характеристики України як правової держави.
- •32.Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33.Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34.Конституційно-правове регулювання територіального устрою України.
- •35.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36.Конституційно-правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37.Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38.Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39.Конституційне-правове регулювання діяльності громадських об’єднань та політичних партій в Україні.
- •40.Правовий статус релігійних організацій.
- •41.Поняття і принципи виборчого права.
- •42.Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43.Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •44.Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •45.Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46.Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47.Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48.Класифікація і характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження вру:
- •4. Повноваження у сфері зовнішньої політики, оборони та безпеки передбачають права Верховної Ради України:
- •49.Правовий статус народного депутата України.
- •50.Правовий статус комітетів Верховної Ради України.
- •51.Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •52.Законодавчий процес в Україні.
- •53.Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54.Конституційно-правовий статус та повноваження Президента України.
- •55.Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України. Адміністрація Президента України: завдання, функції, права.
- •56.Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57.Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •1) У сфері економіки та фінансів:
- •2) У сферах соц політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
- •3) У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:
- •4) У сфері зовнішньої політики:
- •5) У сфері національної безпеки та обороноздатності:
- •6) У сфері вдосконалення держ управління та держ служби:
- •58.Центральні органи державної виконавчої влади в Україні.
- •59.Система місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •60.Особливості здійснення державної виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Представництво Президента України в арк.
- •61.Конституційно-правові норми, що регулюють статус прокуратури України.
- •62.Конституційні засади судочинства в Україні.
- •63.Конституційний Суд України: правовий статус, повноваження, організація та діяльність.
- •64.Місцеве самоврядування в Україні: конституційно-правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66.Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67.Вища рада юстиції в конституційному праві України.
- •68.Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення політики у сфері митної справи.
42.Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
Виборча система - це система суспільних відносин, пов'язаних з порядком організації і проведення виборів з метою формування представницьких органів публічної влади.
В історії виборчого права є три найбільш відомі виборчі системи, що зумовлено порядком визначення результатів виборів:
1 ) мажоритарна;
2) пропорційна;
3) змішана.
Мажоритарна ВС - різновид ВС, заснований на голосуванні за кандидата по виборчому округу і визнанні його обраним на підставі більшості одержаних ним голосів виборців.
Мажоритарна ВС має місце лише тоді, коли підрахунок голосів здійснюється по одномандатних виборчих округах, а обраним вважається той кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами. В Україні мажоритарна виборча система має місце на виборах ПУ, депутатів до сільських, селищних рад, сільських, селищних та міських голів.
Розрізняють три види мажоритарної виборчої системи:
1)мажоритарна ВС абсолютної більшості- полягає в тому, що для обрання кандидата необхідно набрати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, тобто 50% плюс 1 голос. збережена в Укр в першому турі на виборах Президента України.
+ потенційному демократизмі, оскільки вона враховує інтереси й побажання більшості виборців.
- нерезультативність. якщо жодний кандидат не набрав необхідної кількості голосів (50% плюс 1 голос), то має відбутися повторне голосування.
2)мажоритарна ВС відносної більшості полягає у тому, що обраним вважається той кандидат, який отримав більшу кількість голосів виборців (хоча б на один голос) порівняно з іншими кандидатами. діє в Україні під час другого туру виборів ПУ, тобто під час повторного голосування. застосовується на виборах сільського, селищного, міського голів, а також сільської, селищної рад тощо.
+ досить результативною, оскільки дозволяє проводити вибори в один тур
- не дає можливості враховувати інтереси всіх виборців округу, оскільки кандидат у депутати може бути обраний меншою кількістю виборців, які зареєстровані в списках і взяли участь у голосуванні.
3)мажоритарна ВС кваліфікованої більшості. обраним вважається той кандидат (або список кандидатів), який отримав кваліфіковану більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Кваліфікованою більшістю може бути 2/3, 3/4 голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Пропорційна ВС передбачає, що на виборах конкурують за відповідний мандат не окремі кандидати, а політичні партії (виборчі блоки). має місце лише тоді, коли депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, отриманих кожною з них у межах виборчого округу. Голосування за цією системою завжди передбачає багатомандатні округи.
Види пропорційної виборчої системи:
1) із жорсткими списками - означає, що виборець голосує за список партії, яку він обирає, в цілому.. Пропорційна виборча система із жорсткими списками до 2010 року діяла на виборах до ВР АРК, районних та обласних рад
2) із преференціями- виборцю надається право при голосуванні за ту чи іншу партію робити відмітки у партійному списку проти прізвища того кандидата, якому він найбільше довіряє, а тому віддає за нього свій голос.
3) із напівжорсткими списками - право виборцю не лише голосувати за партію, а й вписати в бюлетень нове прізвище представника цієї політичної сили
Змішана виборча система - це поєднання пропорційної та мажоритарної виборчих систем. Використання такої виборчої системи є показником того, що у державі відбувається пошук та становлення нових виборчих систем
Правовою основою застосування змішаної виборчої системи в Україні на сьогодні є ЗУ "Про вибори нардепів" 2011, "Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" 2010 року. Так, у положеннях ст. 2 останнього Закону зазначено, що вибори депутатів ВР АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:
1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно АРК, області, району, міста, району в місті;
2) половина від кількості депутатів (загального складу) певної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно АРК, області, району, міста району в місті.
Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи. Виборчий бар'єр для політичних партій в Україні становить 5% (раніше - 4%, 3% ) голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Класифікацію виборів можна здійснювати за різними критеріями.
За об'єктами обрання:
1) вибори на пост ПУ
2) вибори ВРУ;
3) вибори ВР АРК;
4) вибори на посади сільських, селищних, міських голів;
5)вибори сільських, селищних, міських, районних, районних у містах, міських, обласних рад;
За територією поширення:
1) загальнодержавні, в яких беруть участь усі дієздатні громадяни України, які досягли виборчого віку;
2) локальні або місцеві, участь в яких беруть члени відповідних територіальних громад.
За правовими наслідками виборів:
1) дійсні - порядок їх проведення відповідає Конституції і законам України;
2) недійсні - проведені з порушенням виборчого законодавства, в результаті чого нівелюється істинна воля виборців;
За способом волевиявлення виборців:
1) прямі вибори - органи публічної влади утворюються в результаті безпосереднього волевиявлення виборців;
2) непрямі вибори - виборці обирають виборщиків, які шляхом голосування обирають органи публічної влади.
За часом проведення:
1) чергові вибори - проводяться після закінчення строку повноважень органу публічної влади:
2) позачергові (дострокові) вибори проводяться у разі дострокового припинення повноважень органу публічної влади:
3) повторні вибори:
o повторні вибори Президента України згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про вибори Президента України" проводяться у випадках:
а) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;
б) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.
4) проміжні вибори:
o проміжні вибори народного депутата України призначаються ЦВК у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі. Вибори призначаються не пізніш як у тридцятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата. Вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування рішення про їх призначення;
5) перші місцеві вибори:
* проводяться у разі створення нової адміністративно-територіальної одиниці, а отже, формування нових місцевих рад.
1) вибори ПУ згідно з ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про вибори ПУ" можуть бути:черговими, позачерговими та повторними;
2) вибори до ВРУ згідно зі ст. 15 ЗУ "Про вибори нардеп " можуть бути: черговими, позачерговими, повторними, проміжними,
3) місцеві вибори згідно з ч. 1 ст. 14 ЗУ "Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" можуть бути: черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими.