
- •1.Предмет правового регулювання галузі конcтитуційного права України.
- •2.Методи правового регулювання галузі конституційного права.
- •3.Принципи галузі конституційного права України.
- •4.Конституційно-правові інститути.
- •5.Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6.Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7.Поняття Конституції як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8.Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України.
- •9.Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10.Предмет і методи дослідження науки конституційного права України. Конституційне право України в системі юридичних наук.
- •11.Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12.Конституційно-правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •13.Конституційно-правова відповідальність.
- •14.Засади конституційного ладу України.
- •15.Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16.Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17.Місце держави в конституційному праві.
- •18.Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •1. У законодавчому процесі:
- •5. У достроковому припиненні повноважень:
- •19.Поняття та види правового статусу особи.
- •20.Конституційні приринципи громадянства України.
- •21.Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22.Національні меншини в конституційному праві України.
- •23.Конституційно-правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •24.Конституційні обов’язки людини і громадянина.
- •25.Особисті права і свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26.Політичні права і свободи людини і громадянина.
- •27.Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28.Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури.
- •29.Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30.Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31.Конституційні характеристики України як правової держави.
- •32.Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33.Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34.Конституційно-правове регулювання територіального устрою України.
- •35.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36.Конституційно-правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37.Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38.Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39.Конституційне-правове регулювання діяльності громадських об’єднань та політичних партій в Україні.
- •40.Правовий статус релігійних організацій.
- •41.Поняття і принципи виборчого права.
- •42.Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43.Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •44.Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •45.Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46.Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47.Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48.Класифікація і характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження вру:
- •4. Повноваження у сфері зовнішньої політики, оборони та безпеки передбачають права Верховної Ради України:
- •49.Правовий статус народного депутата України.
- •50.Правовий статус комітетів Верховної Ради України.
- •51.Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •52.Законодавчий процес в Україні.
- •53.Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54.Конституційно-правовий статус та повноваження Президента України.
- •55.Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України. Адміністрація Президента України: завдання, функції, права.
- •56.Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57.Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •1) У сфері економіки та фінансів:
- •2) У сферах соц політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
- •3) У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:
- •4) У сфері зовнішньої політики:
- •5) У сфері національної безпеки та обороноздатності:
- •6) У сфері вдосконалення держ управління та держ служби:
- •58.Центральні органи державної виконавчої влади в Україні.
- •59.Система місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •60.Особливості здійснення державної виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Представництво Президента України в арк.
- •61.Конституційно-правові норми, що регулюють статус прокуратури України.
- •62.Конституційні засади судочинства в Україні.
- •63.Конституційний Суд України: правовий статус, повноваження, організація та діяльність.
- •64.Місцеве самоврядування в Україні: конституційно-правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66.Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67.Вища рада юстиції в конституційному праві України.
- •68.Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення політики у сфері митної справи.
39.Конституційне-правове регулювання діяльності громадських об’єднань та політичних партій в Україні.
Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у полiтичнi партiї та громадськi органiзацiї для здiйснення i захисту своїх прав i свобод та задоволення полiтичних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв, за винятком обмежень, встановлених законом в iнтересах нацiональної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав i свобод iнших людей.
Полiтичнi партiї в Українi сприяють формуванню i вираженню полiтичної волi громадян, беруть участь у виборах. Членами полiтичних партiй можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у полiтичних партiях встановлюються виключно цiєю Конституцiєю i законами України.
1. Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
за організаційно-правовою формою
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
5. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Дія цього Закону не поширюється на
1) політичних партій;
2) релігійних організацій;
3) непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
4) асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань;
5) саморегулівних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування;
6) непідприємницьких товариств
Громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:
1) добровільності - право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні
2) самоврядності - право членів громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети, визначати напрями діяльності,
3) вільного вибору території діяльності - право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.
4) рівності перед законом - ромадські об'єднання є рівними у своїх правах та обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об'єднання.
5) відсутності майнового інтересу їх членів - члени громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями.
6) прозорості, відкритості та публічності - право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність
Утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави забороняються.не можуть мати воєнізованих формувань.не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.
Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.
Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.
Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
1. Для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:
1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади
3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів НПА, що видаються органами державної влади
5) проводити мирні зібрання;
6) здійснювати інші права, не заборонені законом.
2. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право:
1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;
2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Реєстру громадських об'єднань;
3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;
4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади
3. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, створена ним юридична особа (товариство, підприємство) може бути виконавцем державного замовлення відповідно до закону.
Громадські об'єднання зі статусом юридичної особи мають право на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону.Громадські об'єднання, які отримують фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, зобов'язані подавати та оприлюднювати звіти про цільове використання цих коштів відповідно до закону.
Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Право громадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується КУ. Встановлення обмежень цього права допускається в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.
Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з політичної партії.
Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.
Утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:
1) ліквідацію незалежності України;
2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;
4) підрив безпеки держави;
5) незаконне захоплення державної влади;
6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;
7) посягання на права і свободи людини;
8) посягання на здоров'я населення.
Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.
Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду. В першій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає ВСУ.
Членом політичної партії може бути лише громадянин України має право голосу на виборах.
Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.
Членами політичних партій не можуть бути:
1) судді;
2) працівники прокуратури;
3) працівники органів внутрішніх справ;
4) співробітники Служби безпеки України;
5) військовослужбовці;
6) працівники органів доходів і зборів
7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.
Реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.
олітичні партії мають право:
1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Ку та ЗУ
2) брати участь у виборах ПУ, до ВРУ, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України;
3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;
4) підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону;
5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.
Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі:
можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя;
брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обгрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;
вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.
Держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань.
Політичні партії є неприбутковими організаціями.