
- •1.Предмет правового регулювання галузі конcтитуційного права України.
- •2.Методи правового регулювання галузі конституційного права.
- •3.Принципи галузі конституційного права України.
- •4.Конституційно-правові інститути.
- •5.Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6.Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7.Поняття Конституції як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8.Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України.
- •9.Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10.Предмет і методи дослідження науки конституційного права України. Конституційне право України в системі юридичних наук.
- •11.Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12.Конституційно-правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •13.Конституційно-правова відповідальність.
- •14.Засади конституційного ладу України.
- •15.Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16.Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17.Місце держави в конституційному праві.
- •18.Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •1. У законодавчому процесі:
- •5. У достроковому припиненні повноважень:
- •19.Поняття та види правового статусу особи.
- •20.Конституційні приринципи громадянства України.
- •21.Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22.Національні меншини в конституційному праві України.
- •23.Конституційно-правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •24.Конституційні обов’язки людини і громадянина.
- •25.Особисті права і свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26.Політичні права і свободи людини і громадянина.
- •27.Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28.Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури.
- •29.Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30.Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31.Конституційні характеристики України як правової держави.
- •32.Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33.Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34.Конституційно-правове регулювання територіального устрою України.
- •35.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36.Конституційно-правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37.Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38.Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39.Конституційне-правове регулювання діяльності громадських об’єднань та політичних партій в Україні.
- •40.Правовий статус релігійних організацій.
- •41.Поняття і принципи виборчого права.
- •42.Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43.Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •44.Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •45.Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46.Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47.Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48.Класифікація і характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження вру:
- •4. Повноваження у сфері зовнішньої політики, оборони та безпеки передбачають права Верховної Ради України:
- •49.Правовий статус народного депутата України.
- •50.Правовий статус комітетів Верховної Ради України.
- •51.Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •52.Законодавчий процес в Україні.
- •53.Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54.Конституційно-правовий статус та повноваження Президента України.
- •55.Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України. Адміністрація Президента України: завдання, функції, права.
- •56.Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57.Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •1) У сфері економіки та фінансів:
- •2) У сферах соц політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
- •3) У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:
- •4) У сфері зовнішньої політики:
- •5) У сфері національної безпеки та обороноздатності:
- •6) У сфері вдосконалення держ управління та держ служби:
- •58.Центральні органи державної виконавчої влади в Україні.
- •59.Система місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •60.Особливості здійснення державної виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Представництво Президента України в арк.
- •61.Конституційно-правові норми, що регулюють статус прокуратури України.
- •62.Конституційні засади судочинства в Україні.
- •63.Конституційний Суд України: правовий статус, повноваження, організація та діяльність.
- •64.Місцеве самоврядування в Україні: конституційно-правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66.Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67.Вища рада юстиції в конституційному праві України.
- •68.Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення політики у сфері митної справи.
28.Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури.
29.Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
Держава - це політико-територіальна суверенна організація політичної влади суспільства, що має спеціальний апарат управління та примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими, здійснює керівництво й управління загальносуспільними справами і виступає як суб'єкт міжнародних відносин. Суверенітет є важливою ознакою держави і базовим елементом державотворення.
Суверенітет ґрунтується на таких принципах:
1) єдність і неподільність - суверенітет не може бути половинчастий, оскільки він є цілісним політико-правовим інститутом;
2) постійність - його функціонування не обмежене певним часом;
3) необмеженість ~ суверенітет не можна тимчасово передати, делегувати та ін.;
4) надзаконність - жоден закон не може скасувати суверенітет.
Суверенітет держави - це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність державної влади всередині країни та її рівноправність у відносинах з іншими державами. Зміст державного суверенітету дістає своє вираження переважно у двох основних спрямуваннях:
1) верховенство, монопольність і неподільність державної влади всередині країни - держава не може існувати, не маючи реальної влади;
2) незалежність держави на міжнародній арені, рівноправне членство у міжнародних організаціях, неможливість втручання у внутрішні справи держави інших держав чи міжнародних організацій.
В умовах глобалізації світового розвитку Україна внаслідок різних суб'єктивних і об'єктивних обставин стала членом міжнародних організацій - ООН, Ради Європи, СНД та ін. Відтак вона добровільно взяла на себе не лише права, а й відповідні обов'язки. Уповноважені представники міжнародних товариств можуть відвідувати Україну з метою перевірки стану справ держави з окремих питань. Наприклад, згідно з Європейською конвенцією із запобігання тортурам і нелюдським чи принижуючим гідність поводженням чи покаранням Україна зобов'язана дозволити міжнародним спостерігачам відвідувати місця позбавлення волі (тюрми, колонії та ін.) на предмет перевірки умов відбування покарання засуджених.
Отже, абсолютного суверенітету, особливо зовнішнього, в умовах глобалізованого світу бути не може.
Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року визначила основні принципи державного суверенітету: верховенство, самостійність, повнота, неподільність. Таку концепцію державного суверенітету було сприйнято і задекларовано у КУ.
Верховенство державної влади означає, що вона:
1) не може бути обмежена волею певного індивіда
2) має об'єктивні чинники обмеження інститутом народного суверенітету;
3) може бути лише одна
4) поширюється на всіх без винятку суб'єктів правовідносин
Самостійність державної влади означає:
1) непідпорядкованість іншій владі, тільки владі народу
2) відособленість влади від усіх інших влад у суспільстві;
3) невимушеність і добровільність нормування змісту своєї компетенції і влади;
4) можливість використання державно-правового примусу
Повнота і неподільність державної влади означає, що:
1) державна влада поширюється на всі сфери суспільних відносин
2) державна влада є самодостатньою і такою, що може повноцінно здійснювати управління суспільними справами;
3) державна влада в межах певної території є монопольна і єдина.
Конституційними ознаками України як суверенної і незалежної держави є:
1) територіальна цілісність і недоторканність держави в межах існуючого кордону, оскільки суверенітет поширюється на всю її територію (ст. 2). захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу (ч. 1 ст. 17 Конституції України);
2) суверенітет українського народу, оскільки внутрішній суверенітет держави обмежується суверенітетом власного народу. Наприклад, право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові ст. 5
3) апарат публічної легітимної влади, який формується спільними зусиллями українського народу і уповноважених органів державної влади згідно з нормами національного законодавства.
4) дія міжнародних договорів в Україні, яка можлива у разі надання згоди ВРУ ст.9
5) єдине громадянство,
6) єдина податкова і фінансова системи, що дозволяє самостійно формувати бюджет держави;
7) національна валюта, тобто власна грошова одиниця - гривня (ст. 99)
8) Збройні Сили України, на які покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (ч. 2 ст. 17);
9) офіційне представництво українського народу як у межах держави, так і в міжнародно-правових відносинах;
10) державний статус української мови в Україні, що визначено положеннями ч. 1 ст. 10 Конституції України.
Державна мова - це закріплена традицією або законодавством мова1. Згідно з Рішенням КСУ від 14 грудня 1999 року №10-рп/1999 (справа про застосування української мови) українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території
Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами АРК та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються ЗУ.