
- •1.Предмет правового регулювання галузі конcтитуційного права України.
- •2.Методи правового регулювання галузі конституційного права.
- •3.Принципи галузі конституційного права України.
- •4.Конституційно-правові інститути.
- •5.Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6.Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7.Поняття Конституції як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8.Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України.
- •9.Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10.Предмет і методи дослідження науки конституційного права України. Конституційне право України в системі юридичних наук.
- •11.Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12.Конституційно-правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •13.Конституційно-правова відповідальність.
- •14.Засади конституційного ладу України.
- •15.Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16.Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17.Місце держави в конституційному праві.
- •18.Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •1. У законодавчому процесі:
- •5. У достроковому припиненні повноважень:
- •19.Поняття та види правового статусу особи.
- •20.Конституційні приринципи громадянства України.
- •21.Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22.Національні меншини в конституційному праві України.
- •23.Конституційно-правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •24.Конституційні обов’язки людини і громадянина.
- •25.Особисті права і свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26.Політичні права і свободи людини і громадянина.
- •27.Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28.Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури.
- •29.Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30.Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31.Конституційні характеристики України як правової держави.
- •32.Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33.Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34.Конституційно-правове регулювання територіального устрою України.
- •35.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36.Конституційно-правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37.Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38.Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39.Конституційне-правове регулювання діяльності громадських об’єднань та політичних партій в Україні.
- •40.Правовий статус релігійних організацій.
- •41.Поняття і принципи виборчого права.
- •42.Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43.Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •44.Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •45.Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46.Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47.Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48.Класифікація і характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження вру:
- •4. Повноваження у сфері зовнішньої політики, оборони та безпеки передбачають права Верховної Ради України:
- •49.Правовий статус народного депутата України.
- •50.Правовий статус комітетів Верховної Ради України.
- •51.Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •52.Законодавчий процес в Україні.
- •53.Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54.Конституційно-правовий статус та повноваження Президента України.
- •55.Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України. Адміністрація Президента України: завдання, функції, права.
- •56.Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57.Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •1) У сфері економіки та фінансів:
- •2) У сферах соц політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
- •3) У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:
- •4) У сфері зовнішньої політики:
- •5) У сфері національної безпеки та обороноздатності:
- •6) У сфері вдосконалення держ управління та держ служби:
- •58.Центральні органи державної виконавчої влади в Україні.
- •59.Система місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •60.Особливості здійснення державної виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Представництво Президента України в арк.
- •61.Конституційно-правові норми, що регулюють статус прокуратури України.
- •62.Конституційні засади судочинства в Україні.
- •63.Конституційний Суд України: правовий статус, повноваження, організація та діяльність.
- •64.Місцеве самоврядування в Україні: конституційно-правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66.Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67.Вища рада юстиції в конституційному праві України.
- •68.Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення політики у сфері митної справи.
23.Конституційно-правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином;
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається КУ, цим та іншими ЗУ, а також міжнародними договорами України.
Іноз, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими КУ, ЗУ чи міжнар договорами.
2. Іноз, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.
3. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися КУ та ЗУ, інших НПА, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
2. Іноз, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.
вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України
прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання
з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів
для участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав
для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України
Іноз можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Іноз, які до прийняття рішення про припинення громадянства Укр постійно проживали на території України і після прийняття рішення про припинення громадянства України залишилися постійно проживати на її території, вважаються такими, які постійно проживають в Україні.
отримують посвідку на постійне проживання. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноз є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
отримують посвідку на тимчасове проживання
Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання є заява іноз, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства та зобов'язання роботодавця повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, та державну службу зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.про реєстр відповідн реліг організ
Іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо:
йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;
його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання;
його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.
Нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Якщо в іноземця або особи без громадянства немає підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами четвертою-дванадцятою статті 4 цього Закону, або для тимчасового перебування на території України, строк їх перебування скорочується.
Іноз, які отримали повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що втратили або позбавлені статусу біженця або додаткового захисту і не використали права на оскарження таких рішень, а також особи, які отримали повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту повинні добровільно повернутися в країну походження або третю країну в установлений строк.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;
Особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених КУ та ЗУ, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ.
вважаються такими, які постійно проживають в Україні, з дня прийняття рішення про визнання їх біженцями та які безстроково на законних підставах перебувають на території України. права на:
пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
працю;
провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
відпочинок;
освіту;
свободу світогляду і віросповідання;
направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
безоплатну правову допомогу в установленому порядку.
має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.
має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання.
зобов'язана:
повідомляти протягом 10 роб днів цовв, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;
знятися з обліку і стати на облік цовв, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого цовв
проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені цовв за місцем проживання.