
- •1.Предмет правового регулювання галузі конcтитуційного права України.
- •2.Методи правового регулювання галузі конституційного права.
- •3.Принципи галузі конституційного права України.
- •4.Конституційно-правові інститути.
- •5.Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6.Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7.Поняття Конституції як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8.Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України.
- •9.Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10.Предмет і методи дослідження науки конституційного права України. Конституційне право України в системі юридичних наук.
- •11.Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12.Конституційно-правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •13.Конституційно-правова відповідальність.
- •14.Засади конституційного ладу України.
- •15.Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16.Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17.Місце держави в конституційному праві.
- •18.Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •1. У законодавчому процесі:
- •5. У достроковому припиненні повноважень:
- •19.Поняття та види правового статусу особи.
- •20.Конституційні приринципи громадянства України.
- •21.Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22.Національні меншини в конституційному праві України.
- •23.Конституційно-правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •24.Конституційні обов’язки людини і громадянина.
- •25.Особисті права і свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26.Політичні права і свободи людини і громадянина.
- •27.Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28.Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури.
- •29.Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30.Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31.Конституційні характеристики України як правової держави.
- •32.Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33.Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34.Конституційно-правове регулювання територіального устрою України.
- •35.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36.Конституційно-правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37.Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38.Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39.Конституційне-правове регулювання діяльності громадських об’єднань та політичних партій в Україні.
- •40.Правовий статус релігійних організацій.
- •41.Поняття і принципи виборчого права.
- •42.Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43.Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •44.Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •45.Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46.Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47.Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48.Класифікація і характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження вру:
- •4. Повноваження у сфері зовнішньої політики, оборони та безпеки передбачають права Верховної Ради України:
- •49.Правовий статус народного депутата України.
- •50.Правовий статус комітетів Верховної Ради України.
- •51.Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •52.Законодавчий процес в Україні.
- •53.Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54.Конституційно-правовий статус та повноваження Президента України.
- •55.Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України. Адміністрація Президента України: завдання, функції, права.
- •56.Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57.Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •1) У сфері економіки та фінансів:
- •2) У сферах соц політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
- •3) У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:
- •4) У сфері зовнішньої політики:
- •5) У сфері національної безпеки та обороноздатності:
- •6) У сфері вдосконалення держ управління та держ служби:
- •58.Центральні органи державної виконавчої влади в Україні.
- •59.Система місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •60.Особливості здійснення державної виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Представництво Президента України в арк.
- •61.Конституційно-правові норми, що регулюють статус прокуратури України.
- •62.Конституційні засади судочинства в Україні.
- •63.Конституційний Суд України: правовий статус, повноваження, організація та діяльність.
- •64.Місцеве самоврядування в Україні: конституційно-правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66.Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67.Вища рада юстиції в конституційному праві України.
- •68.Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення політики у сфері митної справи.
13.Конституційно-правова відповідальність.
Конституційно-правову відповідальність слід розглядати у взаємозв'язку з конституційним деліктом. Останній є юридичним фактом, внаслідок якого виникають відносини конституційно-правової відповідальності. Саме з моменту вчинення конституційного делікту в правопорушника виникає обов'язок зазнати мір конституційно-правової відповідальності, які передбачені санкцією порушеної норми, і понести несприятливі наслідки, а в суб'єкта, який є інстанцією конституційно-правової відповідальності, з'являються право і обов'язок притягнути його до конституційно-правової відповідальності.
До того ж конституційна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, що пов'язується, в першу чергу, із механізмом правового захисту Конституції України.
Конституційно-правова відповідальність у широкому значенні представлена власне конституційною відповідальністю, адміністративною відповідальністю та кримінальною відповідальністю за порушення норм конституційного права.
На думку Л. P. Наливайко, конституційно-правова відповідальність - це вид соціальної та юридичної відповідальності, який існує у сфері конституційно-правових відносин, передбачений нормами конституційного права, характеризується специфічним колом суб'єктів, механізмом реалізації та санкціями й полягає у примусовому перетерпіванні засобів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) тау відповідальному стані зобов'язаного суб'єкта (позитивний аспект), виступає найважливішою гарантією реалізації і захисту Конституції.
Конституційно-правовій відповідальності властиві загальні та особливі ознаки, що визначають особливості її правової природи. До загальних ознак можна віднести такі:
вона є видом соціальної відповідальності;
конституційно-правова відповідальність має позитивне (проспективне) і негативне (ретроспективне) значення;
конституційно-правова відповідальність є наслідком конституційного делікту;
вона є Інститутом відповідної галузі права тощо.
До особливих ознак конституційно-правової відповідальності належать:
1. має конституюючий (системоутворюючий) характер, тобто визначає загальні принципи для інших видів юридичної відповідальності.
2. має чітко виявлений політичний характер, оскільки відповідальність настає за порушення суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням влади в державі.
3. передбачає конституційні санкції як міру юридичної відповідальності.
4. підставою ретроспективної відповідальності є юридичний факт конституційного делікту, а проспективної - юридичний факт набуття статусу суб'єкта конституційно-правової відповідальності.
5. Особливе коло суб'єктів конституційно-правової відповідальності, що є вужчим за коло суб'єктів конституційного права. Суб'єктами конституційно-правової відповідальності можуть бути лише орган публічної влади або його посадова особа (об'єднання громадян, державні органи й органи місцевого самоврядування). Людина та громадянин не наділені конституційною деліктоздатністю. Навіть порушення людиною конституційних обов'язків є підставою адміністративної, кримінальної чи цивільної відповідальності в конституційному праві, але не конституційно-правової.
7. Конституційно-правова відповідальність є важливим елементом механізмом правового захисту і охорони Конституції України та чинного конституційного законодавства.
8. Конституційно-правова відповідальність є гарантією всіх основних інститутів конституційного права
9. Джерелами конституційно-правової відповідальності е не лише норми Конституції України, але й всі інші конституційно-правові норми, в системі чинного конституційного законодавства.
10. Для конституційно-правової відповідальності властиві особливі процесуальні форми її реалізації.
Форми конституційно-правової відповідальності. Конкретні форми конституційно-правової відповідальності передбачаються санкціями конституційно-правових норм і можуть бути класифіковані за різними підставами
по суб'єктах відповідальності (індивідуальні санкції, санкції, що застосовуються до колективного суб'єкта);
залежно від того, який суб'єкт застосовує конституційно-правові санкції (Президент України, Верховна Рада України, територіальна громада тощо);
за метою і наслідками санкцій (право-відновні, попереджувальні, санкції, спрямовані на припинення конституційного правопорушення, санкції-стягнення).
за характером негативних наслідків санкції.
Аналіз Конституції України та інших джерел конституційного права України, що містять норми, які передбачають конституційно-правову-відповідальність, дозволяє зробити висновок, що цією підставою конкретні форми конституційно-правової відповідальності можна систематизувати таким чином:.
Дострокове припинення повноважень органів публічної влади та їхніх посадових осіб
Скасування, зупинення актів органів публічної влади та їхніх посадових осіб, накладання на них вето
Встановлення обмежень щодо реалізації окремих конституційних прав і свобод відповідними суб'єктами конституційного права
Підстави конституційно-правової відповідальності. У ТДП зазвичай виділяють дві складові підстав юридичної відповідальності
фактичну підставу (склад правопорушення)
нормативну підставу (норми права)
справді, підстава конституційно-правової відповідальності -Це і конкретна норма конституційного права, яку було порушено, і одночасно - наявність у діянні особи (органу, держави) конкретного складу конституційного делікту.Нормативною підставою конституційно-правової відповідальності може бути визнано порушення норм Конституції України та інших джерел галузі конституційного права.
Фактична підстава конституційно-правової відповідальності -це конкретний конституційно-правовий делікт, склад якого передбачає об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону.
Об'єктом конституційно-правового делікту може виступати конституційний лад, законність, правопорядок.
Об'єктивна сторона конституційно-правового делікту містить саме діяння, його негативні наслідки та причинний зв'язок між ними.
Коло суб'єктів конституційно-правової відповідальності вже аналізувалося вище.
Певні труднощі можуть виникнути в аналізі суб'єктивної сторони конституційно-правового делікту. Як відомо, одним із найважливіших елементів суб'єктивної сторони як психічного відношення суб'єкта до діяння є вина, а в окремих працях висловлюється думка щодо можливості настання негативної конституційно-правової відповідальності без вини1. На думку автора, без вини конституційно-правова відповідальність втрачає будь-який сенс і стає безпредметною. Інша справа, що стосовно деяких суб'єктів інколи досить складно встановити конкретну форму вини - намір чи необережність