98

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень,символів,одиниць,скорочень

Вступ

1.ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУДНА ТА СУДНОВИХ ПРИСТРОЇВ

1.1. Якірно-швартовий пристрій

1.2. Шлюпковий пристрій

1.3. Кермовий пристрій

1.4. Вантажний пристрій

2. СУДНОВА ЕНЕРГЕТИЧНА УСТАНОВКА

2.1. Головний двигун фірми «МАН Бурмейстр і Вайн»

2.2 Загальні відомості про механічну установку

2.3. Допоміжна енергетична установка

2.4. Допоміжні парові котли

2.5. Механізми, що обслуговують систему охолодження

2.6. Механізми, що обслуговують масляну та паливну системи

2.7.Механізми, що обслуговують систему стисненого повітря

3. РОЗРАХУНОК ГОЛОВНОГО ДВИГУНА

3.1.Розрахунок індикаторного процесу

3.2. Розрахунок процесу наповнення

3.3. Розрахунок процесу стиснення

3.4. Розрахунок процесу горіння

3.5. Розрахунок процесу розширення

3.6.Визначення індикаторних показників

3.7.Визначення ефективних показників

3.8.Індикаторна діаграма

4. СУДНОВА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ

4.1.Основні генератори

4.2.Система зрушення

4.3.Аварійний генератор

4.4.Головний розподільний щит (ГРЩ)

5. ЗАГАЛЬНОСУДНОВІ ТА ПОБУТОВІ СИСТЕМИ

5.1. Система водопроводу прісної та забортної води

5.2.Система парового опалення й господарського паропроводу

6. ШВАРТОВНА ЛЕБІДКА ТИПУ - "ЛЕГША6"

6.1. Основні характеристики

6.2. Циліндричний редуктор

6.3. Стопорний пристрій

6.4. Змащення

6.5. Інструкція з обслуговування під час експлуатації

6.6. Інструкція з обслуговування під час тривалої бездіяльності

6.7. Регістр швартовного механізму

7.ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ СЕУ ШЛЯХОМ ТЕХНІЧНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ СТЗ

7.1. Основні тенденції розвитку ТД СЕУ

7.2. Методи й засоби технічного діагностування

7.3. Установка датчика зношування в редуктор лебідки

7.4.Розробка рекомендацій щодо ТЕ ЗТД при проведенні ТО

7.5.Розробка методології і формування програми ТО і Ремонту

7.6. Принцип дії системи

7.7. Висновок проведеного аналізу

8.БЕЗПЕКА ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТІ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ

8.1. Структура та аналіз Міжнародної Конвенції з питань захисту

людського життя на морі SOLAS – 73/74

8.2. Дії з питань безпеки в машинно-котельному відділенні

8.3. Горючі речовини та їх властивості

8.4. Утилізація відходів сепарації палива та мастила на судні

9.ОХОРОНА СУДНА

9.1. Зміст та аналіз Глави ІІ-2 «СОЛАС – 74»

9.2. Дії екіпажу з охорони судна у разі виникнення надзвичайних

ситуацій

9.3. Вероятністна оцінка ущербу,наносимого під час аварійних техногенних впливів

10.ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕННЬ

CПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Історія мореплавання з використанням, у якості основної рушійної сили, суднової енергетичної установки нараховує кілька століть. Технічна експлуатація суднових енергетичних установок невіддільна від експлуатації судів.

Сьогодні, у зв'язку з ростом цін на енергоносії, більшою складністю механізмів, систем і конструкцій судна, підвищенням вимог до надійності й економічної безпеки з боку міжнародних, класифікаційних суспільств, значно збільшуються витрати судновласників на утримання судна й технічне обслуговування.

Підвищується значення й актуальність завдань запобігання можливих відмов, прогнозування залишкового ресурсу, оптимізація строків і обсягів технічного обслуговування й ремонту суднових технічних засобів, з урахуванням особливостей характеристик групи судів. Це вимагає розробки нових методів, форм і засобів технічного обслуговування з урахуванням сучасних вимог.

Аналіз показує, що важливе місце в рішенні цих проблем займає завдання вдосконалювання інформаційних процесів для забезпечення технічної експлуатації судна й енергетичної установки. Технологічні процеси збору, аналізу й обробки інформації, а тим більше ухвалення рішення залишаються прерогативою досвіду й інтуїції суднових фахівців.

Питання дослідження й підвищення надійності суднових технічних засобів, поліпшення екологічних технологій є одним з найважливіших напрямків науково-технічного прогресу. Реалізація цього напрямку прямо пов'язана з підвищенням ефективності їхньої технічної експлуатації.

В останні роки умови їхньої експлуатації істотно змінилися; практично на всіх режимах головні двигуни повинні працювати на низькоякісних важких паливах. Застосування в більших масштабах засобів автоматизації й технічного діагностування супроводжується скороченням чисельності екіпажів, переходом на безвахтове обслуговування й зменшення обсягів ремонтно-профілактичних робіт, виконуваних силами машинної команди.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АСУ -автоматична система управління

АТК -апаратно-техничний комплекс

ГД -головний двигун

ГКА -генератор керованої амплітуди

ДД -допоміжний двигун

ДВС -двигун внутрішнього згорання

ДН -датчик діагностики зносу

ДП -діагностичний парамитир

ЕПРБ -елемент живлення реєструємого блоку

КЗП -контрольно-змірювальний прибор

КП -контролюїмий парами тир

ОД -обєкт діагностування

ПЗ -продукт зношування

РБ -регеструючий блок

СТС -суднові технічні засоби

СЕУ -судова енергетична установка

ТО -техничне обслуговання

ТП -технологічні процеси

ТЕ -технична експлуатація

ЦПУ -центральний пост управління

ФНЧ -фільтр низької частоти

РЕФЕРАТ

Випускна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст:

117 Сторінок, 10 слайдів, 11 рисунків, 8 джерел.

У роботі наведено опис судна та головного двигуна MAN B&W 6S70MC.

Виконаний розрахунок індикаторного процессу, процесу наповненя, процесу стиснення, процесу розширення, процесу згорання суднового дизеля.

У роботі присутній опис швартової лебідки,як об’єкту дослідження, розглянуті питання Регістру і ПТЕ швартової лебідки.

Також розглянуті питання про підвищення безпеки Технічної Експлуатації СЕУ балкера,а саме швартовної лебідки,шляхом залучення нових технологій діагностики незправностей та ізносів у вузлах тертя.

Освітлені питання безпеки життєдіяльності на морському транспорті :

• Структура та аналіз Міжнародної Конвенції з питань захисту людського життя на морі SOLAS – 73/74;

• Дії безпеки в машинно-котельному відділенні;

• Горючі речі та їх властивості;

• Утилізація відходів сепарації палива та мастила на судні.

Розглянуті питання охороно судна від нападу морських піратів:

• Зміст та аналіз Глави 11-2 СОЛАС - 74;

• Дії екіпажу з охрани судна у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• Вероятністна оцінка ущербу,наносимого під час аварійних техногенних впливів.

Розглягуто також економічне обґрунтування вдосконалення технологій вантажних робіт балкарів.

1 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУДНА ТА СУДНОВІ ПРИСТРОЇ

Судно однопалубне, з коротким баком, з надбудовою й машинним відділенням у кормі, з бульбообразним носом і транцевою кормою ,а також призначене для транспортування навалювальних і насипних вантажів.

Найбільша довжина судна ...................................................................... 215.4м Довжина між перпендикулярами....................................................... 201.6м Ширина теоретична............................................................................ 31.8м Висота борта до верхньої палуби......................................................... 16.8м Теоретичне осідання в літню вантажну марку............................ 11.7м Судно має повний дедвейт 50000 метричних тонн. Судно при опаді 11.7 і посадці на рівний кіль, потужності головного двигуна 10136 л. с. І числі оборотів 79 у хвилину розвиває швидкість 14.3 вузла.

1.1.Якірно-швартовий пристрій.

Судно постачене двома носовими й одним запасним якорем Холу вагою по 8000 кг кожний. Якірні ланцюги для носових станових якорів литі калібром 82мм, довжиною по 300 м кожна й зберігаються в циліндричних ланцюгових ящиках. Підйом і віддача носових станових якорів виробляються за допомогою електричного якірного шпиля. Глибина стоянки на якорі номінальна 100м. Середня швидкість підйому одного якоря з номінальної глибини стоянки 11 м/хв.

У якості допоміжних швартових кінців передбачені капронові канати окружністю 200мм, довжиною по 200 метрів кожний. Вибирання тросів при швартових операціях виконується за допомогою 7 автоматичних електрогідравлічних швартових лебідок типу ЛЭГША. Номінальне тягове зусилля на швартовому барабані - 12.5 Т.с. швидкість вибирання не навантаженого каната на барабані 60м/хв. Максимальна швидкість вибирання каната на швартовому барабані в автоматичному режимі 4 м/хв. Керування лебідкою здійснюється з місцевих пультів керування, розташованих у лебідках на палубі.