Контрольні запитання

1. Чим відрізняється визначення шаблона структури від визначення структури?

1. Запишіть (у виді прикладів) способи доступу до членів структури, до елементів масиву ‑ члена структури, до членів структури, що є елементом масиву.

2. Що означає код (*str).alpha і як його ще можна записати?

3. Як створити динамічну структуру? Як перевірити, чи створилася динамічна структура?

4. Як ініціалізувати елементи структури?

5. Напишіть код, що визначає розмір масиву структур.

6. Чи правильний запис struct x{int x,y;double z[2];}x;?

7. Схематично показати розподіл пам'яті для структури

struct{int alfa;

int a : 5;

int b : 3;

char ch;}record;

8. Наведіть приклад використання структури в іншій структурі. Привласніть значення одному елементу цієї структури.

9. Що таке об'єднання (union)? Як створити шаблон об'єднання і саме об'єднання?

10. Схематично показати розподіл пам'яті для об'єднання

union{long word;

char delta;

int number;

char gamma[4];}UN;

11. Як ініціалізувати об'єднання?

12. Чим структура відрізняється від об'єднання?

13. Для чого можна використовувати бітові поля?

14. Як задається розмір бітового поля при описі його в структурі?

15. Запишіть визначення структури для збереження імені, що включає до 40 символів, поля для збереження інформації про родинний стан як одного з чотирьох значень і поля для збереження відділу як одного з восьми значень.

16. Чи може до бітового поля застосовуватися операція "одержати адресу" &?

Література

1. Абрамов С.А. Задачи по программированию. – М.:Наука, 1988.с.

1. Архангельский А.Я. Библиотека С++ Builder 5: 70 компонентов ввода/вывода информации. – М.: ЗАО «Издательство Бином», 2004, - 288с.

2. Бен-Ари М. Языки программирования. Практический сравнительный анализ: Пер. с англ. – М.: Мир, 2002. – 366с.

3. Березин Б.И., Березин С.Б. Начальный курс С и С++: Учеб. пособие. – М.: Диалог – МИФИ, 2000. – 288с.

4. Браунси Кэн. Основные концепции структур данных и реализация в С++: Пер. с англ. – М.: Изд. Дом «Вильямс», 2002. – 320с.

5. Глинський Я.М. С++ Builder: Навч. посіб./ Я.М. Глинський, В.Є. Анохін, В.А. Ряжська. – Л.: Дсол., 2003. – 192с.

6. Глумаков С.В., Коваль А.В., Смирнов С.В. Язык программирования С++: Учеб. курс. – Х.: Фолио; М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – 500с.

7. Дворжецкий А. Программирование на С и С++. – М. Познавательная книга плюс, 2001. – 416с.

8. Дейтел Х.М. Дейтел П.Дж. Как программировать на С++: Пер с англ. – М.: Бином, 1999. – 1022с.

9. Демидович Е.М. Основы алгоритмизации и программирования. Язык С: Учеб. пособие, - СПб.: БХВ – Петербург, 2006. – 440с.

10. Ишкова Э.А. С++. Начала программирования. 2-е изд. перераб. и доп. – М.: ЗАО «Изд-во Бином», 2001. – 479с.

11. Карпов Б., Баранова Т. С++: Специальный справочник. – СПб.: Питер, 2001. – 479с.

12. Керниган Б. Язык программирования С: Пер. с англ./Б. Керниган, Д. Ритчи. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Вильямс, 2006. – 304с.

13. Крупник А. Изучаем С. – СПб: Питер, 2001. – 256с.

14. Крячков А.В., Сухинина И.В., Томшин В.К. Программирование на С и С++: Учеб. Пособие для вузов/ Пер. ред. В.К. Томшина. – 2-е изд., испр. – М.: Горячая линия – Телеком, 2006. – 344с.

15. Культин М.Б. С/С++ в задачах и примерах. – СПб.: БХВ – Петербург, 2005. – 288с.

16. Кульпин Н.Б. С/С++ в задачах и примерах. – СПб: БХВ – Петербург, 2001. – 288с.

17. Либерти Д. Освой самостоятельно С++: 10 минут на урок. 2-е изд. – М.: Издат. Дом «Вильямс», 2004. – 352с.

18. Лоуден К. С++. Карманный справочник. – СПб.: Питер, 2004. – 220с.

19. Павловская Т.А. Структурное программирование: Учеб. пособие/ Т.А. Павловская, Ю.А. Щупак. – СПб.: Питер, 2002. – 240с.

20. Подбельский В.В. Практикум по программированию на языке С: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2004. – 576с.

21. Подбельский В.В. Язык С++: Учеб пособие для вузов. – 5-е издание – М.: Ф и С, 2001. – 560с.

22. Программирование на языке С++: Учеб. пособие/ под ред. А.Д. Хомоненко. – СПб.: Корона принт, 1999. – 256с.

23. Савитч У. Язык С++: Курс ООП: Пер. с англ. – 3-е изд. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2001. – 704с.

24. Скляров В.А. Язык С++ и ООП: Спр. пособие. – Минск.: ВШ, 1997. – 480с.

25. Франка П. С++: Учеб. курс. – СПб.: Питер, 1999. – 522с.

26. Фридман А.Л. Основы ООП на языке С++. – 2-е изд. Перераб. И доп. – М.: Горячая линия, – Телеком, 2001. – 232с.

27. Шилдт Г. Искусство программирования на С++. СПб.: БХВ – Петербург, 2006. – 496с.

28. Шилдт Г. Справочник программиста по С/С++: Пер с анг. – 2-е изд. – М.: ВШ, 2000. – 447с.

29. Элдтер Дж. С++: Библиотека программиста. – СПб.: Питер, 2000. – 320с.

Додаток А Титульний аркуш

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет

кафедра Програмних засобів

Лабораторна робота № 1

Програмування лінійних процесів

Викоконав(ла)

Ст. гр. ІОТ-714 В.В. Іванов

Прийняв

доцент Е.Н. Сидоров

ст. викл. В.В. Воробьов

ас. В.Д. Петров

Запоріжжя, 2011

Додаток Б Основні типи даних. Модифікатори

Усі типи, що використовуються у С++, поділяються на 3 вида:

• вбудовані (базові),

• похідні (покажчики та посилання),

• непередвизначені (користувацькі, в т.ч. класові).

До базових типів відносять: int, char, bool, float, double.

Модифікатори типу: signed, unsigned, long, short

Таблиця Б.1 – Діапазони значень для змінних базових типів мови С++

Тип	Розмір біт	Мінімальний діапазон
char	8	-127-127 чи 0-255
unsigned char	8	0-255
int	16	-32767-32767
unsigned int	16	0-65 535
signed int		Аналогічний типу int
short int	16	Аналогічний типу int
unsigned short int		0-65 535
signed short int		Аналогічний типу short int
long int	32	-2 147 483 647-2 147 483 647
signed long int		Аналогічний типу long int
unsigned long int	32	0-4 294 967 295
long long int		-(263-1)-263-1(тільки в С99)
signed long long int		Аналогічний типу long long Int (тільки в С99)
unsigned long long int		0-264-1(тільки в С99)
float	32	6 значимих цифр
double	64	10 значимих цифр
long double	80	10 значимих цифр

Додаток В Схема компіляції програми

Додаток Д Використання потоків у С-системі

введення/виведення

С-орієнтована система введення/виведення посилається на поняття потоку. В початку роботи програми автоматично відкриваються три текстові потоки, що визначені заздалегідь: stdin, stdout, stderr. Вони називаються стандартними потоками введення даних (вхідний поток), виведення даних (вихідний поток) та помилок відповідно. За замовчанням вони пов’язані з системними пристроями (дивись таблицю Д.1).

Таблиця Д.1 – Пристрої та пов’язані з ними потоки

Потік	Пристрій
stdin	клавіатура
stdout	екран
stderr	екран

Дві найпопулярніші С-функції введення/виведення є printf() та scanf(). Функція printf() записуєдані у стандартний пристрій введення (консоль), а функція scanf() , її доповнення, зчитує дані з клавіатури.