71. Технологія формування іміджу організацій та лідерів.

Базові харак-тики образу кандидата. Досвід показує, що імідж, повинен бузуватись на 3-4 характеристиках, «зав’язаних» у єдину структуру особистості кандидата. Цього достатньо, щоб у політика було своє політ обличчя.

Обставини формування іміджу під час вибору технологій.

При виборі політичних переваг виборці орієнтуються на доступність інформації і це спрощує процес її сприйняття. Активне використання політичного маркетингу. Розробка стратегічна концепція політичного іміджу. Виробляється програма комунікацій.

Технологія формування.

1.Формулювання проблеми. (основне сконструювати привабливий для людей імідж орг-ції та її політики. До домінантних компонентів при конструюванні іміджу можна віднести: розуміння організацією і політиками соціально-економічних завдань, стурбованість проблемами, які хвилюють людей; готовність брати на себе відповідальність за рішення, реалізація яких здатна що-небуд змінити на краще; ціннісно-моральний ореол, який збирає і завершує образ.)

2. Дослідницький етап. Необхідно провести певне дослідження, порівняння з минулими кампаніями, з кампаніями опонентів, проаналізуват громадську думку, аналіз та вивчення стану політичного ринку. Тощо.

3. Вироблення плану дій.

4. Склад групи. Чисельність робочої групи повинна бути не більшою 10-12 чоловік, повинна бути якісного складу, повинні бути залучені фахівці з питань маркетингу, політології, психології, соціології, правознавства, економіста, риторики та ораторського мистецтва, політичної реклами, тощо.

5. Паблік-рілейшенз. Необхідно встановити постійний контакт із представниками громадськості та із ЗМІ на основі викор широкого інфо потоку для створення потрібного іміджу. Пресу, радо і телеб=ач тре використовувати для створення «соц. обличчя» орг-ції для взаємного порозуміння з громадськістю та нейтралізації пліток чи перекрученої політичної супротивниками інформації.

72. Політична етика. Макс Вебер про етику відповідальності та етику переконання.

Політична етика – це галузь, аспект загальної етики, що досліджує моральні засади політики і влади (у широкому розумінні), професійну етику суб’єктів політичної діяльності (у вузькому розумінні).

Етика відповідальності – це коли головним є не процедура, а наслідки.

Етика переконання віддає перевагу дотриманню процедур: „Хай гине світ, але торжествує справедливість”.

Юридична етика загалом досліджує юридичний процес, який включає навіть ті моменти, коли відсутні дії юриста. Тобто на основі законів логіки, особливо юридичної логіки, можна вивести закономірності юридичної етики, дійти очікуваного результату. Іншими словами, юридична етика обґрунтовує Існування й поза свідомістю, почуттями та професійною діяльністю юриста, хоча основою є ефективність реалізації юристом норм права.

Правова етика властива не лише спеціалістам у галузі права, а й тим особам, які перебувають у певних правових відносинах. Наприклад, громадянин України, перетинаючи кордон як турист, отже, І як суб'єкт права, певною мірою зазнає впливу правової етики. Цей вид етики не обов'язково професійний, юридичний, а передусім універсальний для всіх правослухняних громадян.

Етика права виконує своєрідну функцію. Вона розглядає не право, я. людину у праві, аналізує ціннісне ставлення людини до права. Це ставлення передбачає таку оцінку людиною правових реалій, яка завжди індивідуально вибрана і внутрішньо вільна, оцінку, яка має моральний характер і пов'язана з уявленням людини про свободу, справедливість, добро і зло, про обов'язок перед іншими і перед собою.