
- •Тема 3. Політична система суспільства.
- •19. Політична система: суть, структура, функції. Розвиток тeopiї політичної системи д. Істоном. Дж.Алмондом.
- •20. Типи політичних систем. Критерії ефективності функціонування політичної системи. Закон деградації політичної системи.
- •21. Держава як базовий елемент політичної системи. В.Липинський про причини втрати державності Україною в npaцi "Листи до братів-хліборобів...".
- •22. Громадянське суспільство: суть I структура. Розвиток теорії громадянського суспільства.
- •23. Правова держава: суть, принципи. Розвиток тeopiї правової держави.
- •24. Соціальна держава: суть, структура.
- •27. Сутнісні характеристики політичних режимів, їx типологія.
- •27А. Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •29. Й.Шумпетер - основоположник сучасних теорій демократії. (Праця "Капіталізм. Соціалізм. Демократія").
- •29. Основні аспекти плюралістичної теорії демократії, її недоліки. Культура плюралізму.
- •30. Елітарна модель демократії. Її основні інститути.
- •32. Проблеми демократії в праці Алексіса де Токвіля "Про демократію в Америці"
- •31. Загроза демократії в перехідних суспільства. А.Токвіль про ці проблеми.
- •32. Перехід від авторитаризму (тоталітаризму) до демократа. С. Хантінгтон про моделі переходу від авторитаризму до демократії.
- •Тема 4. Політичні процеси.
- •33. Політичний процес: суть,структура. Тенденції розвитку політичного процесу в Україні.
- •34. Політичний розвиток, його суть, види та умови. Криза політичного розвитку.
- •36. Політичне рішення: суть. Види. Етапи і способи прийняття політичного рішення.
- •38. Політична участь I форми її прояву.
- •40. Політичні конфлікти. Конструктивні та деструктивні політичні конфлікти та шляхи їх розв'язання.
- •42. Політична людина. Дж. Алмонд. А. Боднар про основі типи політичної людини.
- •43. Суть та етапи політичної соціалізації особи. Teopії політичної соціалізації особи.
- •44. Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •46А. Психологічні характеристики поведінки людини в товпі (г.Лебон).
- •45. Середній клас як політичне явище: суть, основні критерії, структура.
- •Тема 5. Політичні партії.
- •47. Політичні партії: суть, причини виникнення та етапи розвитку. Функції політичних партій.
- •48. Типологія політичних партій (м.Дюверже, с.Коен. Е.Вятр).
- •49. Партійні системи, їx характеристика. Ознаки партійної системи в України на сучасному етапі.
- •54. Юридичне оформлення політичних партій. Їх фінансування.
- •50. Групи інтересів, їx типологія та функції. Лоббі як панівна група, її суть і специфіка.
- •56. 3Асоби масової інформації політичному житті суспльства. Їх місце в політичному маніпулюванні свідомістю.
- •Тема 6. Політична еліта
- •51. Політична еліта: суть, структура. Функції.
- •52. Сучасні теорії еліти (в.Парето. Г.Моска, р.Міхельс. В.Липинський).
- •53. Політичне лідерство. Критерії політичного лідерства за м.Вебером.
- •54. Типологія лідерства в залежності від критеріїв.
- •Тема 7. Інше.
- •55. Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •62. Громадська думка як фактор політики, її функції.
- •56. Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •57. Політична культура: суть, структура, функції. Субкультура.
- •59. Зовнішня політика: суть, суб'єкти. Типи і функції зовнішньої політики.
- •67. Актуалізація іміджу кандидата.
- •69. Національна безпека. Основні виміри національної безпеки України.
- •70. Теоретичне обгрунтування міжнародних політичних відносин, їх суб'єкти. Закономірності розвитку міжнародних політичних відносин.
- •71. Технологія формування іміджу організацій та лідерів.
- •72. Політична етика. Макс Вебер про етику відповідальності та етику переконання.
- •65. Консерватизм як ідейно-політична доктрина та її трансформація в неоконсерватизм.
- •66. Лібералізм як ідейно-політична доктрина та його трансформація в неолібералізм.
- •67. Соціалізм. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •68. Поняття "імідж", його природа і властивості.
69. Національна безпека. Основні виміри національної безпеки України.
Національна безпека - це ступінь (міра, рівень) захищеності життєво важливих інтересів, прав і свобод особи, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз» або «національна безпека - це ступінь (міра, рівень) відсутності загроз правам і свободам людини, базовим інтересам та цінностям суспільства і держави».
Національна безпека – державна політика, спрямована на створення внутрішніх і зовнішніх умов, сприятливих для збереження чи зміцнення життєво важливих національних цінностей.
Національна безпека – певний стан захищеності життєво важливих інтересів громадянина, суспільства та державивід внутрішніх і зовнішніх загроз, які є необхідною умовою збереження та примноження духовних та матеріальних цінностей. Нац безпека є системою гарантій незалежного, самостійного розвитку україни як суверенної держави. Вона має внутрішньо і зовнішньополітичні аспекти, охоплюючи економічну, екологічну, інформаційну безпеку. Зовнішньополітична діяльність України зосереджена на створенні всеосяжних міжнародних механізмів безпеки на двосторонньому і регіональному рівнях.
Проблеми нац безпеки повязані з позицією україни щодо ядерної зброї. Декларація – Україна неядерна держава. Ліквідація ядерної зброї вимагала значних фінансових та матеріальних витрат. Тому україна повязувала скорочення та знищення ядерної зброї з наданням їй ядерними державами надійних гарантій нац безпеки., а також необхідних компенсацій, повязаних як з вартістю урану, який повинен вивозитись з Україними, так і затратами на демонтаж ракетно-ядерної хброї.
На початку становлення незалежності україни однією з гарантій її нац безпеки розглядалась політика нейтралітету. Україна проголосила в майбутньому свій намір стати нейтральною державою. Такий статус означапє що вона зобовязується не брати участі в збройних конфліктах., що можуть виникнути між державами, не входити до вцйськових союзів і блоків, не надавати свою територію для іноземних військ., дотримуватись 3 ядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерну зброю.
В даний час реалізується військова реформа. Основні її напрями:
- удосконалення структури та оптимізація чисельності ЗСУ
- створення принципово нової нормативно- правової бази з оборонних питань
- реформування військової науки та освіти
- вдосконалення системи соціально-правового забезпечення військовослужбовців
- розвиток міжнародного військового співробітництва.
Зачну небезпеку для ураїни становлять спроби окремих політ сил переглянути міжнар договори, що стали правовою основою існування суверенних держав на території колишнього СРСР, а також діяльність сепаратиських сил в Криму, яка підігрівається і підтримується антиукраїнськими силами з-за кордону. Усунення цих небезпек можливе на основі послідовного застосування норм міднародного права, розвитку відносин рівноправного партнерства.
70. Теоретичне обгрунтування міжнародних політичних відносин, їх суб'єкти. Закономірності розвитку міжнародних політичних відносин.
Міжнародні відносини – відносини між політичними субєктами на світовій арені.
Це особливий тип суспільних відносин , які виходять за межі внутрішньосуспільних стосунків і територіальних утворень. Це система міждержавних та недержавних взаємодій у глобальному, регіональному масштабі, або на рівні двосторонніх відносин.
Головиний субєкт міжнар відносин – національна держава.
У міжнародній політиці термін національна держава означає географічно обмежену, законно визнану цілісність, що керується єдиними урядом і населення якої вважає себе єдиною нацією.
Зміст зовн політики визначається тим, що кожна національна держава на міжнароднівй арені прагне реалізувати свій інтерес, що у міжнародних відносинах зветься нац інтересом.
Національний інтерес (це і є субєкт) це відносини, щодо захисту, збереження і примноження тих цінностей, які є істотними для існування даної держави.
Це:
забезпечення миру та нац безпеки
- співробітництво з іншими державами
- зростання загального потенціалу держави
- поліпшення її міжнародних позицій і зростання престижу.
Принципи сучасних міжнародних відносин:
повага до держ сувернітету і суверенної рівності
незастосування сили чи погрози силою
непорушність кордонів і територіальної цілісності держав
мирне врегулювання спорів
невтручання в внутрішнфі справи
співробітництво між державами
сумлінне виконання міжнародних зобовязнань.
Ще одні держ субєкти міжнар відносин – це міжнародні урядові організації. Вони створюються двова або більше державами, представники яких регулярно зустрічаються в рамках цих організацій для погодження інтересів. Вони виступають ареною для спілкування, мають регулювальну функцію – від охорони здоровя до послуг пошти. Сприяють обєднанню збройних сил.
Субєкт – транснаціональні корпорації. Вони мають величезні економічні можливості, і глобальний характер своєї діяльності.
Субєкти – неурядові організації (Римський клуб), окремі особи (міжнар діяльність Папи Римського) терористичні, релігійні обєднання.