- •Тема 3. Політична система суспільства.
- •19. Політична система: суть, структура, функції. Розвиток тeopiї політичної системи д. Істоном. Дж.Алмондом.
- •20. Типи політичних систем. Критерії ефективності функціонування політичної системи. Закон деградації політичної системи.
- •21. Держава як базовий елемент політичної системи. В.Липинський про причини втрати державності Україною в npaцi "Листи до братів-хліборобів...".
- •22. Громадянське суспільство: суть I структура. Розвиток теорії громадянського суспільства.
- •23. Правова держава: суть, принципи. Розвиток тeopiї правової держави.
- •24. Соціальна держава: суть, структура.
- •27. Сутнісні характеристики політичних режимів, їx типологія.
- •27А. Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •29. Й.Шумпетер - основоположник сучасних теорій демократії. (Праця "Капіталізм. Соціалізм. Демократія").
- •29. Основні аспекти плюралістичної теорії демократії, її недоліки. Культура плюралізму.
- •30. Елітарна модель демократії. Її основні інститути.
- •32. Проблеми демократії в праці Алексіса де Токвіля "Про демократію в Америці"
- •31. Загроза демократії в перехідних суспільства. А.Токвіль про ці проблеми.
- •32. Перехід від авторитаризму (тоталітаризму) до демократа. С. Хантінгтон про моделі переходу від авторитаризму до демократії.
- •Тема 4. Політичні процеси.
- •33. Політичний процес: суть,структура. Тенденції розвитку політичного процесу в Україні.
- •34. Політичний розвиток, його суть, види та умови. Криза політичного розвитку.
- •36. Політичне рішення: суть. Види. Етапи і способи прийняття політичного рішення.
- •38. Політична участь I форми її прояву.
- •40. Політичні конфлікти. Конструктивні та деструктивні політичні конфлікти та шляхи їх розв'язання.
- •42. Політична людина. Дж. Алмонд. А. Боднар про основі типи політичної людини.
- •43. Суть та етапи політичної соціалізації особи. Teopії політичної соціалізації особи.
- •44. Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •46А. Психологічні характеристики поведінки людини в товпі (г.Лебон).
- •45. Середній клас як політичне явище: суть, основні критерії, структура.
- •Тема 5. Політичні партії.
- •47. Політичні партії: суть, причини виникнення та етапи розвитку. Функції політичних партій.
- •48. Типологія політичних партій (м.Дюверже, с.Коен. Е.Вятр).
- •49. Партійні системи, їx характеристика. Ознаки партійної системи в України на сучасному етапі.
- •54. Юридичне оформлення політичних партій. Їх фінансування.
- •50. Групи інтересів, їx типологія та функції. Лоббі як панівна група, її суть і специфіка.
- •56. 3Асоби масової інформації політичному житті суспльства. Їх місце в політичному маніпулюванні свідомістю.
- •Тема 6. Політична еліта
- •51. Політична еліта: суть, структура. Функції.
- •52. Сучасні теорії еліти (в.Парето. Г.Моска, р.Міхельс. В.Липинський).
- •53. Політичне лідерство. Критерії політичного лідерства за м.Вебером.
- •54. Типологія лідерства в залежності від критеріїв.
- •Тема 7. Інше.
- •55. Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •62. Громадська думка як фактор політики, її функції.
- •56. Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •57. Політична культура: суть, структура, функції. Субкультура.
- •59. Зовнішня політика: суть, суб'єкти. Типи і функції зовнішньої політики.
- •67. Актуалізація іміджу кандидата.
- •69. Національна безпека. Основні виміри національної безпеки України.
- •70. Теоретичне обгрунтування міжнародних політичних відносин, їх суб'єкти. Закономірності розвитку міжнародних політичних відносин.
- •71. Технологія формування іміджу організацій та лідерів.
- •72. Політична етика. Макс Вебер про етику відповідальності та етику переконання.
- •65. Консерватизм як ідейно-політична доктрина та її трансформація в неоконсерватизм.
- •66. Лібералізм як ідейно-політична доктрина та його трансформація в неолібералізм.
- •67. Соціалізм. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •68. Поняття "імідж", його природа і властивості.
32. Проблеми демократії в праці Алексіса де Токвіля "Про демократію в Америці"
"Демократія в Америці" - це водночас емпіричний опис функціонування американської демократії, збірка загальних думок про функціонування держави та осмислення державно-правового минулого європейських країн.. Головна ідея праці - визнання історичної неминучості занепаду аристократії та постійного і неухильного руху у напрямі свободи і демократії. Він стверджує, що поступовий розвиток рівності є факт провіденційний і наявні всі його головні ознаки: він існує у всьому світі, поступово і з кожним днем дедалі більше виходить з-під влади людини, і всі події, як і всі люди, служать цій рівності. Розуміючи рівність як демократію, він зазначає: "Незважаючи на всі недоліки, правління демократії все-таки більш, ніж будь-яке інше здатне сприяти процвітанню... суспільства". Разом з тим Токвіль велику увагу приділяв організації державної влади, що за демократії має особливо велике значення. Зокрема, аналізуючи американську державно-правову систему, він підкреслював важливе значення "системи стримувань та противаг" і теорії розподілу влад, які знайшли закріплення в американській конституції.. Під цим оглядом він особливо відзначає незалежність судової влади, яка, спираючись на принцип верховенства конституції перед звичайними законами, захищає основи громадянської та політичної свободи від посягань з боку законодавців. Демократизм американського суспільного життя і стабільність політичного устрою пояснюються, згідно з Токвілем, демократизмом американських звичаїв (моралі). Коріння свободи і демократизму американських звичаїв мислитель вбачав насамперед у системі громадського самоврядування, що склалася історично в Новій Англії
А проте ні добрі закони, ні інші чинники не врятували Америку від стану, який Токвіль, слідом за Дж.Адамсом та іншими, назвав "тиранією більшості". Він називав "нечестивим і мерзенним" таке правило, коли у справі управління більшість може чинити все, що завгодно. На його думку, існує вищий закон - "справедливість", яким встановлено "межі права кожного народу" і водночас право кожного індивіда апелювати "від верховної влади народу до верховної влади всього людства". Токвіль вбачав "тиранічний" прояв американської демократії найперше у пануванні громадської думки. Ця думка у зв’язку з прагненням кожного здобути підтримку інших громадян в умовах демократії неминуче стає думкою мас і тому володіє колосальною примусовою силою, яку неможливо порівняти ні з якими законами
"Коли люди рівні за своїм становищем, то завжди громадська думка величезною силою тисне на розум кожного індивіда; вона керує ним, охоплює і пригнічує його; це залежить не стільки від політичних законів, скільки від складу самого суспільства
Токвілю характерне протиставлення рівності і свободи. Він вважав, що в демократичних республіках рівність є більшою соціальною цінністю, ніж свобода. Тоді як потреба у свободі є життєво важлива для небагатьох, рівність робить щасливим кожного. Тому, хоча демократичні суспільства і прагнуть до свободи, це прагнення підпорядковане більш стійкому і масовому прагненню до рівності, задля якої вони, у кінцевому підсумку, ладні відмовитися від свободи.
