
- •Адсорбційні способи зм’якшення жорсткості води.
- •Акумулятори – їх види та принцип дії.
- •Будова атома. Ізотопи.
- •Визначте квантові числа для кожного 2р електрона.
- •Гідроксиди (основні, амфотерні). Їх хімічні властивості.
- •Гідроліз солей. Рівняння ступінчатого гідролізу.
- •Еквівалент. Визначення еквіваленту складних речовин (оксиди, кислоти, гідроксиди, солі). Закон еквівалентів.
- •Енергія спорідненості до електрону. Електронегативні елементи.
- •Іонний зв’язок. Особливості іонного зв’язку.
- •27) Кислоти. Їх класифікація та хімічні властивості.
- •28) Класифікація розчинів та дисперсних систем
- •29) Класифікація та хімічні властивості основ
- •30. Ковалентний зв'язок (полярний,неполярний ,донорноакцепторний).
- •31. Константа та ступінь дисоціації
- •32. Кристалічний та аморфний стан речовини. Типи кристалічних граток.
- •33. Металічний зв’язок, його особливості.
- •34) Методи захисту від електрохімічної корозії металів.
- •35) Методи усунення тимчасової жорсткості.
- •36)Молярна концентрація еквівалента н2so4 дорівнює 2 (2н). Скільки кислоти по масі в 1 л розчину?
- •37) Наведіть схеми протекторного та катодного (електро-) захисту заліза від корозії.
- •38)Напишіть електронні формули: к, Zn, Cl.
- •40. Оксиди (основні, кислотні, амфотерні). Хімічні властивості амфотерних оксидів.
- •49. Заповнення атомних орбіталей електронами. Правила Клечковського
- •56. Розчинність газуватих, рідких та твердих речовин у рідинах.
- •63) Способи отримання магнію.
- •64) Способи вираження концентрації розчинів.
- •65) Способи зм’якшення постійної жорсткості води.
- •66) Способи зм’якшення тимчасової жорсткості води.
- •67) Стандартний водневий електрод. Електрохімічний ряд напруг металів.
- •72) Хімічний зв’язок. Види зв’язку. Полярність та направленість зв’язку.
- •77) Хімічні властивості магнію.
- •78.Хімічні властивості оксиду кальцію .
- •79.Хімічні властивості основних оксидів.
- •80.Хімічні властивості та отримання Mg(oh)2
Еквівалент. Визначення еквіваленту складних речовин (оксиди, кислоти, гідроксиди, солі). Закон еквівалентів.
Еквівалентом наз. таку кількість речовини що вступає в реакції з одним атомом гідрогену в обмінних реакціях або з одним електроном в окисно- відновних.
Ек.оксидів –це відношення молярної маси оксидів до добутку валентності елементів, що утв. Оксид і його кількість.
Ек.гідрооксиду –це відношення молярної маси гідрооксиду до його кислотності .
Ек.кислот - це відношення молярної маси кислоти до її основності.
Ек.солей - це відношення Мr солі до добутку валентності металу що утворила сіль на його кількість.
Маси речовин що вступають в реакцію співвідносяться як їх еквіваленти.
Електроліз електролітів.
Електроліз розклад речовин постійним електричним струмом.
Електроліз полягає в електрохімічних процесах окиснення та відновлення
на електродах.При електролізі позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, на якому електрохімічно відновлюються. Негативно заряджені йони (аніони) рухаються до анода, де електрохімічно окиснюються. В результаті електролізу на електродах виділяються речовини в кількостях, пропорційних кількості пропущеного струму. Електроліз застосовується для одержання багатьох речовин (металів, водню, хлору та ін.), при гальваностегії (нанесенні металічнихпокриттів), гальванопластиці (відтворенні форми предметів), а також у хімічному аналізі (полярографія).
Процеси в розплавлених електролітах - це найпростіший випадок електролізу. Складніші процеси відбуваються при електролізі водних розчинів електролітів. При цьому в процесах окиснення-відновлення беруть участь, крім іонів електроліту, молекули води та продукти її дисоціації Н і ОН.
В електричному полі іони водню і катіони електроліту будуть рухатися до катода, а аніони електроліту й гідроксид-іони - до анода. Отже, на катоді можуть відновлюватися або катіони металу, або вода. На аноді будуть окиснюватися або аніони електроліту, або сам анод, або вода.
Із кількох можливих процесів насамперед всього відбувається той, здійснення якого потребує мінімальної затрати енергії. Це означає, що на катоді будуть відновлюватися окиснені форми (катіони), які мають найбільший електродний потенціал, а на аноді будуть окиснюватися аніони .
Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник (рН). Ступінь і константа дисоціації.
Вода
дисоціює на іони. Іон гідрогену (
),
що утв. При цьому у вільному вигляді,
існувати не може. Міцно зв’язуючись
із молекулою води, він утв. Іон гідрооксонію
H3O-
.Отже дисоціація молекули води на іони
відбувається за рівняннями: 2H2O⥂H3O+
+OH-
.Для спрощення замість іона
вказують
умовно іон гідрогену, подаючи дисоціацію
води рівнянням: H2O⥂H+
+OH
Константа дисоціації води:
Koch=
=1.8*10-16
[H+] [OH-] = 1.008 * 10-14 = 10-14
Добуток
концентрації іонів гідрогену
і гідроксилу
за
даної температури є величина стала, і
її називають іоним добутком води
.Водневий показник (рН) назив. Десятковий
логарифм концентрації іонів гідрогену
у розчині, взятий із протилежним знаком: