5. Робоче поле і робоча ділянка Excel 2000

Кожна комірка займає своє місце на листі, де можна зберігати і відображати інформацію, і має унікальні координати, які називаються адресою комірки. В Excel 2000 передбачено два способи адресації комірок, які умовно позначають А1 або R1C1.

Перший спосіб полягає в тому, що кожен рядок таблиці має свій порядковий номер, а кожному стовпцю відповідає літера (дві літери) англійського алфавіту. Наприклад, А1 - адреса комірки, що розташована на перетині стовпця А та рядка 1; С16 — адреса комірки, що розташована на перетині стовпця С та рядка 16.

Спосіб адресації R1C1 передбачає використання для ідентифікації як рядків, так і стовпців їхніх порядкових номерів, записаних після буквених позначень: R — рядок (row), С — стовпець (column). У цьому випадку поряд з адресою, наприклад R16C3 (шістнадцятий рядок, третій стовпець), у формулах можна використовувати адреси щодо активної комірки. Наприклад, RC(-1) - адреса комірки, що розташована ліворуч від активної; R(-1)C(2) — адреса комірки, що розташована ліворуч та через одну вниз від активної.

Microsoft Excel має багатовіконний інтерфейс, тобто користувач може працювати одночасно з багатьма таблицями. Якщо користувач постійно працює з кількома робочими книгами одночасно, то йому весь час доводиться виконувати одні і ті ж монотонні процедури відкриття робочих книг. Щоб полегшити роботу користувача в таких ситуаціях, в Excel використовується спеціальна структура -робоча ділянка. При цьому в одному файлі робочої ділянки можна помістити звернення до кількох робочих книг, що дозволить при відкритті робочої ділянки автоматично відкривати всі робочі книги, які вона об'єднує.

У файлі робочої ділянки зберігаються не самі робочі книги, а лише зв'язки з ними, запам'ятовується порядок розміщення робочих КНИГ та аркушів у кожній з них. Якщо внесено зміни в одну з електронних таблиць, то необхідно виконати звичайну процедуру збереження робочої книги.

6. Виконання операцій в Excel

У табличному процесорі Excel більшість операцій виконуються одним із описаних нижче способів.

Спосіб 1 — за допомогою рядка меню. Рядок меню містить перелік пунктів, вибір яких активізує додаткові (спливаючі) меню. Активізація рядка меню здійснюється фіксацією мишки на певному пункті. Не слід забувати, що при роботі з рядком меню вказівник мишки (курсор мишки) набуває вигляду стрілки, спрямовані на північний захід, і на пункт, який потрібно вибрати, має вказувати вістря цієї стрілки.

За допомогою клавіатури рядок меню активізується при натисканні клавіші [F10] з наступним вибором потрібних пунктів клавішами управління курсору і натисненням клавіші [Enter] для вибору. Швидка активізація певного пункту меню може здійснюватись при натисненні комбінації [Alt] з підкресленою буквою потрібного пункту меню.

Спосіб 2 - за допомогою клавіатурних комбінацій (гарячих клавіш). Більшість операцій, які виконуються через рядок меню, пов’язанні з певною клавіатурною комбінацією, як, наприклад, команда Открыть меню Файл з комбінацією [Ctrl+O].

Спосіб З - за допомогою кнопок панелі інструментів. Панелі інструментів відображуються безпосередньо під рядком меню.

За замовчуванням, у вікні Excel містяться дві панелі інструментів (Стандартная і Форматирование).

Робота з панелями інструментів здійснюється за допомогою мишки Якщо вказівник мишки (курсор мишки) перебуває на певній кнопці більше однієї секунди, біля вказівника з'являється назва кнопки.

Спосіб 4 за допомогою динамічного (контекстного) меню.

Викликається динамічне (контекстне) меню натисненням на праву кнопку мишки на певному об'єкті або при натисненні комбінації [Shift+F10].