2. Методи, прийоми та засоби навчання

Питання про методи навчання – одне з найважливіших в теорії педагогіки.

- Як треба вчити, щоб досягти високих результатів в навчальній роботі?

Метод навчання – це спосіб спільної діяльності між вчителем та учнем, який спрямований на розв’язання освітніх, розвивальних та виховних завдань.

Визначення суті питання, розкриття змісту матеріалу, охоплює весь шлях роботи.

Структурні елементи методу навчання:

1. Методичні прийоми – це допоміжні способи при даному методі; не виконують самостійної функції по передачі та засвоєнню знань, умінь, навичок учнями. Прийом – разова дія.

2. Засоби навчання – матеріальне забезпечення навчального процесу – наочність, допоміжна література, ТЗН – що забезпечує його необхідну ефективність.

Функції методу навчання:

- освітня – оптимальний добір методів навчання → висока якість знань;

- виховна – формування наукового світогляду, формування позитивних якостей особистості;

- розвивальна – розвиток психіки дитини;

- мотиваційна (спонукальна) – формування спонукальних сил навчання, формування пізнавального інтересу;

- контрольно–корекційна.

Приклади: навчання грамоті в середньовічній школі.

Визначаються метою і завдання освіти.

Часи середньовіччя:

Мета виховання? Яка? ↓

Зубрячка, механічне заучування релігійних постулатів , основна книга Псалтир, основний метод стимулювання – покарання → обмежені можливості пізнання світу ↓

Методи усного навчання: катехізична бесіда, лекція, розповідь.

Капіталістичне суспільство: розвиток природних здібностей дитини

(«Джейн Ейр»)

Методи практичних і лабораторних робіт, екскурсія, евристична бесіда.

Сучасне суспільство:

Різноманітні методи навчання . Йде ефективний пошук нових методів. Інноваційні методи навчання; педагоги – новатори.

Потапова Е.Н. «Радость познания», с.48.

- Які функції навчання реалізовані?

Метод має двобічний характер:

1. Діяльність вчителя по передачі знань, керівництву процесом формування умінь, навичок учня.

2. Діяльність учня по засвоєнню знань, виробленню умінь, навичок.

Зовнішня сторона методу – це різні способи його прояву в навчальній діяльності вчителя і учнів, які можна безпосередньо спостерігати (словесна форма викладу навчальної інформації та усна форма відтворення знань учнями або зорова форма з використанням наочності тощо).

Внутрішня, або змістовна сторона методу навчання, характеризується цілеспрямованістю викладання й учіння, змістом навчання, психологічною стороною методу – мотивацією учіння, видом і ступенем пізнавальної активності й самостійності учнів, ставленням вчителя та учнів до предмету.

Методи навчання загальні (загальнодидактичні) – застосовуються у школі при вивченні різних навчальних предметів → дидактика.

Методи навчання спеціальні (методичні) – застосовуються при вивченні окремих дисциплін → методики викладання окремих предметів.

3. Різні підходи до класифікації методів навчання

Як багатомірне утворення, метод має багато аспектів, взявши кожний з яких за основу, можна групувати методи в систему. У зв'язку з цим існує багато класифікацій методів, в яких останні об'єднуються на основі однієї або кількох загальних ознак. Так, одні педагоги стали класифікувати методи за джерелами знань, інші – за дидактичними завданнями, треті – за логічними формами мислення, четверті – за сукупністю цих ознак і т.д.

Важливим є питання: наскільки доцільна та чи інша класифікація? Надумані, штучні побудови не сприяють розвитку теорії методів, створюють непотрібні труднощі для вчителя.

Вдалою можна визначити лише ту класифікацію, яка узгоджується з практикою навчання і слугує ґрунтом для її реалізації.

Класифікація методів навчання – це впорядкована за певною ознакою їх система. Нині відомі десятки класифікацій методів навчання. Однак нинішня дидактична думка дозріла до розуміння того, що не варто прагнути до встановлення єдиної і незмінної номенклатури методів. Навчання – надзвичайно рухливий, діалектичний процес. Система методів повинна бути динамічною, щоб відображати цю рухливість, враховувати зміни, що постійно відбуваються в практиці використання методів. Розглянемо сутність і особливості найбільш обґрунтованих класифікацій методів навчання.

Зростає кількість методів навчання – з’являються нові класифікації. Різноманіття підходів до методів навчання відображає їх об’єктивну, реальну багатогранність.

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ: №1(С.83-84), 6 (С.129-131).

СКЛАДАННЯ ТАБЛИЦІ «КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ»

1. За головним суб’єктом діяльності.

2. За навчальною метою.

3. За логікою викладання.

4. За специфікою навчального предмету.

5. За джерелом знань:

- словесні – розповідь, бесіда, робота з підручником і книгою, пояснення;

- наочні – демократизація, ілюстрація, спостереження;

- практичні – вправи, практичні роботи, лабораторні, творчі роботи.

6. За характером пізнавальної діяльності учнів:

- пояснювально–ілюстративний;

- репродуктивний;

- методи проблемного викладу знань учителем;

- частково–пошуковий;

- дослідницький.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: НАКРЕСЛИТИ ТАБЛИЦЮ!!! В СО.

1. За джерелом знань

2. За характером пізнавальної активності учнів

Цікаві прийоми навчання:

Два кольори грамотності: Кожен учень має 2 ручки (з синьою і зеленою пастами).

Синьою пастою учень пише букви, виконує завдання вчителя.

Орфограми, правило (велика буква на початку речення і

у власних назвах, крапка в кінці речення) – зелена паста.

Чим БІЛЬШЕ орфограм, тим яскравіше зелений колір.

Корисна кунсткамера:

• «Гнать, держать, смотреть и видеть, дышать, слышать, ненавидеть, и обидеть, и терпеть, и зависеть, и вертеть. Вы запомните, друзья, их на - е – спрягать нельзя».

• Цыган, встав на цыпочки, на цыплёнка цыкнул: «Цыц!».

• Кросворди, ребуси.