5. Штрихове кодування

Штрихове кодування – це подання даних за допомогою штрихового коду. В Україні з 01.01.2000 р. всі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, маркіруються, як правило, штрих-кодом ЕАN, найбільш поширеним в міжнародній торгівлі.

Код ЕАN (13-розрядний або 8-розрядний) уявляє собою систему із штрихів і пробілів різної ширини з відповідним позначенням (13 або 8 цифр). Кожній цифрі коду ЕАN відповідає сполучення двох штрихів і пробілів різної товщини.

Штриховий 13-розрядний код ЕАN вміщує:

• код країни, який призначається ЕАN (префікс), Україні привласнений префікс 482;

• код підприємства-виробника;

• код товару, який привласнюється підприємством-виробником;

• контрольну цифру, за допомогою якої визначається правильність цифрового коду (за спеціальними методиками).

Штрихове кодування дозволяє:

1. здійснювати електронний обмін даними про товари між партнерами, прискорюючи їх рух до споживача, а також швидко визначати країну-виробника;

2. споживачеві обрати найбільш якісний товар, так як штриховий код гарантує високу якість не тільки на вітчизняному, але й на міжнародному рівні.

Продукція, яка не має штрихового кодування. не допускається до експорту.

Метрологія

Тема 3.1. Метрологія – наука про вимірювання

1. Суть, предмет, об’єкт і правові основи метрології

2. Історія розвитку вітчизняної метрології

3. Метрологічна служба України

4. Міжнародне співробітництво в галузі метрологічної діяльності

1. Суть, предмет, об’єкт і правові основи метрології

Метрологія – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їхньої єдності і необхідної точності. Виміри допомагають пізнавати матеріальний світ і природні закономірності, вони використовуються у всіх сферах діяльності людини.

Сучасна метрологія включає три складові: законодавчу, фундаментальну (наукову, теоретичну) і практичну (прикладну) метрологію.

Законодавча метрологія охоплює сукупність взаємообумовлених норм, вимог і правил, спрямованих на забезпечення метрологічної єдності вимірів, що здобувають правову обов'язкову силу і знаходяться під контролем відповідних органів державної влади.

Фундаментальна метрологія розробляє системи фізичних величин та одиниць їх виміру, створює нові методи вимірювання і займається фундаментальними дослідженнями, пов’язаними з технічними вимірюваннями.

Практична (прикладна) метрологія розробляє питання застосування в різних сферах діяльності результатів фундаментальної метрології.

2. Історія розвитку вітчизняної метрології

У розвитку вітчизняної метрології виділяють декілька етапів:

Перший етап (до 1892 р.) охоплює період від стихійного зародження метрологічної діяльності до створення єдиних еталонів. Для цього періоду характерна централізація метрологічної діяльності, участь вчених у роботі міжнародних метрологічних організацій.

Другий етап – Менделєєвський. Він охоплює проміжок часу 1892-1917 р.р. У цей період у Росії, а також в Україні впроваджується метрична система мір. З 1892 р. Депо зразкових мір і ваг очолює Д.І. Менделєєв, який приклав немало зусиль для впровадження метричної системи мір. У 1903 р. Депо перетворено у Головну палату мір і ваг, яка стала однією із перших у світі науково-дослідних установ метрологічного профілю.

Третій етап розвитку метрології охоплює період 1918-1945 рр. і називається нормативним етапом. У цей період створюється норматив­но-технічна документація різного рівня з метрології; вся інформація зосереджується у Головній палаті мір і ваг; здійснюється комплекс заходів щодо створення державної метрологічної служби. Починається впровадження Міжнародної метричної системи мір. Впровадження метричної системи мір було пов'язано з проведенням метричної реформи, яка здійснювалася протягом 9 років.

Четвертий етап розвитку метрології охоплює період з 1945 р. по 1980 р. Цей післявоєнний етап характеризується інтенсивним розвитком метрологічної діяльності. З 1963 р. Міжнародна система одиниць фізичних величин почала впроваджуватися як обов'язкова в усіх галузях науки, техніки та в народному господарстві. У 1967 р. відбувається зародження кваліметрії. Відмінною особливістю четвертого етапу є повсюдне впровадження стандартизації як головної організаційно-правової форми забезпечення єдності вимірювання в країні.

На п'ятому етапі розвитку метрології, який охоплює 1980-1991 рр. приділяється значна увага проблемам вимірювання якості продукції. У цей період розвивається кваліметрія як розділ метрології. Кваліметрія вивчає питання, пов'язані з вимірюванням якості продукції. Метрологічні методи починають впроваджувати і використовувати при управлінні якістю продукції, вимірюванні нефізичних величин.

Шостим етапом розвитку метрології в незалежній Україні є розвиток метрології з 1992 р. Він пов'язаний зі створенням національної метрологічної системи, еталонної та вимірювальної бази. Здійснюється удосконалення кваліметрії, зароджується і впроваджується система відповідності продукції (сертифікації). Метрологічна наука спрямована на удосконалення стандартизації й управління якістю продукції в Україні.