- •Технологія мінеральних добрив
- •Укладачі:Столяренко Геннадій Степанович, д.Т.Н., професор; Паранько н.Г., старший викладач. Рецензент: Вязовик Віталій Миколайович, к.Т.Н., доцент
- •1. Мета викладання і задачі вивчення дисципліни
- •Мета викладання дисципліни
- •8 Семестр
- •3. Зміст дисципліни для студентів заочної форми навчання
- •4. Тематичний зміст лекцій модуль№1 Розділ 1 «Типові процеси у виробництві мінеральних добрив та солей»
- •Розділ 2 «Фосфатні добрива»
- •Розділ з Азотні добрива
- •Контрольні питання
- •Технологічні схеми
- •Будова, Конструкцію та роботу основного технологічного обладнання
- •Розділ 4 «Технологія калійних добрив»
- •Тема 15: Добування калійних добрив. Переробка сильвінітових і карналітових руд.
- •Розділ 5 «Технологія виробництва соди»
- •Модуль№3 підсумкова контрольна робота
- •Екзаменаційні питання
- •7. Навчально-методичні матеріали з дисципліни Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
Розділ з Азотні добрива
Тема 9: Азотні добрива (нітрат амонію). Властивості, галузь використання, фізико-хімічні основи одержання. Отримання нітрату амонію безупарочним способом. Технологічні схеми виробництва АС-67, АС-72, АС-72М. Типи, конструкція і робота апаратів ВТН, випарних апаратів, грануляторів. Заходи по усуненню злежуваності азотних добрив. Перспективи розвитку азотних добрив.
Тема 10: Фізико-хімічні основи добування карбаміду. Кінетичні особливості синтезу карбаміду вибір конструкції апарату. Рівноважний стан гетерогенної системи «NH3─ CO2–(NH2)2CO─ H2O» і побічні реакції в умовах виробництва карбаміду.
Тема 11: Дистиляція плаву синтезу за різних тисків. Апаратурне оформлення процесу. Упарювання розчинів карбаміду і конструкції випарних апаратів. Грануляція плаву карбаміду і способи покращання якості гранульованого продукту.
Тема 12: Технологічні схеми виробництва карбаміду. Способи організації ре циклу не прореагованих речовин. Рідинний і газовий ре цикли двооксиду вуглецю. Побудова процесу по системі «стриппінга» і техніко-економічний аналіз різних технологічних схем.
Тема 13: Виробництво сульфату амонію з аміаку коксового газу, гіпсу, з відходів капролактаму. Сульфат амонію: властивості, галузь використання, способи одержання, фізико-хімічні основи одержання.
Тема 14: Рідкі азотні добрива. Фізико-хімічні основи процесу. Технологічні схеми одержання рідких азотних добрив.
МОДУЛЬ №2
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
ТЕМА №9: «ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА АМОНІЙНОЇ СЕЛІТРИ»
ТЕСТИ
1.Позначте вміст азоту в NH4NO3 в %, амонійній і нітратній формах відповідно:
А-77,7; 22,5;
Б-20; 15;
В-17,5; 17,5;
Г-14; 14.
2.Позначте кристалічні модифікації, що існують в інтервалах температур:
А-125,8-84,2;
Б-169,6-125,8;
В-32,2—(-16,9);
Г-84,2-32,2.
3.Тепло реакції нейтралізації використовують для:
А-підігріву аміаку;
Б-упарювання розчину NH4NO3;
В-випарювання рідкого аміаку;
Г-підігріву HNO3.
4.Реакція нейтралізації азотної кислоти є:
А-оборотною, гомогенною, ендотермічною, з утворюванням побічних ефектів;
Б-необоротною, гетерогенною, ендотермічною, ;без побічних ефектів:
В-оборотною, гомогенною, екзотермічною, каталітичною, з утворенням побічних ефектів;
Г-необоротною, гетерогенною, без побічних ефектів, екзотермічною.
5.Значення теплового ефекту залежать від:
А-температури підігріву аміаку і азотної кислоти;
Б-концентрації і температури аміаку;
В-концентрації HNO3;
Г-концентрації і температури HNO3.
6.Яка з наведених установок розповсюджена в виробництві з точки зору ТЕП і ефективності:
А-під Р=атм, (надлишковий тиск сокової пари 0,15-0,2ат);
Б-з вакуум-випарювачем;
В-під Р=атм. і з однократним використанням тепла сокової пари;
Г-під тиском з двократним використанням тепла сокової пари.
7.В установці виробництва NH4NO3 використовують апарати ВТН:
А- барботажного типу;
Б- скруберного типу;
В- барботажно-скруберного типу;
Г-барботажного і скруберного типу.
8. Як вигідніше проводити процес нейтралізації:
А-нейтральному середовищі;
Б-слабко-лужному середовищі;
В-слабко-кислому середовищі;
Г-кислому середовищі.
9. Що визначає концентрацію плаву на стадії упарювання?
А-концентрація нітратної кислоти;
Б-конструкція випарного апарату;
В-спосіб кристалізації;
Г-тиск у випарному апараті.
10. висока температура гранул після гранулювання впливає на:
А-сипкість;
Б-гігроскопічність;
В-міцність гранул;
Г-злежуваність.
