9. Фіксований с.Г податок, платники податку, об’єкти оподаткування

Якщо до 1999 р. сільськогосподарські виробники оподатковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники, з урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, то з 1 січня 1999 р. для них введений особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність зміна була обумовлена такими факторами,

• як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальна необхідність державної підтримки цієї галузі,

• недостатність або відсутність обігових коштів у цій галузі,

• потреба у спрощенні податкового обліку.

На відміну від інших податків справляння фіксованого сільськогосподарського податку може відбуватись у грошовій або товарній формі (до 2001 року).

Податки та збори, що входять до складу фіксованого сільськогосподарського податку:

• податок на прибуток ° плата за землю

• податок з власників транспортних засобів ° комунальний податок

• збір та геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету ° збір до фонду ЧАЕС

• збір на обов ’язкове соціальне страхування ° збір на будівництво та реконструкцію доріг ° збір на офіційне пенсійне страхування ° збір до державного інноваційного фонду

• плата за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності ⁰ збір за спеціальне використання природних ресурсів (вода)

Інші податки та збори, які не включені до складу фіксованого сільськогосподарського податку, сплачуються на загальних підставах.

Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Для сільськогосподарських товаровиробників та рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, зареєстрованих після 1 січня 1998 р., нарахування фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на основі площі земельних ділянок, що перебувають у їх власності або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платниками цього податку також є суб'єкти господарювання, утворені в результаті реорганізації сільськогосподарського підприємства - платника фіксованого сільськогосподарського податку (незалежно від терміну реорганізації), які також займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Новостворені суб'єкти господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції, у рік створення є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до

пункту 7.20 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

У разі, коли у звітному періоді відбувається зміна площі земельної ділянки у зв'язку з набуттям на неї права власності або користування, землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки щодо набутої площі земельної ділянки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації. Крім того, платник податку стосовно сільськогосподарських угідь подає витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку.