3.Податок на додану вартість. Платники податку, база оподаткування, ставки податку.

1. Система податку на додану вартість розроблена у Франції в 1954р.економістом М. Лорс. Починаючи з 60-х років вона набула великого поширення у західно-європейських, а згодом і в інших країнах.

У світовій практиці податок на додану вартість став основним податком непрямої дії і в багатьох країнах замінив податок з обороту.

Податок на додану вартість(ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному стані виробництва товарів, виконання робіт.

Додана вартість-це прибуток, заробітна плата з нарахуванням на неї та інші витрати, пов'язані з виробничим процесом.

Зарубіжні країни використовують ПДВ, встановлюючи не дану ставку, а ціну системи: знижену, стандартну та підвищену. Знижена ставка застосовується до товарів першої необхідності, медикаментів та медичних послуг. Предмети розкоші оподатковуються за підвищеною ставкою.

Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97 ВР прийнятий Верховною Радою з квітня 1997р. містить 11 статей якими визначено категорії платників ПДВ об'єкти, бази і ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. За період від дати прийняття Закону "Про ПДВ винесено 663 млн.

2. Об'єкти оподаткування, визначені ст.3 цього Закону за винятком операцій звільнених від оподаткування та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно із Законом України "Про ПДВ ", оподатковується за ставкою 20% (6.1).

Податок становить 20% бази оподаткування яка визначається з продажу товарів виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита ,та інших загальнодержавних податків згідно з Законом України з питань оподаткування. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних акредитивів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем вартості товарів, проданих платником податку.

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів ,що були вивезені податником податку за межі митної території України, а також з продажу робіт, призначений для використання та споживання за межами митної території України.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- дата здійснення першої з подій;

• або дата списаних коштів з банківського рахунка платника Додатку в оплату товарів, дата виписці відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з| використанням кредитних дебетових карток;

• або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факти придбання платником податку товарів.

Податковий кредит (Д¹644) звітного періоду складається із суми податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по статі податку, не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями або іншими розрахунковими документами.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді)' зв 'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового періоду незалежно від строків ведення до експлуатації основних фондів.

Суми податку, що підлягають статі до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов 'язань (К"'64), що виникли у зв 'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (Д"' 64).

Уразі, коли за результатами звітного періоду податкове зобов'язання має відємне значення ,така сума підлягає відшкодуванню платникові податку з Державного Бюджету України. Підставною для отримання відшкодування є лише дані податкової декларації за звітний період.

Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють податкові органи, а за стягненням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення товарів на митну територію України - митні органи.

Товари які ввозяться в Україну, оподатковування, що обчислюється згідно із ст. 4.

Порядок нарахування податку:

А) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

∑ПДВ = (В + ∑М+∑А) П/100 Б) на товари, що обкладаються тільки митом:

∑ПДВ = (В + ∑М) П/100

В) на товари, що обкладаються акцизним зборам:

∑ПДВ = (В + ∑А)П/100 Г) на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

∑ПДВ = В П/100 Де В - митна вартість товарів, ввезених на митну територію України, грн.

∑М- сума ввізного мита,

∑А- сума акцизного збору, грн.

П- ставка податку на додану вартість (20%).

Обчислення податку на додану вартість.

3. Продаж товарів здійснюються за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

П латник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити порядковий номер, дата виписування, назву юридичної особи, податковий номер платника податку, місце розташування, ціну продажу без врахування податку, ставку податку на суму податку, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні вести окремий облік з продажу і придбання операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та звільнених від оподаткування.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів за готівкові кошти - дата їх перебування в касі платника податку;

• або дата відвантаження товарів, а для робіт-дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку;

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Указу Президента "Про деякі змини в оподаткуванні №857/98 від 07.07.98 який набув чинності 01.10.98 р. реалізація продукції відбувається з попередньою оплатою та без оплати. Згідно з цим Указом термін дати визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту з дати одержання (сипати) коштів переноситься' на дату відвантаження (одержання) продукції і товарів.