
- •1. Фізичні властивості мінералів
- •2. Систематика мінералів
- •3. Магматичні породи
- •4. Осадові породи
- •5. Метаморфічні породи
- •6. Визначення гранулометричного складу грунту
- •7. Розрахунок водно-фізичних властивостей ґрунтів
- •8. Визначення коефіцієнта фільтрації
- •9. Визначення хімічного складу підземних вод за різними методами
- •10. Розрахунок водного балансу ґрунтових вод
- •11. Побудова комплексного графіку коливання рівня грунтових вод
- •Питання гарантованого рівня знань
- •1. Геологія як наука.
10. Розрахунок водного балансу ґрунтових вод
Під водним балансом грунтових вод необхідно розуміти співвідношення кількості води, яка поповнила запаси грунтових вод певного об’єму водоносної гірської породи, з кількістю води, витраченою з цих запасів за деякий період часу.
Для меліоративних цілей найчастіше вивчають баланс грунтових вод, так як саме ці води перші від поверхні, і саме вони в основному зумовлюють водно-повітряний режим ґрунтового шару.
Визначення складових балансу грунтових вод, тобто підрахунку чисельності складових елементів, потребує спеціальних польових досліджень, тому ці рівняння спрощують.
Спрощене рівняння водного балансу можна записати у вигляді:
∆V= ±W ± ∆q, (10.1)
де W=Р-(Е+Тр) (10.2)
Р – опади, Е – сумарне випаровування, Тр – транспірація (процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму).
Якщо Р>Е+Тр, то сумарне вертикальне живлення (W) додатне, якщо Р< Е+Тр, то - W від’ємне.
Боковий взаємозв’язок ґрунтових вод ± ∆q=Пгр – Вгр, (10.3)
де Пгр – приплив грунтових вод на ділянці, Вгр – відтік грунтових вод з ділянки. Якщо (+∆q) – переважає боковий приплив, якщо (-∆q) – переважає боковий відтік.
На зміну РГВ впливають опади, температура атмосфери і ґрунту та інші антропогенні фактори (засіяність поля, дренаж і т.д.). Зміна РГВ носить неусталений характер. Зазвичай, дослідження балансу грунтових вод проводять за гідрологічний рік. Наприклад, з 1.10.2009 року по 1.10.2010 року, за декількома свердловинами на досліджуваній ділянці (наприклад, 3 свердловини). За даними будують графіки руху РГВ.
Для вирішення рівняння неусталеного руху РГВ необхідно графіки коливання РГВ розбити на розрахункові інтервали, у межах яких зміна рівня відбувається однознаково (або тільки збільшується, або тільки зменшується) – метод кінцевих різниць.
Розрахунки водного балансу проводять використовуючи поздовжній профіль. Розбивають графік коливання РГВ на 7-9 комплексних інтервалів.
Завдання. Розрахувати водний баланс грунтових вод за проведеними дослідженнями для трьох свердловин та зробити аналіз зміни РГВ.
Розрахунки провести у таблиці 10.1.
Таблиця 10.1
Досліджувані показники по зміні РГВ у свердловинах
№ свердловини |
Опади, Р, мм |
Сумарне випаровування, Е, мм |
Транспірація, Т, мм |
Приплив грунтових вод, Пгр, мм |
Відтік грунтових вод, Вгр, мм |
ΔV (+, -) |
1 |
500 |
150 |
50 |
2300 |
100 |
+2500 |
2 |
600 |
200 |
75 |
2750 |
120 |
+2955 |
3 |
550 |
520 |
43 |
2223 |
2500 |
-264 |
Висновок: Отже, дослідження з 1.10.2009 року по 1.10.2010 рік показали, що баланс грунтових вод у 1 і 2 свердловинах додатній, а у 3 від’ємний, що зумовлено підвищеним сумарним випаровуванням (520 мм), незначною транспірацією (43 мм) і підвищеним відтоком грунтових вод (2500 мм). Щоб підвищити баланс грунтових вод у 3 свердловині необхідно збільшити рослинність на ділянці, зменшити заболочуваність тощо. Позитивний баланс грунтових вод у 1 і 2 свердловинах забезпечує нормальний ґрунтовий режим для рослин та тваринних організмів у літні періоди.