- •Виховання як процес. Специфіка процесу виховання. Структура процесу виховання. Суспільна роль процесу виховання. Внутрішні та зовнішні суперечності процесу виховання.
- •Гуманістична природа педагогічної діяльності. Творчий характер праці вчителя. Рівні педагогічної творчості. Соціальна місія педагога.
- •Загальна характеристика методів організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки. Громадська думка як метод виховання.
- •Загальна характеристика методів стимулювання діяльності й поведінки. Гра як метод виховання. Змагання як метод виховання.
- •Загальна характеристика методів формування свідомості особистості. Лекція як метод виховання. Дискусійні методи виховання (диспут, дискусія).
- •Загальні педагогічні здібності. Сутність професійної компетентності педагога. Вимоги до теоретичної та практичної готовності педагога.
- •Закономірності виховання. Принципи виховання.
- •Індивідуальна педагогічна бесіда як модель діалогічної взаємодії. Техніки взаємодії у процесі аналізу проблеми та пошуку її вирішення. Прийоми педагогічної взаємодії.
- •Індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителя. Загальна та професійна культура педагога.
- •Нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління освітніми системами.
- •Освітні рівні. Освітньо-кваліфікаційні рівні.
- •Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії. Увага й уява вчителя. Способи комунікативного впливу. Стратегії взаємодії у спілкуванні.
- •Педагогіка як наука. Педагогічний процес як система. Етапи педагогічного процесу.
- •Педагогічна майстерність сучасного вчителя. Професійна компетентність. Рівні педагогічної майстерності. Критерії майстерності педагога.
- •Педагогічний менеджмент (школознавство). Система управління освітою України. Основні принципи управління сучасною школою. Система освіти України відповідно зо Закону «Про освіту».
- •Поняття «педагогічно занедбані діти». Негативні чинники, що зумовлюють появу важковиховуваних дітей. Етапи деформування особистості. Перевиховання. Функції перевиховання.
- •Принципи управління системою освіти (демократизація, гуманізація, інтеграція). Громадсько-державний характер управління освітою. Децентралізація системи управління освітою.
- •Професійно-педагогічна направленість і педагогічне покликання вчителя. Професійна етика сучасного вчителя. Педагогічний такт сучасного вчителя.
- •Стилі педагогічного спілкування. Конфлікт у педагогічній взаємодії. Правила оптимізації педагогічної взаємодії.
- •Структура системи освіти України. Загальна середня освіта. Професійні школи. Школи нового типу. Вищі навчальні заклади ііі-іv рівнів акредитації.
- •Урок як навчальний діалог учителя з учнями. Характеристики уроку, який будується на ґрунті діалогічної взаємодії вчителя з учнями. Елементи технології уроку-діалогу.
- •Функціонально-рольове та особистісно орієнтоване спілкування вчителя. Педагогічне спілкування як діалог. Критерії діалогічного педагогічного спілкування.
- •Державний і шкільний компоненти змісту освіти в загальноосвітніх навчальних закладах. Компоненти змісту навчальних предметів.
- •Дидактика як наука та навчальна дисципліна. Мета й завдання дидактики. Об’єкт і предмет дидактики. Основні функції дидактики. Основна проблема дидактики.
- •Зв’язок дидактики з іншими дисциплінами. Основні категорії дидактики.
- •Категорії дидактики
- •Зміст освіти, його основні компоненти. Удосконалення змісту освіти в сучасній загальноосвітній школі. Види освіти, особливості повноцінних знань.
- •Зовнішні та внутрішні закономірності теорії навчання. Закономірності пізнавального розвитку особистості.
- •Закономірності процесу навчання враховують і закономірності пізнавального розвитку особистості:
- •Методи навчання за типом пізнавальної діяльності учнів. Методи навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань.
- •4. Підручники і посібники
- •Наочні методи навчання: сутність і зміст. Практичні методи навчання: сутність і зміст.
- •Основні принципи контролю знань. Види контролю знань. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Основні критерії оцінки знань.
- •Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань.
- •Підготовка вчителя до уроку, самоаналіз його результатів.
- •Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
- •Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •Поняття про метод і прийом у дидактиці. Словесні методи навчання: сутність і зміст.
- •Поняття про форми та форми організації навчання. Характеристика форм навчання. Форми організації навчання.
- •Принцип активності. Принцип мотивації. Принцип емоційності. Принцип проблемності.
- •Принципи навчання як дидактична категорія. Принцип доступності. Принцип свідомості. Принцип індивідуального підходу.
- •Принципи навчання як дидактична категорія. Принцип міцності. Принцип ґрунтовності. Принцип науковості.
- •Принципи навчання як дидактична категорія. Принцип систематичності. Принцип послідовності. Принцип зв’язку теорії з практикою.
- •Проблема вибору методів навчання. Засоби навчання, їх характеристика.
- •Сприймання і первинне усвідомлення нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків і відношень об’єктів вивчення.
- •Суть і завдання контролю у навчальному процесі. Контроль, перевірка, оцінювання, оцінка, облік. Спільне й відмінне у змісті понять. Об’єкти та функції контролю.
- •Урок – основна форма організації навчання. Типологія уроків.
- •Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок. Комбінований урок.
- •Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.
Педагогіка як наука. Педагогічний процес як система. Етапи педагогічного процесу.
Педагогіка – це прикладна наука, що спрямовує свої зусилля на оперативне розв'язання важливих суспільних проблем виховання, освіти, навчання. У цьому зв'язку говорять про педагогіку як мистецтво. Не вдаючись до аналізу відмінностей між педагогікою-наукою і педагогікою-мистецтвом, а також їх єдності і взаємообумовленості, відзначимо лише, що як наука, педагогіка розкриває: сутність виховання людини; закони і закономірності педагогічного процесу; умови, за яких ці закони найповніше проявляються; умови й способи передбачення результатів педагогічного процесу; структуру й механізми взаємодії елементів педагогічної системи.
Педагогічний процес – це система, в якій органічно поєднані процеси формування, розвитку, виховання й навчання з усіма умовами, формами, методами їх функціонування. Система – це виділена на основі певних ознак впорядкована множина взаємопов'язаних елементів, поєднаних загальною метою функціонування і єдністю управління і, які перебувають у взаємозв'язку з середовищем як цілісне явище. Прикладом систем, в яких здійснюється педагогічний процес, є система народної освіти в цілому, школа, клас, навчальні заняття та інше.
Компонентами системи, в якій здійснюється педагогічний процес, є: педагоги, вихованці, умови виховання. Сам педагогічний процес характеризується метою, завданнями, змістом, методами, формами взаємодії педагогів і вихованців, а також досягнутими при цьому результатами. Оскільки ці компоненти педагогічного процесу матеріалізуються шляхом активної взаємодії найважливіших учасників педагогічного процесу - учнів і педагогів в певних конкретних умовах, – то виділяють ще такі компоненти педагогічного процесу, що цементують систему, як цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний.
Цільовий компонент процесу містить усю різноманітність цілей і завдань педагогічної діяльності: від загальної мети - всебічного і гармонійного розвитку особистості - до конкретних завдань формування певних якостей чи їх елементів. Змістовий компонент відображає смисл, що вкладається як у загальну мету, так і в кожне конкретне завдання; зміст, який необхідно засвоїти. Діяльнісний компонент передбачає взаємодію педагогів і вихованців, їх співробітництво, організацію й управління процесом. Результативний компонент процесу характеризує досягнуті зрушення відносно поставленої мети.
Етапи педагогічного процесу
Педагогічний процес має циклічний характер. Послідовність розвитку цього процесу відображається в етапах. Головні етапи такі: підготовчий, основний, заключний.
Підготовчий етап — на цьому етапі необхідно створити умови, найбільш сприятливі для протікання педагогічного процесу. Організація цих умов вимагає розв'язання цілої низки завдань: цілепокладання, діагностування умов, прогнозування досягнень, проектування та планування розвитку процесу.
Сутність цілепокладання полягає у трансформації загальної педагогічної мети, яка стоїть перед системою освіти, в конкретні завдання для кожної освітньої установи, кожного навчального колективу.
Педагогічна діагностика — це дослідження, спрямоване на з'ясування умов, в яких має проходити педагогічний процес, їх потенційних можливостей для сприяння або утруднення протікання цього процесу.
Сутність прогнозування постає в оцінюванні результативності конкретного педагогічного процесу в заданих умовах ще до його початку. Завдяки прогнозуванню можна задавати вихідні дані процесу, активно втручатися в його хід та проектування.
Завершується цей етап проектом організації процесу, який після заключної доробки перетворюється у план, точно визначає що, які коли потрібно робити в конкретному педагогічному процесі того чи іншого навчально-виховного закладу.
Основний етап — етап здійснення педагогічного процесу містить у собі такі елементи: постановка і роз'яснення цілей та завдань майбутньої діяльності, взаємодія педагогів і учнів; використання методів, засобів і форм педагогічного процесу, що передбачені заздалегідь, створення сприятливих умов; здійснення різноманітних заходів стимулювання діяльності школярів, забезпечення зв'язку педагогічного процесу з іншими. Важливу роль на цьому етапі відіграє зворотний зв'язок, завдяки якому можна знайти оптимальну відповідність між педагогічним керівництвом і самоврядуванням вихованців. Саме цей зв'язок робить педагогічний процес саморегулюючою системою, здатною до корекції і самовдосконалення. При цьому оперативний контроль відіграє стимулюючу роль.
Заключний етап містить у собі аналіз одержаних результатів, виявлення помилок, які виникли у процесі, аналіз причин, що призвели до цих помилок, і проектування заходів для подальшого запобігання означених помилок або їх усунення.
